Ухвала суду № 130258112, 16.09.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14161/21

Провадження № 2/638/462/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Веремчук Д.А.,

з участю представника позивача: Мельничук О.А.,

з участю представника відповідача: Руденко Д.Ю.,

з участю представника відповідача та третьої особи: Козуба О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Омарова Аміла в інтересах держави до Харківської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договору, повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

10.09.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Омарова Аміла в інтересах держави до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договору, повернення земельної ділянки, згідно резолютивної частини якої позивач просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати пункт 3 додатку до рішення Харківської міської ради від 22.04.2020 року за №2100/20, яким ОСОБА_1 продано земельну ділянку із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310136300:12:003:0091 площею 0,5867 га по АДРЕСА_1 з земель із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування виробничих будівель літ. «2Д-1» та літ. «2Е-1»; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 170, виданий 26.05.2020 з кадастровим номером 6310136300:12:003:0091 площею 0,5867 та по АДРЕСА_1 , укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 ; 3) зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,5867 га, кадастровий номер 6310136300:12:003:0091 Харківській міській раді.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.09.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.12.2023 року від позивача керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Аміла Омарова до суду надійшла заява про зміну предмету позову, згідно прохальної частини якої просить суд: визнати незаконним та скасувати пункт 3 додатку до рішення Харківської міської ради від 22.04.2020 за №2100/20, яким ОСОБА_1 продано земельну ділянку із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310136300:12:003:0091 площею 0,5867 га по АДРЕСА_1 з земель із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування виробничих будівель літ. «2Д-1» та літ. «2Е-1»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 170, виданий 26.05.2020 з кадастровим номером 6310136300:12:003:0091 площею 0,5867 га по АДРЕСА_1 , укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310136300:12:003:0097, площею 0,5813 га, Харківській міській раді; судовий збір стягнути з відповідача.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2024 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та ухвалено розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.12.2024 року залучено до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.04.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

15.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Козуба О.І. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, згідно прохальної частини якого просить суд: зобов`язати керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова здійснити оцінку вартості спірного майна станом на дату подачі позовної заяви станом на 10.09.2021 року; внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви; здійснити доплату судового збору з урахуванням оцінки вартості спірного майна на дату подання позовної заяви та двох позовних вимог немайнового характеру; у разі якщо прокурор не усуне недоліки позову у строк, встановлений судом, повернути позовну заяву прокурору в порядку, передбаченому статтею 185 ЦПК України. Клопотання обґрунтовано тим, що 09.04.2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», згідно якого доповнено статті 390, 391 ЦК України. З системного аналізу даних норм, які мають зворотну двю в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витреб4ування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умовами попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Враховуючи викладене, прокурор повинен надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позову. Окрім цього, представник відповідача зазначає, що позов прокурора містить одну майнову та дві немайнові позовні вимоги та прокурор повинен надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір».

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 адвокат Козуб О.І. підтримав подане клопотання, просив задовольнити.

Представник позивача Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Мельничук О.А. заперечувала прости задоволення вказаного клопотання.

Представник Харківської міської ради відповідача Харківської міської ради Руденко Д.Ю. підтримала клопотання представника відповідача про залишення позову без руху та просила задовольнити.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши подане клопотання та матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно заяви позивача про зміну предмету позову, останні просять суд: визнати незаконним та скасувати пункт 3 додатку до рішення Харківської міської ради від 22.04.2020 року за №2100/20, яким ОСОБА_1 продано земельну ділянку із земель комунальної власності з кадастровим номером 6310136300:12:003:0091 площею 0,5867 га по АДРЕСА_1 з земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування виробничих будівель літ. «2Д-1» та літ. «2Е-1»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, серії та номер: 170, виданий 26.05.2020 з кадастровим номером 6310136300:12:003:0091 площею 0,5867 га по АДРЕСА_1 , укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:12:003:0097, площею 0,5813 га, Харківській міській раді; стягнути судовий збір з відповідачів.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, згідно якого відповідні норми ЦК та ЦПК України викладено в новій редакції.

Так, відповідно до частини 2 статті 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

Згідно частини 5 статті 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Відповідно до чинної частини 4 статті 177 ЦПК України, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Оскільки вказаний законмає зворотну силу, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позовна заява вимогам частини 4 статті 177 ЦПК України не відповідає.

Згідно частини 3 статті 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Так, прокурором в позові порушено питання про повернення земельної ділянки Харківській міській раді, скасування та визнання недійсних відповідних рішень, які з урахуванням статті 391 ЦК України, суд розцінює як вимогу про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади.

Таким чином, внесення органом державної влади , органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду є обов`язковою умовою для подальшого розгляду справи про витребування майна у добросовісного набувача.

Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду (депозитний рахунок Територіального управління Державної судовоїадміністрації Українив Харківськійобласті,код ЄДРПОУ26281249,рахунок:UA208201720355299002000006674,банк:Державна казначейськаслужба України,м.Київ)відповідної грошовоїсуми врозмірі оцінки(експертно-грошоваоцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель» і додати до позову вказані документи.

Що стосується вимоги представника відповідача щодо надання документів, що підтверджують сплату судового збору, суд зазначає, що в матеріалах цивільної справи міститься платіжне доручення №2295 від 13.08.2021 року на суму 6810,00 грн., призначення платежу: судовий збір за позовом Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова, а тому позивачем сплачено судовий збір за подання позову.

Суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відтак відповідно до статті 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175-177, 185, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Шевченківськоїокружної прокуратуриміста ХарковаОмарова Амілав інтересахдержави доХарківської міськоїради, ОСОБА_1 ,третя особа: ОСОБА_2 провизнання незаконнимита скасуваннярішення органумісцевого самоврядування,визнання недійснимидоговору,повернення земельноїділянки залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення позивачу ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених вище недоліків заява вважатиметься не поданою та буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: