Ухвала суду № 130256678, 11.09.2025, Франківський районний суд м. Львова

465/4024/24

6/465/178/25

У Х В А Л А

Іменем України

11.09.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталія Іванівна, ОСОБА_2 , про поворот виконання судового наказу № 465/4024/24 від 17.06.2024 року, -

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Марків Р.Б. звернувся до суду із заявою про поворот виконання судового наказу № 465/4024/24 від 17.06.2024 року.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що у відповідності до судового наказу № 465/4024/24, виданого 17.06.2024 року Франківським районним судом міста Львова, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання в розмірі 2758 грн. 46 коп., а також стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» суму сплаченого судового збору у розмірі 302 грн. 80 коп. Разом з тим, 28.08.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. відкрито виконавче провадження №75921002 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання в розмірі 2758 грн. 46 коп. та сплаченого судового збору у розмірі 302 грн. 80 коп. В ході вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. накладено арешт на майно та кошти боржників.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 09.12.2024 року судовий наказ у справі №465/4024/24, виданий 17.06.2024 року за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги з гарячого водопостачання та судового збору, - скасовано. Проте, ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 28.11.2024 року у справі № 465/4024/24 питання про поворот виконання судового наказу вирішено не було.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що згідно судового наказу №465/4024/24 від 17.06.2024 року з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь стягувача ЛМКП «Львівтеплоенерго» стягнуто заборгованість за послуги з гарячого водопостачання та судовий збір, що підтверджується платіжними документами, однак, в подальшому судовий наказ скасовано, вважає достатніми наявність підстав для стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 3 754,84 грн. в порядку повороту виконання судового наказу.

23.07.2025 року від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. надійшли додаткові письмові пояснення. Зазначає, що подана заява в частині пред`явлених вимог щодо приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталії Іванівни є такою, що не узгоджується з приписами законодавства, що регулює виконавче провадження, і суперечать висновкам Верховного Суду в аналогічних відносинах.

Так, 28.08.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2. 28.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено стягнути з боржника 350,00 грн. 28.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 290,98 грн. 28.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про арешт коштів боржника. 29.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено стягнути з боржника загальну суму додаткових витрат в розмірі 204,00 грн. 29.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про зняття арешту з рахунків. 29.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І., з урахуванням вимог пункту 5 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

У поданій заяві ОСОБА_1 просить здійснити поворот виконання стягнутих із неї коштів у розмірі 3 754,84 грн. Водночас, як зазначено приватним виконавцем у поданих поясненнях, відповідно до платіжної інструкції №@PL152260 від 28.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. шляхом примусового списання з рахунків боржника стягнуто кошти для погашення заборгованості по виконавчому провадженню №75921002 у розмірі 3 754,84 грн.

В подальшому приватним виконавцем було здійснено розподіл стягнутих з боржника за виконавчим провадженням грошових сум, у такій черговості: 1) у відповідності до платіжної інструкції № 17173 - 554,00 грн. перераховано на витрати виконавчого провадження; 2) у відповідності до платіжної інструкції № 17172 - 290,98 грн. перераховано у якості основної винагороди приватного виконавця; 3) у відповідності до платіжної інструкції №17171 - 2 909,86 грн. - перераховано на рахунок стягувача для погашення боргу.

Вважає, що підстави для застосування статті 444 ЦПК України для повернення коштів від приватного виконавця відсутні, оскільки стягнуті у процесі виконання рішення суду витрати виконавчого провадження не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду, а тому, вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду. Окрім того, стягнені виконавцем витрати виконавчого провадження не можуть вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні статті 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження.

Заявник ОСОБА_1 та її представник Марків Р.Б. в судове засідання не з`явилися, представником подано клопотання про розгляд справи у відсутності заявника та її представника.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. в судове засідання не з`явилася, представником подано клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Боржник ОСОБА_2 та представник стягувача ЛМКП «Львівтеплоенерго» в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з ч.10 ст.444 ЦПК України неявка стягувача та боржника не перешкоджає розгляду заяви про поворот виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить переконання про наявність підстав для часткового задоволення вимог заяви.

Судом встановлено, що згідно судового наказу Франківського районного суду м. Львова від 17.06.2024 року у справі № 465/4024/24 наказано стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з гарячого водопостачання в розмірі 2758 грн. 46 коп. Окрім того, стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» судовий збір в розмірі 302 грн. 80 коп.

Ухвалою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сокіл В.І. від 28.08.2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі судового наказу № 465/4024/24 від 21.08.2024 року. Окрім того, 28.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено стягнути з боржника 350,00 грн. 28.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 290,98 грн. 28.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про арешт коштів боржника. 29.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено стягнути з боржника загальну суму додаткових витрат в розмірі 204,00 грн. 29.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. винесено постанову про зняття арешту з рахунків. 29.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І., з урахуванням вимог пункту 5 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 09.12.2024 року судовий наказ у справі № 465/4024/24, виданий 17.06.2024 року Франківським районним судом м. Львова, скасовано.

Відповідно до платіжної інструкції №@PL152260 від 28.08.2024 року приватним виконавцем Сокіл В.І. шляхом примусового списання з рахунків боржника стягнуто кошти для погашення заборгованості по виконавчому провадженню №75921002 у розмірі 3 754,84 грн.

Як зазначає приватний виконавець Сокіл В.І. та підтверджується доданими до письмових пояснень матеріалами, приватним виконавцем було здійснено розподіл стягнутих з боржника за виконавчим провадженням грошових сум, а саме: у відповідності до платіжної інструкції № 17173 - 554,00 грн. перераховано на витрати виконавчого провадження; у відповідності до платіжної інструкції № 17172 - 290,98 грн. перераховано у якості основної винагороди приватного виконавця; у відповідності до платіжної інструкції №17171 - 2 909,86 грн. перераховано на рахунок стягувача для погашення боргу.

Відтак, як вбачається із наявних у справі доказів, на рахунок ЛМКП «Львівтеплоенерго» в якості стягнення заборгованості за судовим наказом № 465/4024/24 від 17.06.2024 року стягнуто з боржника ОСОБА_3 2 909 грн. 86 коп.

Положеннями ч.3 ст.171 ЦПК України, серед іншого, передбачено, що в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 3- рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Відповідно до ст.444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

При розгляді заяви про поворот виконання рішення необхідно з`ясувати, чи порушено скасованим судовим рішенням права сторін, чи виконано рішення суду, що призвело до порушення прав, які потребують відновленню у судовому порядку. Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №336/9595/14 (провадження №61-14640сво18).

Тому, враховуючи вказане, суд вважає, що порушене право заявника підлягає судовому захисту шляхом стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенегро» сплаченої суми боргу. Отже, з ЛМКП «Львівтеплоенегро» на користь заявника ОСОБА_1 слід стягнути розмір сплаченої заборгованості, яка становить 2 909 грн. 86 коп., оскільки судовий наказ Франківського районного суду м. Львова № 465/4024/24 від 17.06.2024 року скасовано ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09.12.2024 року.

Щодо вимог заявника про стягнення грошової винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, які разом із основною заборгованістю стягнуті із ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч.4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно п. 2 Розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією.

Таким чином, витрати виконавчого провадження - це фактично понесені виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції, друк документів тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника незалежно від того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку та чи скасовано таке рішення в подальшому.

Як вбачається із платіжних інструкцій № 17173 та № 17172 від 29.08.2024 року з ОСОБА_1 стягнуто витрати виконавчого провадження в розмірі 554 грн. 00 коп. та основну винагороду приватного виконавця в розмірі 290 грн. 98 коп.

Суд зазначає, що в частині стягнення витрат виконавчого провадження та винагороди приватного виконавця заява не підлягає до задоволення, оскільки вказані грошові кошти не можуть вважатися безпідставно набутими приватним виконавцем. Вони становлять витрати виконавчого провадження та основну винагороду виконавця, які звернено на користь останнього, а тому, стягувач - ЛМКП «Львівтеплоенегро» не був їх одержувачем та не набув їх у своє користування або власність. Відповідно, правових підстав для стягнення вказаних коштів в порядку повороту виконання рішення немає. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №296/7644/17, відповідно до якої питання повернення боржнику стягнутої у ході виконавчого провадження винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження не підлягає вирішенню у порядку, передбаченому статтею 444 ЦПК України. У випадку незгоди із рішенням приватного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та основної винагороди виконавця, такі рішення можуть бути оскаржені в порядку ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" до адміністративного суду.

Окрім того, не підлягає задоволенню вимога про стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» грошових коштів на користь ОСОБА_2 .

Як вбачається із змісту судового наказу від 17.06.2024 року у справі № 465/4024/24, який скасовано ухвалою Франківського районного суду м Львова від 09.12.2024 року, заборгованість з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наказано стягувати солідарно.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи виконавчих документів, боржником в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 зазначена ОСОБА_1 . Окрім того, арешт коштів в рамках виконавчого провадження накладався на кошти боржника - ОСОБА_1 . Також згідно наданих платіжних інструкцій стягнення грошових коштів здійснювалося саме з ОСОБА_1 .

Відтак, оскільки в рамках солідарного виконання зобов`язання грошові кошти стягувалися саме із заявника ОСОБА_1 , відсутні підстави для стягнення з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 3 754 грн. 84 коп.

А тому, керуючись ст.ст.171, 444 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сокіл Віталія Іванівна, ОСОБА_2 , про поворот виконання судового наказу № 465/4024/24 від 17.06.2024 року - задовольнити частково.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ЄДРОПОУ - 05506460) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошові кошти в розмірі 2 909 (дві тисячі дев`ятсот дев`ять) грн. 86 коп. в порядку повороту виконання судового наказу Франківського районного суду м. Львова № 465/4024/24 від 17.06.2024 року.

В задоволені решти вимог заяви - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя Величко О.В.