Рішення № 13025466, 13.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                              Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" грудня 2010 р.                                                  Справа № 10/157

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Ойл",

Юридична адреса: вул. Інструментальна, 11, м. Чернігів, 14037

Поштова адреса: пр-т Миру, 194, м. Чернігів, 14037

Відповідач:          Державне підприємство дослідне господарство “Прогрес” Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук,

вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область, 17035

Предмет спору: про стягнення заборгованості 16418,39 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивача: Самко В.М., довіреність № 27 від 17.11.2010р., начальник торгового відділу

Відповідач: не з"явився

Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Ойл" подано позов до Державного підприємства дослідне господарство “Прогрес” Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення заборгованості в сумі 16418,39грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору у за № 59 від 01.07.09р.

Відповідач був двічі повідомлений про розгляд справи за адресою, вказаною в довідці ЄДР про державну реєстрацію відповідача (а.с.36-42) станом на 24.11.10р, відзив на позов не надав, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача виклав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01 липня 2009р. між сторонами був укладений договір № 59, відповідно до якого позивач(продавець) зобов»язується відгрузити, а відповідач(покупець) прийняти та оплатити в установленому договором порядку мастильні матеріали.

Згідно п. 5.1 Договору, розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються шляхом перерахування відповідачем грошових коштів з розрахункового рахунку відповідача на розрахунковий рахунок позивача на протязі 10 календарних днів з моменту отримання товару згідно накладної.

Позивачем було поставлено відповідачу товар за період з 11.08.09р. по 01.12.09р. на загальну суму 8575,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару відповідачем в матеріалах справи(а.с. 10-25).

З урахуванням часткової сплати, станом на 01.11.2010р. відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 8103,50 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію на загальну суму 8103,50 грн. від 19.07.10р. за № 17, що підтверджується квитанцією від 20.07.10р. в матеріалах справи (а.с.27). На даний час заборгованість не погашена. Зазначений факт відповідачем не спростований.

Таким чином на момент розгляду спору відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 8103,50грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 8103,50 грн., суд вважає, що позовні вимоги в сумі 8103,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п.7.1 Договору, у випадку невиконання відповідачем умов, зазначених у п. 5.1 Договору, відповідач сплачує відповідачу штраф в розмірі 15% від суми заборгованості, а також пеню в сумі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу і по проходженню 6 місяців.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 22.08.09р. по 31.10.10р. в сумі 6761,36грн. та штраф в сумі 1215,53грн. згідно розрахунків в матеріалах справи.

Разом з тим, при розрахунку заявленої суми пені, позивачем не враховано вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно з якою розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Також відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 28.03.06р. по справі № 48\296.

Відтак, виходячи із розміру облікової ставки Національного банку України що діяла у період з 22.08.09р. по 31.10.10р, пеня за прострочення виконання зобов’язання складає 1815,61 грн.( а.с.28-29).

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманої продукції, суд вважає заявлені вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі, встановленому сторонами в договорі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі 1215,53грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , при частковому задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача держмито в сумі 111,35 грн. та 160,05 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства дослідне господарство “Прогрес” Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (вул. Гедройця, 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область, 17035, код 32859018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс Ойл"(юридична адреса: вул. Інструментальна, 11, м. Чернігів, 14037, р/р 26004015110001 в філії ВАТ КБ «Надра»в м. Чернігові, МФО 353627, код 31593450 ; поштова адреса: пр-т Миру, 194, м. Чернігів, 14037) 8103,50 грн. заборгованості, пені в сумі 1815,61 грн., штраф в сумі 1215,53 грн., 111,35 грн. державного мита, 160,05 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко

13.12.10