Рішення № 13025424, 21.12.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 рокуСправа №18/2414

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 особисто,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг”, м. Жашків, Черкаської області про стягнення 27 972 грн. 09 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся фізична особа підприємець ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг” про стягнення заборгованості, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №2808/09 від 28 серпня 2008 року в розмірі 27 972 грн. 09 коп. заборгованості, в тому числі: 20779 грн. 24 коп. основний борг, 4105 грн. 50 коп. пеня, 2439 грн. 95 коп. інфляційні втрати та 647 грн. 40 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21 грудня 2010 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не зявився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 грудня 2010 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2414.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 28 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Оберіг” (замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу за №2808/09.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, виконавець зобовязався надати послуги по перевезенню цукрового буряка у відповідності з вимогами замовника, а останній прийняти та оплатити надані послуги.

Позивач свої зобовязання згідно договору виконав повністю та надав відповідачу послуги з перевезення цукрового буряка на суму 40626 грн. 09 коп., що підтверджується копіями товарно транспортних накладних за жовтень 2009 року та актом виконаних робіт (а.с. 14).

Оскільки послуги з перевезення цукрового буряка надавалися позивачем в 2009 році згідно умов договору від 28 серпня 2008 року, суд дійшов висновку, що акт виконаних робіт підписаний сторонами 26 жовтня 2009 року, а не 26 жовтня 2007 року, як зазначено в акті.

Згідно акту звірки вбачається, що сума боргу відповідача складає 23779 грн. 24 коп.

Звертаючись до суду позивач зазначав, що відповідач зобовязання по оплаті наданих послуг з перевезення виконав частково, сплативши позивачу 3 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією банківської виписки від 12 листопада 2009 року, а також розрахувався з позивачем паливно-мастильними матеріалами на суму 16846 грн. 85 грн., що не заперечується самим позивачем.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 20779 грн. 24 коп. боргу за надані послуги згідно договору №2808/09 від 28 серпня 2008 року.

Згідно п. 3.3. договору замовник оплачує послуги виконавця 2 рази в місяць до 1 го та 15 го числа впродовж 3 х банківських днів після підписання сторонами актів про надані послуги за кожні 2 неділі перевезення вантажу. Кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється впродовж 10 банківських днів після підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків.

В матеріалах справи міститься акт звірки без зазначення дати його підписання.

З пояснень позивача даний акт складений відповідачем, проте, останнім не підписаний.

17 березня 2010 року на адресу відповідача позивачем було направлено претензію про оплату наданих послуг, що підтверджується квитанцією УДППЗ “Укрпошта” від 17 березня 2010 року №7953.

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії, заборгованість не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В судовому засіданні позивач пояснив, що останнім заявлено позов про стягнення з відповідача остаточного (кінцевого) боргу.

Оскільки акт звірки взаємних розрахунків не містить дати його підписання, то суд дійшов висновку, що строк виконання боржником обовязку не встановлений, а тому в даному випадку слід застосувати положення ст. 530 ЦК України.

Отже, враховуючи те, що претензія позивачем була надіслана відповідачу 17 березня 2010 року, останній з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів встановлених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 “Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”, повинен був повністю розрахуватися за надані послуги не пізніше 31 березня 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за надані послуги в повному обсязі, а також не було спростовано доводи позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в судовому порядку 20779 грн. 24 коп. заборгованості.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку порушення замовником умов п. 3.3. даного договору, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 4105 грн. 50 коп. пені нарахованої за період з 06 листопада 2009 року по 01 грудня 2010 року.

Проте, слід вказати, що позивачем при нарахуванні пені порушено норми ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору не передбачено, що нарахування пені здійснюється понад строки передбачені ч.6 ст.232 ГК України.

Крім того, позивачем допущено помилку при визначенні початку періоду нарахування пені, оскільки як зазначалося вище відповідач повинен був остаточно розрахуватися з позивачем за надані послуги до 31 березня 2010 року.

Отже, враховуючи ч. 6 ст. 232 ГК України, а також термін оплати відповідачем наданих послуг, період прострочення боргу на який нараховується пеня становить з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року.

Проте слід зазначити, що 14 травня 2010 року порушено провадження у справі №18/919 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

19 жовтня 2010 року ухвалою суду припинено провадження у справі в звязку з відкликанням заяви про порушення справи про банкрутство боржника.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство (ч. 7 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Таким чином, за період з 14 травня 2010 року по 19 жовтня 2010 року пеня не нараховується, оскільки в цей проміжок часу діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Отже, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку та нарахований на суму основного боргу за період з 01 квітня 2010 року по 13 травня 2010 року складає 501 грн. 83 коп., в решті вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3 603 грн. 67 коп. слід відмовити.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 2 439 грн. 95 коп. інфляційних втрат за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року, а також 647 грн. 40 коп. - 3 % річних.

Відповідно до п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство” на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).

Таким чином, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат під час дії мораторію (з 14 травня 2010 року по 19 жовтня 2010 року) є правомірним.

Перевіривши розмір інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок зазначених санкцій є невірним, оскільки як зазначалося вище, позивачем неправильно визначено строк виконання зобовязання відповідачем.

Таким чином, розмір 3% річних та інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача та нарахований за період з 01 квітня 2010 року по 30 листопада 2010 року (дата вказана позивачем) складає 416 грн. 72 коп. та 706 грн. 49 коп. відповідно. В решті вимог щодо стягнення з відповідача 1733 грн. 46 коп. інфляційних та 230 грн. 68 коп. 3% річних слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг”, вул. Радгоспна, 7, м. Жашків, Черкаської області, ідентифікаційний код 31294658 на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 20 779 грн. 24 коп. - заборгованості, 501 грн. 83 коп. пені, 706 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 416 грн. 72 коп. 3% річних, 224 грн. 06 коп. витрат на сплату державного мита, 189 грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 23 грудня 2010 року.