Рішення № 13025418, 17.12.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 рокуСправа №07/2426

За позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг”

про стягнення 9312грн. 79коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: особисто ОСОБА_1;

від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 9312рн. 79коп., у тому числі: 7064грн. 75коп. основного боргу за надані послуги із перевезення цукрових буряків та вапнякового каменю, 1395грн. 72коп. пені, 630грн. 29коп. інфляційних втрат та 222грн. 03коп. процентів річних за прострочення виконання грошових зобовязань з оплати цих послуг.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобовязань за договором від 26.08.2009р. №2608/09 щодо оплати наданих йому позивачем послуг зі перевезення цукрових буряків та вапнякового каменю.

У засіданні суду позивач позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому 08.12.2010р. рекомендованого листа з ухвалою господарського суду від 02.12.2010р. про призначення судового засідання на 10 годину 45 хвилин 17 грудня 2010р. Проте представник відповідача в судове засідання не зявився і не повідомив господарський суд про причини незявлення.

Незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21 січня 1998р. Ананьївською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи підприємця.

26 серпня 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Оберіг”, як замовник, і фізична особа підприємець ОСОБА_1, як виконавець, уклали договір №2608/09 про надання послуг, згідно з яким виконавець своїм автотранспортом зобовязався надати замовнику, а останній прийняти і оплатити послуги з перевезення цукрового буряка з полів господарств Жашківського району Черкаської області, а в разі необхідності і з других районів, на кагатне поле замовника.

У пункті 3.1 договору від 26.08.2009р. №2608/09 його сторони встановили, що вартість 1 т/км перевезення виконавцем вантажу становить 0,55 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 договору від 26.08.2009р. №2608/09 в разі зміни ринкової ціни на паливно мастильні матеріали на момент перевезення вантажу, вартість 1 т/км., може бути переглянута за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до договору.

Згідно з п. 3.3 договору від 26.08.2009р. №2608/09 замовник зобовязався оплачувати послуги виконавця 1 раз в місяць до 3-го числа впродовж 3-х банківських днів після підписання сторонами актів про надання послуги за кожні 2 неділі перевезення вантажу. Кінцевий розрахунок за надані послуги здійснюється впродовж 10 банківських днів після підписання сторонами акта звірки взаєморозрахунків.

У п. 4.2 договору від 26.08.2009р. №2608/09 його сторони передбачили, що у випадку порушення замовником умов п.3.3 даного договору, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 протягом вересня, жовтня 2009р. надав товариству з обмеженою відповідальністю “Оберіг” послуги з перевезення цукрових буряків у кількості 48306,70 т/км загальною вартістю 26612грн. 92коп. та вапнякового каменю у кількості 9561 т/км загальною вартістю 5704грн. 95коп., усього на суму 32317грн. 87коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 28-32) та підписаними обома сторонами двома актами виконаних робіт від 26.10.2009р.

Ці послуги були надані позивачем відповідачу на виконання договору від 26.08.2009р. №2608/09, про що свідчать відповідні посилання сторін на цей договір у вказаних вище актах виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3 договору від 26.08.2009р. №2608/09 товариство з обмеженою відповідальністю “Оберіг” надані фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 послуги мало оплатити впродовж 3-х банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт від 26.10.2009р., тобто протягом 27-29 жовтня 2009р.

Ці послуги товариство з обмеженою відповідальністю “Оберіг” оплатило частково, недоплативши фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 7064 грн. 75 коп. Цей борг товариство з обмеженою відповідальністю “Оберіг” визнало у наданій фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 відповіді на претензію від 01.04.2010р. №129.

За прострочення оплати наданих послуг позивач на суму боргу 7064 грн. 75 коп. нарахував відповідачу 1395грн. 72коп. передбаченої п. 4.2 договору від 26.08.2009р. №2608/09 пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 390 днів прострочення з 06.11.2009р. по 01.12.2010р., 630 грн. 29 коп. інфляційних втрат за період з листопада 2009р. по листопад 2010р. та 222 грн. 03 коп. три проценти річних за ті ж самі дні прострочення, за які була нарахована пеня.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав грошові зобовязання за договором від 26.08.2009р. №2608/09 щодо оплати наданих йому відповідачем послуг з перевезення цукрового буряку та вапнякового каменю на суму 7064 грн. 75 коп. тому позивач має право на стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

За порушення встановленого п. 3.3 договору від 26.08.2009р. №2608/09 строку оплати послуг на суму 7064грн. 75коп. позивач має право на стягнення з відповідача передбаченої п. 4.2 цього договору пені та передбачених ч. 2 ст. 625 інфляційних втрат і трьох процентів річних.

Стягувану суму пені позивач нарахував більш ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

З урахуванням того, що зобовязання з оплати наданих позивачем послуг відповідачем мало бути виконане протягом 27-29.10.2009р. позивач мав право на стягнення з відповідача пені за 182 дні прострочення з 30.10.2009р. по 29.04.2010р. Отже, із заявленої у позові суми пені - 1935 грн. 72 коп., нарахованої за 390 днів прострочення з 06.11.2009р. по 01.12.2010р., позивач має право на стягнення з відповідача лише 694 грн. 38 коп. пені за 175 днів прострочення з 06.11.209р. по 29.04.2010р. (7064 грн. 75 коп. х 20,5% подвійної облікової ставки НБУ : 100% : 365 днів у році х 175 днів прострочення).

Стягувані суми інфляційних втрат і процентів річних нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобовязань за договором від 26.08.2009р. №2608/09, вимогами законодавства та умовами цього договору.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача 7064 грн. 75 коп. боргу, 694 грн. 38 коп. пені, 630 грн. 29 коп. інфляційних втрат і 222 грн. 03 коп. процентів річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 94 грн. 32 коп. витрат на сплату державного мита і 218 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Оберіг” (вул. Радгоспна, 7, м. Жашків, Черкаська область, ідентифікаційний код 31294658) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 7064коп. 75коп. боргу, 694 грн. 38 коп. пені, 630 грн. 29 коп. інфляційних втрат і 222 грн. 03 коп. процентів річних, 94 грн. 32 коп. витрат на сплату державного мита і 218 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено 21.12.2010р.