Рішення № 13025416, 20.12.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Справа №08/2386

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Басюра О.І. –представник за довіреністю,

від відповідача –Атопкін С.В. –представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго»

до

відповідача об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мир»

про стягнення 95 368,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Смілатеплокомунегерго»звернулось до суду з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мир» про стягнення заборгованості в сумі 95 368,98 грн. згідно договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №20400 від 20.10.2006 та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, проте заперечив проти позову з підстав того, що 01.10.2009 між сторонами по справі був підписаний наступний договір про надання послуг з централізованого опалення №20400, а підставою для пред’явлення даного позову позивач зазначив договір №20400 від 20.10.2006.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

20.10.2006 між Смілянським комунальним підприємством теплових мереж Смілакомунтеплоенерго»(надалі –Виробник-постачальник), в особі директора Кучеренка В.П., що діє на підставі статуту та об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мир»(надалі-Споживач), в особі голови правління Усенко Н.М., що діє на підставі статуту було укладено договір про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №20400 (Далі –Договір), за умовами якого Виробник-постачальник зобов’язаний поставити Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обумовлених обсягах, що є власністю КП «Смілакомунтеплоенерго», а Споживач зобов’язаний прийняти теплову енергію й оплачувати її по встановлених тарифах у терміни, передбачені Договором.

Відповідно до умов Договору теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води в обсягах, зазначених у додатках №1 до Договору на потреби: опалення –протягом опалювального періоду; гарячого водопостачання - протягом опалювального періоду.

Плата стягується за теплову енергію по тарифу 218,13 грн./Гкал, при відсутності лічильника 3,98 грн. за кв. м., у тому числі ПДВ 20% затверджений рішенням міськвиконкому №970 від 20.10.2006. Щомісяця Споживач самостійно здійснює передоплату в розмірі 50% вартості місячного споживання тепло енергії. Остаточний розрахунок за теплове енергію здійснюється Споживачем протягом 5-ти банківських днів після одержання рахунку, але не пізніше 10 числа слідуючого за розрахунковим місяцем.

На виконання умов договору позивач проводив постачання теплової енергії у вигляді гарячої води у будинок відповідача №49 по вул. Б.Хмельницького в м. Сміла.

За вказаним Договором Відповідачу було надано теплової енергії на суму 177 519,98 грн.

Споживач порушив взяті на себе договірні зобов’язання щодо встановлених строків та порядку оплати за спожиту теплову енергію, що суперечить п. 3.2.2 Договору. Відповідач частково здійснив оплату за поставлену теплове енергію в сумі 82 151 грн.

03.06.2010 на адресу Споживача було направлено претензію №870 та письмове звернення від 19.08.2010 №1050 з вимогою оплатити борг, відповіді на які підприємство не отримало.

На момент звернення до суду із позовною заявою Споживач заборгованості у повному обсязі не погасив. Заборгованість Споживача за спожиту теплову енергію станом на 02.11.2010 становить 95 368,98 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

На момент звернення до суду із позовною заявою Споживач заборгованості у повному обсязі не погасив у зв’язку з чим у відповідача виник борг.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами по справі 01.10.2009 між Комунальним підприємством Смілакомунтеплоенерго»та об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мир»було укладено новий договір №20400 про надання послуг з централізованого опалення.

Розрахунок поданий позивачем в обґрунтування розміру позовних вимог складений за період з листопада 2008 по жовтень 2010 включно.

Суд при перерахунку встановив, що заборгованість Споживача за спожиту теплову енергію, за період дії Договору від 01.10.2006 тобто за період з листопада 2008 по жовтень 2009 становить 54 395,28 грн., які підлягають до стягнення.

В іншій частині позовних вимог позивачу необхідно відмовити за безпідставністю.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Договору, розрахунком боргу, претензією та іншими матеріалами по справі.

З врахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 54 395,28 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених вимог, підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 543,95 грн. та 134,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мир»(м. Сміла, вул.Б.Хмельницького,49, код 32094640) на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго»(м. Сміла, вул. Дзержинського, 72/а, код 33648312) –54 395,28 грн. основного боргу, 543,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 134,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко