Рішення № 13025268, 14.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 57/223-10

вх. № 10270/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - - Яковенко О.М., директор, розпорядження № 1 від 08.02.2006 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" будівельний альянс", м. Харків

про стягнення 926458,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ “Променергобуд Україна” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача – ТОВ “Моноліт” будівельний альянс на свою користь заборгованість в сумі 591748,20 грн. за договором підряду № 523/М від 17.04.2008 року та 334710,00 грн. заборгованості за договором підряду № 533/М від 11.06.2008 року, а також просить віднести на відповідача свої витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 листопада 2010 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07 грудня 2010 року об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 грудня 2010 року, у зв’язку з неявкою відповідача у судове зсідання розгляд справи відкладено на 14 грудня 2010 року.

У призначеному судовому засіданні 14 грудня 2010 року представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити, через канцелярію суду надав для долучення до матеріалів справи додаткові документи (вх. № 27711), які судом долучені до матеріалів справи.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 08.12.2010 року, місцезнаходження відповідача – 61052, м. Харків, провулок Мало-Панасівський, буд. 4/7, саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Ухвалу суду від 26 листопада 2010 року отримано представником відповідача, про що свідчить поштове повідомлення, яке судом долучено до матеріалів справи.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач – ТОВ “Моноліт” будівельний альянс належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засіданні 14 грудня 2010 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ч. 4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо права господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

17 квітня 2008року між Позивачем - ТОВ «Променергобуд Україна» (далі- позивач, Підрядник) та відповідачем - ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» (далі – відповідач, Замовник) укладено договір підряду № 523/М (далі – договір № 523/М), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався своїми силами на замовлення Замовника виконати винесення мереж водопроводу, газопроводу, ливневої каналізації, господарсько - побутової каналізації на об'єкті відповідача (замовника) (надалі-Роботи), у встановлений Договором строк, а відповідач зобов'язався надати Підрядникові місце для проведення Робіт, прийняти результати Робіт та оплатити їх. Роботи мають проводитись на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 97 (п. 1.1, 1.2).

Пунктом 2.1. договору №523/М передбачено, що вартість Робіт за Договором визначається договірною ціною та становить 1 183 496,40грн. Розрахунки за даним Договором проводяться шляхом внесення на поточний рахунок Підрядника передплати у розмірі 50% загальної вартості Робіт, а остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі робіт (пункти 2.4., 2.5 договору).

Замовник вніс на поточний рахунок Підрядника передплату у розмірі 591748,20 грн., про що свідчить платіжне доручення 4531 від 23.04. 2008року

Пунктом 3.2. договору №523/М передбачений строк виконання Робіт - не пізніше 60 календарних днів з моменту внесення передплати Замовником відповідно до п.2.4. Договору.

Позивач свої зобов'язання за договором підряду №523/М виконав належним чином та у встановлені Договором строки здійснив роботи, передбачені п. 1.1 Договору та локальними сметами №№1-1,1-2,1-3,1-4 до нього, про що свідчать акти приймання виконаних робіт № 1 за червень 2008 року та №2 за серпень 2008 року. Зазначені акти підписані з обох сторін та скріплені печатками сторін, зауважень щодо якості виконаних підрядних робіт в актах прймання-передачі виконаних робіт сторонами не зазначено. Це означає, що позивач належним чином виконав підрядні роботи, а відповідач прийняв їх виконання. Згідно з п. 2.1 договору №523/М, довідок про вартість виконаних робіт за червень та серпень 2008 року та актів виконаних прийому-передачі виконаних робіт, загальна вартість виконаних позивачем (підрядником) робіт становить 1183496,40 грн.

Проте, відповідач (замовник) свої зобов'язання за договором підряду №523/М щодо оплати проведених позивачем (підрядником) робіт у встановлений договором строк належним чином не виконав, сплатив тільки авансовий платіж в сумі 591748,20 грн., та не здійснив остаточний розрахунок з Підрядником за виконані ним роботи, внаслідок чого, у відповідачем перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 591 748,20 грн.11 червня 2008року між ТОВ «Променергобуд Україна» (далі - позивач, підрядник) був укладений договір підряду №533/М:та ТОВ «Моноліт» будівельний альянс» (далі – відповідач, замовник), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався своїми силами на замовлення відповідача виконати обладнання господарсько - побутової каналізації, водопроводу на об'єкті Замовника (далі-Роботи), у встановлений Договором строк, згідно з кошторисом, а Замовник зобов'язався надати Підрядникові місце для проведення Робіт, прийняти результати Робіт та оплатити їх. Роботи мають проводитись на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, 97 (пункти 1.1., 1.2).

Пунктом 2.1. договору підряду №533/М передбачено, що вартість Робіт за Договором визначається договірною ціною та становить 334710,00 грн. Розрахунки за даним Договором проводяться шляхом внесення на поточний рахунок Підрядника передплати у розмірі 50% загальної вартості Робіт, а остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі Робіт (пункти 2.4., 2.5).

Пунктом 3.2. договору підряду №533/М передбачений строк виконання Робіт - не пізніше 20 календарних днів з моменту внесення передплати Замовником відповідно до п.2.4. Договору.

Підрядник свої зобов'язання за договором підряду №533/М від 11.06.2008р. виконав належним чином, здійснив роботи, передбачені п. 1.1 Договору та локальними сметами №№1-1,1-2,1-3 до нього, про що свідчать акти приймання виконаних підрядних робіт № 1 за червень 2008 року та №2 за серпень 2008 року. Вказані акти підписані з обох сторін та скріплені печатками сторін, зауважень щодо якості виконаних підрядних робіт в актах прймання-передачі виконаних робіт сторонами не зазначено. Це означає, що позивач належним чином виконав підрядні роботи, а відповідач прийняв їх виконання. Згідно з п. 2.1 договору №533/М, довідками про вартість виконаних робіт за червень та серпень 2008 року та актами виконаних прийому-передачі виконаних робіт, загальна вартість виконаних позивачем (підрядником) робіт становить 334710,00 грн.

Проте, відповідач (замовник) свої зобов'язання за договором підряду №533/М щодо оплати проведених позивачем (підрядником) робіт, внаслідок чого, у відповідачем перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 334710,00 грн.

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою погасити виниклу заборгованість, проте, як зазначає позивач у позовній заяві, на направлену претензію відповідач не прореагував та ніяких дій щодо погашення заборгованості не вчинив.

Станом на дату прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України, встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст.. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, прийняті підрядні роботи за договорами підряду № 523/М, та № 533/М у повному обсязі не сплатив, на вимогу позивача (претензію) про сплату заборгованості за виконані роботи не відреагував, заборгованість не сплатив..

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання за отримані підрядні роботи за договорами підряду № 523/М від 17 квітня 2008 року, та № 533/М від 1ня 2008 року, які були укладений між сторонами по справі.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення 92648,20 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 512, 513, 514, 516, 526, 530, 610, 629, 846,854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» будівельний альянс» (61052, м. Харків, пров. Мало-Панасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 32436574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобуд Україна» (61105, м. Харків, пров. Зерновий 6/4, к.36, код ЄДРПОУ 34014304) заборгованість в сумі 926458,20 грн., а також 9264,58 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2010 року

справа № 57/223-10