Рішення № 13025160, 13.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2010 р. Справа № 64/349-10

вх. № 9942/5-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Чернишов В.В. дов№15/11 від 15.11.10р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТД "Українська генетична компанія", м. Харків

про стягнення 264847,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№2295 від 01.11.10), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-торговельний дім "Українська генетична компанія" основну суму боргу у розмірі 239601,23грн., пеню у розмірі 13000,83грн., інфляційні в сумі 9823,65грн. та 3% річних у розмірі 2422,27грн., а всього 264847,98грн.; стягнути з відповідача 2648,48грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №8/11 від 31.03.09, а саме щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою суду від 15.11.10 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

26.11.10 позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вих.№2313 від 22.11.10) документи для долучення до матеріалів справи, на виконання ухвали суду від 15.11.10.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2010р., з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень розгляд справи відкладено до 13.12.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, про причину неявки суд не повідомив , про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №8/11 від 31.03.2009р. та додаткова угода №1 від 02.03.2010р. до цього договору, яка є його невід'ємною частиною.

Згідно з умовами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами п.1.1. договору постачальник (позивач у справі) зобов'язався передавати товар у власність покупцю у встановлений строк, а покупець зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах договору.

В п.1.2. договору сторони передбачили, що предметом постачання по договору є засоби захисту рослин виробництва компанії Байєр кропсаєнс АГ перелік, види, вартість, кількість яких передбачаються в специфікації, що є додатком та невід'ємною частиною цього договору .

В п.6.3. договору сторони передбачили строки щодо розрахунків за поставлений товар, а саме відповідач зобов'язався сплатити позивачу попередню оплату в сумі 239 597,85грн. та остаточно повинен був розрахуватися з позивачем за отриманий товар не пізніше 10 жовтня 2009р.

02.03.2010р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №8/11 від 31.03.2009р., якою сторони внесли зміни до п.6.3. договору та виклали їх в наступній редакції: остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений покупцем не пізніше 01 липня 2010р.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар по накладним №8/1 від 07.04.2009р. на суму 21544,91грн., №8/1-1 від 07.04.2009р.,№8/2 від 09.04.2009р. на суму 97689,24грн.,№8/2-1 від 09.04.2009р. на суму 97 689,24грн.,№8/12 від 14.04.2009р. на суму 120365,38грн.,№8/12-1 від 14.04.2009р. на суму 120 365,38грн., відповідач товар прийняв через свого представника , що діяв за довіреністю №43 від 07.04.2009р., однак свої зобов*язання щодо оплати в термін передбачений п.6.3. договору та додаткової угоди №1 від 02.03.2010р., яка є невід'ємною частиною цього договору, здійснив частково, а саме: здійснивши лише попередню оплату в сумі 239 597,85грн., неоплаченим залишився товар на суму 239601,23грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 239601,23грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що у разі несплати за поставлений товар в установлений цим договором термін покупець зобов*язується сплатити продавцю пеню в розмірі 26% річних за кожен день прострочки від вартості неоплаченого по договору товару, що складає :2,17% в місяць або 0,07% в день.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період 01.07.2010р. по 08.07.2010р., у сумі 13 000,83грн. обґрунтована та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 9823,65 грн. та 3% річних в сумі 2422,27 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.

Вимогами статей 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2648,48 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 509, 530, 610,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Агроторговельний дім "Українська генетична компанія" Товариство з обмеженою відповідальністю "АТД" "Українська генетична компанія" (Харківська обл., м.Харків, Червонозаводський р-н, провулок Ващенківський ,будинок 2, код 31942068, р/р 26003301812598 у філії "Відділення ПАТ"Промінвестбанк" в м.Харкові, МФО351458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (м.Київ, Голосіївський р-н, вул.Стельмаха,буд.6-А, код31109157,п/р 2600801024193 в КФ ВАТ"Кредобанк" в м.Києві,МФО321897) 239601,23грн. основного боргу, пеню в сумі 13000,83грн., інфляційні нарахування в сумі 9 823,65грн., 3%річних в сумі 2 422,27грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 648,48грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2010 року.