Ухвала суду № 130247226, 16.09.2025, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2118/25

1-кс/287/319/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року м. Олевськ

Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12025060520000221 від 13.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна. У поданому клопотанні слідчий просить винести ухвалу про накладення арешту у виді заборони права на відчуження, розпорядження та користування з метою збереження речового доказу та проведення необхідних судових експертиз на автомобіль марки та моделі Volkswagen-Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_4 та власником якого є ОСОБА_5 .

Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положеньст. 170КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В силу положеньст. 171КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертоїстатті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу (ст. 172 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 172 КПК Україниклопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Українирозгляд клопотання про арешт майна без повідомлення власника такого може здійснюватися виключно щодо майна, яке не було тимчасово вилучене.

При цьому частинами 1, 9ст. 135 КПК Українивизначено, що особа викликається до слідчого судді шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

З врахуванням наведених норм виклик власника (володільця, користувача) майна з врахуванням визначеного нормамиКПК Українистроку розгляду клопотання про арешт майна може здійснюватися виключно шляхом надсилання повістки про виклик електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Водночас, слідчим у клопотанні не вказано контактних даних, які б могли забезпечити оперативний виклик в судове засідання власника автомобіля марки Volkswagen-Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 , що унеможливлює належний виклик такого для розгляду клопотання, а отже клопотання в цій частині не відповідає вимогам п. 3 ч. 2ст. 171 КПК України.

Також, згідно положень пункту 19 частини 1 статті 3 КПК України, сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.

За правилами частини 1 статті 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих уповноважений керівник органу досудового розслідування (п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України).

Згідно зі статтею 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Проте, до клопотання не додано постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні з якої вбачалося б, що прокурор Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , який погодив вказане клопотання, входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №12025060520000221 від 13.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. Також, у матеріалах клопотання відсутня постанова про визначення групи слідчих у межах вказаного кримінального провадження.

Вищевказане не дозволяє слідчому судді розглянути клопотання, оскільки відсутні достатні дані вважати, що воно подано уповноваженим слідчим за погодженням з уповноваженим прокурором.

Також, у поданому клопотанні слідчий просить накласти арешт на вилучене в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди майно. Проте, як вбачається зі змісту клопотання, слідчий ОСОБА_2 фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту на вилучене майно необхідне для забезпечення його збереження як речових доказів. Також, слідчий не зазначив які саме дії необхідно провести з вилученим майном та їх значення для досудового розслідування, у тому числі підстав для неповернення вилученого майна його власнику.

Крім того, слідчим не було надано відповідне документальне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно й не було доведено яким чином зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України для речових доказів, оскільки в матеріалах долучених до клопотаннявідсутня постанова про визнання речовими доказами вилученого в ході проведення огляду місця ДТП майна.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає необхідним повернути клопотання про арешт тимчасово вилученого майна прокурору на підставі частини 5 статті 171 КПК України для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12025060520000221 від 13.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України повернути прокурору для усунення недоліків та приведення у відповідність до вимог ст. 171 КПК України.

Визначити прокурору строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1