Рішення № 130241812, 16.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 рокуСправа №160/20113/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2025 №0018060407;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2025 №0146510407.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача та встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість, застосовано штрафні санкції. Вважає, що відповідач вийшов за визначені податковим законодавством межі камеральної перевірки, оскільки перевірка своєчасності, достовірності та повноти нарахування податків та зборів здійснюється на підставі документальної перевірки. Вважає, що достовірне встановлення факту порушення строку сплати податку на додану вартість може бути лише на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку під час проведення документальної перевірки. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач посилається на те, що в ході камеральної перевірки позивача було встановлено сплату самостійно визначених податкових зобов`язань (згідно податкових декларацій). На підставі зазначеного, винесено податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції. Зазначає, що сплачені позивачем кошти зараховувались в рахунок погашення податкового боргу з урахуванням черговості його виникнення, що призвело до розрахунку штрафних санкцій в автоматичному режимі. Стосовно підстав проведеної камеральної перевірки посилається на положення п.75.1.1 ст. 75 ПК України, яким визначено право податкового органу проводити такий вид перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача заперечує у повному обсязі. Наголошує, що відповідач вийшов за визначені податковим законодавством межі камеральної перевірки, оскільки перевірка своєчасності, достовірності та повноти нарахування податків та зборів здійснюється на підставі документальної перевірки.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної камеральної перевірки у грудні 2024 року, було складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов?язання з плати за землю (земельний податок) №77309/04-36-04-07/14373220 від 17.12.2024, яким було встановлено порушення своєчасності сплати земельного податку відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, де зазначано, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов?язання (крім грошового зобов?язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, за наступними податковими деклараціями:

Податкова декларація з плати за землю №9337120506, граничний термін сплати -28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 17.10.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 225032,00 грн, кількість днів прострочення 447;

Податкова декларація з плати за землю № 9337120506, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 17.10.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 218252,10 грн, кількість днів прострочення 447;

Податкова декларація з плати за землю № 9337120506, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 17.10.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 225032,00 грн, кількість днів прострочення 447;

Податкова декларація з плати за землю № 9337120506, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 17.10.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 81693,84 грн, кількість днів прострочення 447;

Податкова декларація з плати за землю № 9337120506, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 20.11.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 225032,00 грн, кількість днів прострочення 481;

Податкова декларація з плати за землю № 9337120506, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 20.11.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 6779,87 грн, кількість днів прострочення 481;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати т 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 20.11.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 42407,15 грн, кількість днів прострочення 481;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 20.11.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 225032,00 грн, кількість днів прострочення 481;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 28.11.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 182624,90 грн, кількість днів прострочення 489;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 28.11.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 68124,90 грн, кількість днів прострочення 489;

На підставі складеного акту, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2025 № 0018060407 на суму штрафної санкції 150 001, 00 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 19.03.2025 № 0146510407, встановлено наступне.

За результатами проведеної камеральної перевірки у лютому 2025 року, було складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов?язання з плати за землю (земельний податок) №10031/04-36-04-07/14373220 від 24.02.2025, яким було встановлено порушення своєчасності сплати земельного податку відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, де вказано, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов?язання (крім грошового зобов?язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, за наступними податковими деклараціями:

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 20.11.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 42407,15 грн, кількість днів прострочення 481;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 18.12.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 62343,13 грн, кількість днів прострочення 509;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 18.12.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 156907,87 грн, кількість днів прострочення 509;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 30.12.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 142279,11 грн, кількість днів прострочення 521;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 30.12.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 162688,88 грн, кількість днів прострочення 521;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 30.12.2024, сума податкового боргу, що сплачено - 225032,01 грн, кількість днів прострочення 521;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 02.01.2025, сума податкового боргу, що сплачено - 1,00 грн, кількість днів прострочення 524;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 07.01.2025, сума податкового боргу, що сплачено - 82751,90 грн, кількість днів прострочення 529;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 07.01.2025, сума податкового боргу, що сплачено - 117248,10 грн, кількість днів прострочення 529;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 10.02.2025, сума податкового боргу, що сплачено - 217184,08 грн, кількість днів прострочення 563;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 10.02.2025, сума податкового боргу, що сплачено - 217184,08 грн, кількість днів прострочення 563;

Податкова декларація з плати за землю № 9374246023, граничний термін сплати - 28.07.2023, дата фактичної сплати суми податку - 10.02.2025, сума податкового боргу, що сплачено - 225032,01 грн, кількість днів прострочення 563;

На підставі складеного акту, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.03.2025 №0146510407 на суму штрафної санкції 149925,20 грн.

Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суд зазначає, що у зв`язку з набранням чинності з 01.01.2017 змін до ПК України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VІІІ), зокрема, до ст.75 ПК України були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

Отже, з 01.01.2017, з моменту набрання чинності Законом №1797-VIII від 21.12.2016, у податкового органу з`явились підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №820/2244/17 (адміністративне провадження №К/9901/59231/18).

В свою чергу суд зазначає, що питання своєчасності нарахування і сплати податків і зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01.01.2017, а до цієї дати це питання могло бути предметом виключно документальної перевірки. Означене узгоджується із правовими висновками сформованими Верховним Судом у постанові від 15.03.2024 у справі №320/4840/22.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що контролюючий орган, провівши таку перевірку та встановивши порушення позивачем вимог податкового законодавства із прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв в межах наданих повноважень та відповідно до приписів чинного законодавства. Зазначене спростовує доводи позивача стосовно того, що камеральну перевірку контролюючий орган може проводити не пізніше 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації та свідчить про правильне застосування положень наведених норм матеріального права до спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №820/2244/17 (адміністративне провадження №К/9901/59231/18), від 27.06.2025 у справі №826/1232/18 (адміністративне провадження № К/9901/66324/18).

За правилами підпунктів 76.1-76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано приписами ст. 76 ПК України, п. 76.1 якої передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).

За змістом п. 73.6 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 1 пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Щодо суті встановлених камеральною перевіркою порушень, суд зазначає наступне.

Статтею 37 ПК України передбачено, що виконання податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з приписами п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до норм п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно змісту пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПК України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, нормою пункту 87.9 ст. 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу. У випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, контролюючий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.

При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України, стаття 126 ПК України не містить.

Аналогічну позицію щодо застосування положень статті 87 та статті 126 ПК України викладено в постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 813/3722/17, від 22.04.2019 у справі №804/15898/15, від 08.02.2021 у справі № 2а-7192/12/2670, від 26.02.2025 у справі №804/7769/17.

Пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарнихднів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарнихднів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

З аналізу наведених приписів, у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Наведена правова позиція є такою, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі №160/17160/21.

За обставинами даної справи, порушений платником податку строк сплати податкового зобов`язання перевищив 30-денний строк, з дня виникнення узгодженого грошового зобов`язання, що було встановлено під час камеральної перевірки позивача.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська