Рішення № 130241771, 16.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 рокуСправа №160/10980/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» до Відділу з питань реклами Виконкому Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

15.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу з питань реклами Виконкому Криворізької міської ради, в якій просить:

- визнати незаконним наказ відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про проведення демонтажу рекламних засобів від 04.10.2024 року №35;

- зобов`язати Відділ з питань реклами виконкому Криворізької міської ради провести відновлювальні роботи по встановленню рекламного банеру на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 1а;

- стягнути з Відділу з питань реклами виконком Криворізької міської ради на користь ТОВ «ЮРИДИЧНО - КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС» витрати на правову допомогу що складають 44 000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке. Директором ТОВ «ЮРИДИЧНО - КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС» знайдено інформацію в Фейсбуці, про демонтаж даного банера, який був знятий працівниками відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради. Позивачем було направлено до директора відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради заява про повернення рекламного банеру. Відповідач надав відповідь від відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради, про те, що рекламний засіб, про який йдеться у заяві, буде повернуто після сплати витрат, пов`язаних з демонтажем і зберіганням рекламного засобу відповідно до акту про повернення власнику рекламних засобів. 15.11.2024 позивач на підставі наданого відповідачем рахунку платіжним дорученням сплатив зазначений рахунок відповідача (квитанція №5809-2724-0190-3491 від 15.11.2024 року). 19.11.2024 відповідач повернув банер позивачу, що підтверджується Актом приймання-передачі рекламного засобу від 19.11.2024. Розуміючи, що відповідач порушив законні права ТОВ «ЮРИДИЧНО - КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС» щодо розміщення рекламного банеру, та задля врегулювання даного питання, позивачем був надісланий адвокатський запит від 18.02.2025 року. Відповідачем надана відповідь про те, що враховуючи те, що рекламний засіб, зазначений у Запиті, був розміщений самовільно та на ньому було відсутнє маркування, найменування власника рекламного засобу та його контактні дані, його демонтаж, проводиться без попередньо виданого припису. Отже, посадові особи відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради під час демонтажу рекламного засобу, розміщеного на паркані об`єкту за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 1а, діяли лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України та Наказом про проведення демонтажу рекламних засобів, виданого відділом з питань реклами виконкому Криворізької міської ради від 04 жовтня 2024 року за №35.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про зовнішню рекламу» зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Тож, зважаючи на те, що рекламний банер був розміщений на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, то отримання дозволу на розміщення рекламного банеру є недоцільним.

Ухвалою від 18.04.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

06.05.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідач, посилаючись на положення Закону України «Про рекламу», Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затвердженої постановою КМУ №2067 від 29.12.2023 року та Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті, затверджений рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 року №1995, вказав, що з розміщення зовнішньої реклами чи то на об`єкті приватної власності чи то на об`єкті комунальної власності можливо лише після отримання відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що в свою чергу позивачем зроблено не було, а твердження позивача, що для розміщення зовнішньої реклами на об`єкті приватної власності отримання відповідного дозволу не доцільно є хибним та таким, яке не відповідає нормам законодавства. Також відповідач зазначив, що рекламний засіб, зазначений у позові, був розміщений самовільно та на ньому було відсутнє маркування, найменування власника рекламного засобу та його контактні засоби, його демонтаж, проводився без попередньо виданого припису. Тож, посадові особи відповідача під час демонтажу рекламного засобу, розміщеного на паркані об`єкту за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 1а, діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

14.05.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивачем звертається увага, що на банері компанії був вказаний номер телефону, електронна пошта, посилання на сайт компанії. Але працівниками відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради не здійснили жодного повідомлення директора компанії про демонтаж вказаного банеру. Фактично можна дійти висновку, що дії відповідачі є незаконними та такими, що перешкоджають реалізації своїх законних прав на розміщення реклами та надання юридичної допомоги мешканцям міста Кривого Рогу та військовим, які захищають Україну від країни агресора. ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС» здійснює правову допомогу громадянам, а відповідачем своїми злочинними діями здійснено втручання в адвокатську діяльність. Відповідач порушує право на захист, військовозобов`язані втрачають можливість на реалізацію своїх прав. Відповідачем не здійснено досудового врегулювання справи, повинні направити листа вимогу на зняття банеру, а не викрадати банер, за викрадення якого передбачена кримінальна відповідальність.

Згідно абзацу 4 ч. 1 статті 16 Закону України «Про зовнішню рекламу» зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Оскільки, як раніше зазначалося, що рекламний банер був розміщений на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, тому отримання дозволу на розміщення рекламного банеру є недоцільним.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

15.11.2023 року між ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди нежитлових приміщень. Пунктом 1.1 даного Договору передбачено, що за цим договором орендодавець зобов`язується передати орендарю нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою знаходяться за адресою: вул. Дарвіна, 1а, м. Кривий Ріг за плату на строк, встановлений цим договором.

Відповідачем 04.10.2024 року прийнято наказ №35 про проведення демонтажу рекламних засобів, за яким, керуючись п.п. 10.3.1, 10.3.2, 10.3.4, 10.9.1, 10.9.2 Порядку №1995 від 28.11.2007 року, наказано здійснити у тридцятиденний термін демонтаж рекламних засобів на вулицях міста.

04.11.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення рекламного банеру, який був розміщений позивачем на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, що знаходиться за адресою: вул. Дарвіна, 1а, м. Кривий Ріг.

Відповідно до Акту від 19.11.2024 року про повернення власнику демонтованих рекламних засобів, згідно з яким рекламний засіб «банер», який належить ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВОЇ КОМПАНІЇ «ХЬЮМАН РАЙТС», демонтований на підставі наказу про проведення демонтажу рекламних засобів №35 від 04.10.2024 року, за адресою його розташування: вул. Дарвіна, 1а повернуто власнику. Власником сплачено 122 грн.

Відповідач листом №17/32/205 від 10.12.2024 року «Про надання відповіді» повідомив позивача про таке.

Рекламний засіб, про який йдеться у заяві, після сплати витрат, пов`язаних з демонтажем і зберіганням рекламного засобу, було повернуто позивачу 19.11.2024 року відповідно до акту про повернення власнику рекламних засобів.

Відповідно до п. 3.3.8 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 року №1995, лише виданий у встановленому порядку дозвіл визначає право розповсюджувача на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 10.3.1 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 року №1995, самовільно розміщені рекламні засоби підлягають демонтажу.

Демонтаж може здійснюватись без надання припису їх власникам у разі, якщо власника (користувача) самовільно розташованого рекламного засобу не встановлено (п. 10.9 Порядку).

Враховуючи те, що рекламний засіб, зазначений у листі, був розміщений самовільно та на ньому було відсутнє маркування, найменування власника рекламного засобу та його контактні дані, його демонтаж, проводився без попередньо виданого припису.

Отже, посадові особи відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради під час демонтажу рекламного засобу, розміщеного на паркані об`єкту за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 1а, діяли лиш на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

У матеріалах справи наявна квитанція №5809-2724-0190-3491 від 15.11.2024 року на суму 122 грн. Призначення: 101 за Демонтаж Банеру ТОВ ЮКК Human Rights, 3393410711, Морозов Вадим Юрійович.

18.02.2025 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до відповідача, в якому просив:

- Надати інформацію про стан розгляду заяви Директора ТОВ «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» Полинько В.В. від 23.12.2024 року;

???- Надати на яких правових підставах був знятий банер, який був закріплений на паркані, що знаходиться в приватній власності;

- ???Надати належним чином завірену копію наказу про демонтаж банера та надати належним чином завірену копію наказу про призначення керівника з питань реклами;

???- Надати інформацію про осіб, якими здійснено організацію та виконання даної дії, а саме: прізвища, ім`я, по-батькові, анкетні дані, накази про призначення.

- ???Надати пояснення, чому Ви не зайшли до приміщення власника, на заборі якого був розташований даний банер, не повідомили власника про зняття банера

???- Чи вживалися Вами заходи на встановлення права власності на паркан та земельну ділянку?

- ???На підставі чого Ви здійснювали інспектування реклами на приватних територіях?

- Надати наказ про проведення інспектування реклами на приватній території по вулиці Дарвіна, 1а;

- Повідомити чи направлялися приписи про усунення порушень та чи надавався строк на погодження зовнішньої реклами?

Відповідач у листі №12/32/96 від 24.02.2025 року «Про розгляд запиту» зазначив, що банер, який було демонтовано у 2024 році після оплати витрат, пов`язаних з демонтажем і зберіганням рекламного засобу, було повернуто власнику 19.11.2024 року. Враховуючи те, що рекламний засіб, зазначений у листі, був розміщений самовільно та на ньому було відсутнє маркування, найменування власника рекламного засобу та його контактні дані, його демонтаж, проводився без попередньо виданого припису.

Вважаючи незаконним наказ відділу з питань реклами виконкому Криворізької міської ради про проведення демонтажу рекламних засобів від 04.10.2024 року №35, а також необхідність зобов`язання відповідача провести відновлювальні роботи по встановленню рекламного банеру на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дарвіна, 1а, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 1 Закону України «Про рекламу» (далі Закон) надану дефініцію наступних понять:

- реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару

- зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 16 Закону).

Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою. Не вважається рекламою показ інформації про виробника товару та/або товар у процесі оформлення споживачем придбання такого товару на веб-сайтах інтернет-магазинів у мережі Інтернет, через які цей товар реалізується чи надається споживачам.

У відповідності до ч. 6 ст. 9 Закону вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, на якому розміщено власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу до такого приміщення, не вважається рекламою.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 (далі - Правила №2067). Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Правил №2067).

Відповідно до п.44 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (далі Типові правила) рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Пунктом 2 Правил №2067 визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Як встановлено судом зі змісту наказу №35 від 04.10.2024 року про проведення демонтажу рекламних засобів, виданого Відділом з питань реклами Виконкому Криворізької міської ради, у зв`язку з тим, що перевіркою дотримання Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті було виявлено самовільно встановлені рекламні засоби, власники яких не встановлені, рекламні засобі після закінчення терміну дії дозволу та рекламні засоби, які перебувають в аварійному стані, керуючись п.п. 10.3.1, 10.3.2, 10.3.4, 10.9.1, 10.9.2 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.11.2007 року №1995, зі змінами, наказано здійснити у тридцятиденний термін демонтаж рекламних засобів на вулицях міста.

Суд, вказує, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів наявності у нього відповідного дозволу на розміщення реклами.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Суд вказує, що положення Закону «Про рекламу» та Типових правил не містять виключень щодо форми власності території, на якій розміщений рекламний засіб (у даному випадку банер).

Тож, судом не приймаються аргументи позивача, що, оскільки рекламний банер був розміщений на приватному паркані приватної території, яка не є комунальною власністю, то отримання дозволу на отримання рекламного банеру не є доцільним.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність протиправності наказу №35 від 04.10.2024 року, а також про відсутність підстав для зобов`язання відповідача провести відновлювальні роботи по встановленню рекламного банеру, так як судом не встановлено, що відповідач перешкоджає реалізації позивачем його прав на розміщення реклами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Тож, дослідивши матеріали справи, а також, надавши оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З урахуванням вказаного, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати з оплати судового збору та витрат на правову допомогу.

Щодо заявленого позивачем у відповіді на відзив клопотання про винесення окремої ухвали про втручання в адвокатську діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд звертає увагу на формулювання положень вказаної статті свідчить про дискреційність повноважень суду у даній частині.

Дослідивши матеріали справи, суд не встановив втручання відповідачем у адвокатську діяльність позивача.

Керуючись ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНО-КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ХЬЮМАН РАЙТС» до Відділу з питань реклами Виконкому Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко