Рішення № 130241745, 15.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 рокуСправа №160/20879/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ: 08803498, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9а) про повернення документів, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги на підставі 60% втрати професійної працездатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене в листі Головного управління Національної гвардії України №27/13/3-1439-2024 від 18.12.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ:08803498, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9а) призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу на підставі 60% втрати професійної працездатності.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. На підставі проведеного медичного огляду та свідоцтва про хворобу №530-с/НГУ від 03.10.2023 року ОСОБА_1 Міжрайонною Правобережною МСЕК №2 було встановлено 60% (шістдесят відсотків) втрати працездатності, через травму, яка була отримана під час захисту Батьківщини. З метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі 60% втрати професійної працездатності позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами від 21.07.2024, від 05.03.2025 та від 05.06.2025 та відповідними документами. Проте, Головне управління Національної гвардії України повертало подані документи на доопрацювання, посилаючись на їхню неповноту, що фактично зупинило процедуру розгляду заяв та унеможливило отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

На думку позивача, на підтвердження факту безперервного встановлення III групи інвалідності та з метою отримання одноразової грошової допомоги, він надав усі необхідні документи. Проте, Головне управління Національної гвардії України відмовило позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та повернуло документи.

Позивач вважає, що дії Головного управління Національної гвардії України, зокрема, неодноразове повернення заяви позивача на доопрацювання, незважаючи на надані документи та пояснення, фактично свідчить про відмову у розгляді заяви по суті та, відповідно, у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з 60% втратою працездатності. Тому, такі дії відповідача щодо відмови у прийняті рішення про виплату, ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі 60% втрати професійної працездатності є протиправними, оскільки порушують вимоги статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 46 Конституції України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, даною ухвалою витребовано від Головного управління Національної гвардії України належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення, а також копії всіх документів, що стали підставою або були прийняті до уваги під час прийняття рішення, що оскаржується.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав, про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі в електронний кабінет відповідача 21.07.2025р.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Проте, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно з військовим квитком Серії НОМЕР_2 від 27.05.2015 року, був призваний на військову службу у військову частину пп НОМЕР_3 за військовообліковою спеціальністю «курсант» в період з 28.05.2015 по 18.07.2015 року.

В період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 ОСОБА_1 19.08.2015 року при виконанні службових обов`язків на КСП «Звіт» 3 МБ 53 ОМБР в районі н.п. Новобахмутівка, Ясинуватського району, Донецької області під час обстрілу було отримано мінно-вибухову травму, черепно мозкову травму, струс головного мозку, забій передпліччя правої руки, що підтверджується описом зі службового розслідування на ст. 12 військового квитка Серії НОМЕР_2 від 27.05.2015 року.

В подальшому, ОСОБА_1 був переведений для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_4 за військово-обліковою спеціальністю «інструктор» на період з 19.07.2015 по 29.07.2016 року.

Як зазначив позивач, в період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 у 2016 році при первинному огляді медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності через травму, яка була отримана під час захисту Батьківщини.

18.01.2018 року при повторному медичному огляді ОСОБА_1 було продовжено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААА № 651412.

17.10.2019 року міжрайонною правобережною МСЕК №2 було встановлено 3 (третю) групу інвалідності з 01.11.2019 року, що підтверджується довідкою Серії 12ААБ № 631788.

20.10.2020 року міжрайонною правобережною МСЕК №2 було продовжено 3 (третю) групу інвалідності з 01.11.2020 року, що підтверджується довідкою Серії 12ААБ № 231799.

13.04.2022 року позивач був призваний на військову службу під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022, із ІНФОРМАЦІЯ_2 . У період з 13.04.2022 року по 04.07.2023 року проходив службу в 31 бригаді ім. генерал-майора ОСОБА_2 (в/ч НОМЕР_5 ).

29.12.2022 року позивач отримав травму в період проходження служби під час виконання службово-бойових завдань в зоні проведення бойових дій на території Луганської області. Даний факт підтверджується актом №349/22 «Про нещасний випадок (у тому числі поранення) з сержантом призваним по мобілізації ОСОБА_1 ».

Як зазначив позивач, після отриманої травми він тривалий час перебував на лікуванні в різних медичних установах де йому надавали комплексну медичну допомогу та проводили повноцінне обстеження.

Наказом начальника Центрального територіального управління НГУ від 22.06.2023 року №39 о/с позивача було переміщено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_1 ), та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_5 від 04 липня 2023 року. Даний факт підтверджується витягом з наказу №210 від 04.07.2023 року.

03.10.2023 року за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_6 НГУ від 04.09.2023 № 47 медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» проведено огляд ОСОБА_1 . За його результатами було видано свідоцтво про хворобу від 03.10.2023 року №530-с/НГУ, відповідно до якого позивача на підставі статей 14 «а», 75 «а», 47 «б», 39 «г», 64 «г», 61 «г» графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На підставі проведеного медичного огляду та свідоцтва про хворобу №530-с/НГУ від 03.10.2023 року ОСОБА_1 Міжрайонною Правобережною МСЕК №2 встановлено 60% (шістдесят відсотків) втрати працездатності, через травму, яка була отримана під час захисту Батьківщини.

18.12.2023 року ОСОБА_1 проведено повторний огляд та згідно з актом МСЕК № 1248 продовжено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою Серії 12ААГ № 559133, виданою МСЕК №2 ( АДРЕСА_1 ). Дата чергового переогляду 15 жовтня 2026 року.

21.07.2024 року з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі 60% втрати професійної працездатності позивач звернувся до військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України із заявою та необхідним пакетом документів.

У подальшому заява була передана військовою частиною НОМЕР_6 Національної гвардії України до Головного управління Національної гвардії України для затвердження в установленому порядку.

14.01.2025 року було отримано відповідь на заяву № 0-13-6/54/13-57 від військової частини НОМЕР_6 , у якій зазначено наступне: «Листом Головного управління Національної гвардії України №27/13/3-1439-2024 від 18.12.2024 документи щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було повернуто на доопрацювання. В ході розгляду документів щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 встановлено, що листом Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 06.09.2024 №220/13/7461, повідомлено про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в сумі 217500 грн., а до Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) не надано завірену копію довідки МСЕК за встановлену на первинному огляді в 2016 році III групу інвалідності. Крім того, надіслані документи до Головного управління НГУ не завірені відповідно до пунктів 3 та 8 глави 11 розділу II Правил організації діловодства. Враховуючи, що документи щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 подані не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин та з метою недопущення втрат бюджетних коштів пропонується відповідно до пункту 23 Порядку повернути їх на доопрацювання.».

05.03.2025 року позивачем направлено до Головного управління Національної гвардії України повторно сформовану заяву разом з доопрацьованим пакетом документів, а саме, у заяві позивачем було повідомлено наступне: «Звертаю увагу, що під час проходження повторного медичного огляду 18 січня 2018 року довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією на підставі якої мені при первинному огляді у 2016 році було встановлено третю групу інвалідності, була замінена новою довідкою Серії 12ААА №651412, виданою Медико-соціальною експертною комісією №2. У зв`язку з чим, зазначаю, що у мене відсутня довідка МСЕК або її копія, яка підтверджує встановлену при первинному огляді у 2016 році третю групу інвалідності. Повідомляю, що копії доданих до заяви документів були завірені належним чином, а саме, згідно п. 8 гл. 11 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях Затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, кожна копія документу містила: напис «Згідно з оригіналом», дату, прізвище ініціали та мій особистий підпис.».

28.03.2025 року позивачем отримано відповідь від Військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України №6/54/12-О-2, в якій зазначено наступне: «Повідомляємо, що листом від 14.01.2025 №0-13-6/54/13-57, військовою частиною НОМЕР_6 Вам було повідомлено про неповноту поданих документів, а також їх неправильне засвідчення, та повернуто на доопрацювання. Однак у повторно поданій заяві разом з додатками, Вами не надано завірену копію довідки МСЕК за встановлену на первинному огляді в 2016 році III групу інвалідності, яку попередньо вимагало Головне управління Національної гвардії України. Також надані Вами документи, не завірені в установленому порядку, відповідно до пунктів 3 та 8 глави 11 розділу II Правил організації діловодства. Враховуючи, що документи щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 подані не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин та з метою недопущення втрат бюджетних коштів пропонується відповідно до пункту 23 Порядку повернути їх на доопрацювання.».

05.06.2025 року позивачем повторно подано заяву до Військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України з метою отримання виплати одноразової грошової допомоги на підставі 60% втрати працездатності.

25.06.2025 року від Військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України позивачем отримано відповідь № 6/54/13-0-6, в якій зазначено: «Повідомляємо, що листом від 14.01.2025 №0-13-6/54/13-57, військовою частиною НОМЕР_6 Вам було повідомлено про неповноту поданих документів, а також їх неправильне засвідчення, та повернуто на доопрацювання. Листом від 28.03.2025 №6/54/12-0-2 Вам було повідомлено про неповноту поданих документів, а саме не надання завіреної копії довідки МСЕК за встановлену на первинному огляді в 2016 році III групи інвалідності, яку попередньо вимагало Головне управління Національної гвардії України, а також їх неправильне засвідчення, та повернуто на доопрацювання. В ході розгляду документів щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 встановлено, що листом Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 06.09.2024 №220/13/7461, повідомлено про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в сумі 217500 (Двісті сімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., а до Головного управління Національної гвардії України не надано завірену копію довідки МСЕК за встановлену на первинному огляді в 2016 році III групу інвалідності. Крім того документи надіслані не завірені відповідно пунктів 3 та 8 глави 11 розділу II Правил організації діловодства.».

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у прийняті рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі 60% втрати професійної працездатності, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.19991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби; 9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Згідно з п.2 ст. 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком №975 (далі - Порядок №975).

Підпунктом 4 пункту 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата огляду, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п.18 Порядку №975, у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках прожиткового мінімуму: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Згідно з п. 21 Порядку №975, військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені), копія військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);

документа, виданого контролюючим органом, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку або запис у паспорті, - копію паспорта громадянина України у формі книжечки, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи паспорта у формі картки із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги, військовослужбовець, військовозобов`язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначених в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду, засвідченого у встановленому порядку.

Згідно з ч. 3 п. 23 Порядку №975, доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.

Згідно з п. 25 Порядку №975, Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 18 січня 2018 року міжрайонною правобережною МСЕК №2 позивачу було видано довідку серії 12ААА № 651412 про встановлено III групу інвалідності (дата чергового переогляду 15.10.2018).

17 жовтня 2019 року міжрайонною правобережною МСЕК №2 ОСОБА_1 було повторно встановлено III групу інвалідності з 01 листопада 2019 року, що підтверджується довідкою серії 12ААБ № 631788.

Також, 20 жовтня 2020 року МСЕК №2 було продовжено III групу інвалідності з 01 листопада 2020 року, що підтверджується довідкою серії 12ААБ № 231799.

Факт отримання ОСОБА_1 травми під час захисту Батьківщини та встановлення 60% втрати працездатності підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про хворобу № 530-с/НГУ від 03.10.2023 року.

Також, 18 грудня 2023 року за результатами повторного огляду, відповідно до акта № 1248, ОСОБА_1 було знову підтверджено встановлення III групи інвалідності, що засвідчується довідкою серії 12ААГ № 559133, виданою МСЕК №2 (м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 6-Б).

Також, суд звертає увагу на те, що у листі Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 06.09.2024 №220/13/7461 було зазначено про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 217500 грн, що фактично свідчить про наявність підстав для здійснення такої виплати.

Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання допомоги на підставі зазначених документів є беззаперечним.

При цьому, суд зазначає, що вимога відповідача у наданні позивачем копії первинної довідки МСЕК за 2016 рік, є надмірною та необґрунтованою, оскільки позивачем було надано довідку за 2018 рік, яка, як зазначено в матеріалах справи, замінила первинну. При цьому, чинне законодавство не містить положень, які б вимагали від особи зберігати первинну довідку після її заміни новою. Надання всіх наявних і актуальних довідок, що підтверджують безперервність встановлення інвалідності, є достатнім для підтвердження правового статусу позивача. Відтак, відмова у розгляді документів та їх повернення через відсутність довідки за 2016 рік, на переконання суду, є протиправною та безпідставною.

Щодо доводів Головного управління Національної гвардії України про те, що копії надісланих документів не завірені відповідно до вимог пунктів 3 та 8 глави 11 розділу II Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, зареєстрованого 22.06.2015 за № 736/27181 (далі - Правила організації діловодства), слід зазначити наступне.

Згідно з п. 3 гл. 11 розділу II Правил організації діловодства, копії документів інших установ можуть виготовлятися і засвідчуватися установою в таких випадках: на вимогу судових та інших правоохоронних органів; для внутрішнього використання в установі (під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою). Наприклад, установа може виготовити і засвідчити копію диплома працівника, яка потім буде підшита до його особової справи.

Відповідно до п. 8 гл. 11 розділу II Правил організації діловодства, копія набуває юридичної сили лише у разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис», наприклад: Згідно з оригіналом

Провідний спеціаліст

відділу організації діловодства

Підпис Власне ім`я ПРІЗВИЩЕ

Дата.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч твердженням відповідача про неналежне засвідчення документів, усі копії, долучені до заяви, були засвідчені відповідно до вимог пункту 8 глави 11 розділу II Правил організації діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, а саме, містили напис «Згідно з оригіналом», дату, прізвище, ініціали та особистий підпис позивача. Тому, такі твердження відповідача є необґрунтованим, а відмова через неналежне засвідчення документів є неправомірною.

Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що у відповідь на подані заяви від 21.07.2024, від 05.03.2025 та від 05.06.2025 із вичерпним пакетом документів, що підтверджують право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі 60% втрати професійної працездатності, Головне управління Національної гвардії України фактично відмовило позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки не здійснило належного розгляду заяв по суті та не прийняло рішення, яке б відповідало вимогам чинного законодавства, чим порушило права позивача на соціальний захист, гарантовані Конституцією України та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Жодних пояснень із документальним підтвердженням обставин, які б спростовували право позивача на отримання одноразової грошової допомоги на підставі 60% втрати професійної працездатності, відповідачем під час судового розгляду до суду не надано.

Виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в контексті даної спірної ситуації належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у прийнятті рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з необґрунтованим поверненням документів на доопрацювання та зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з 60% втрати професійної працездатності, встановленої свідоцтвом про хворобу №530-с/НГУ від 3 жовтня 2023 року.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Поряд з цим, у позовній заяві позивач просить суд відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в сумі 20000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18).

Разом із тим, жодних доказів фактичного понесення позивачем цих судових витрат до суду надано не було, а тому, підстави для їх розподілу при ухваленні рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у прийнятті рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за заявами позивача від 21.07.2024, від 05.03.2025 та від 05.06.2025 у зв`язку з необґрунтованим поверненням документів на доопрацювання.

Зобов`язати Головне управління Національної гвардії України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з 60% втрати професійної працездатності, встановленої свідоцтвом про хворобу №530-с/НГУ від 3 жовтня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник