Рішення № 130237915, 16.09.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/581/25

Провадження №2/472/401/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2025 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Тустановського А.О.,

за участю секретаря - Маслюк А.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуселище ВеселиновеМиколаївської областіцивільну справуза позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «УкраїнськіФінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» через систему «Електронний суд» звернулося до Веселинівського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 січня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір № 4332204 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 12000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 26.01.2024 року по 19.01.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ ««Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало йому кредит в сумі 12000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «ПУМБ», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек Україна» (детальна інформація викладена в розділі 4. «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту Відповідача»).

Відповідно до реквізитів Договору № 4332204 від 26.01.2024 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «86536».

Оскільки ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему, на підставі укладеного Договору №210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».

За інформацією в листі ТОВ «Пейтек Україна», відповідно до зазначеного договору № 4332204 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 12000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4332204 від 26.01.2024 року у період з 26.01.2024 року по 23.09.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 67600 грн.

У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами 28.02.2024 р. у сумі 3000 грн. та 29.02.2024 р. у сумі 2000 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цієї Позовної заяви.

Враховуючи зазначене, станом на 23.09.2024 року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 4332204 від 26.01.2024 року склала: тіло кредиту 12000 грн., заборгованість за процентами 67600 грн., загальною сумою 79600 грн.

ТОВ «Лінеура Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 1177 від 19.03.2019 року, видане Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 21.03.2024 року.

ТОВ «Українські Фінансові Операції» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000362 від 15.09.2021 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 26.01.2017 року.

На підставі зазначеного ТОВ «Українські Фінансові Операції» має право укладати договори факторингу.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 23.09.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер.

На виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024, листом від 23.09.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «Українські Фінансові Операції» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS повідомлень.

Враховуючи вищезазначене, Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.

Отже, до ТОВ «Українські Фінансові Операції» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Враховуючи зазначене, до ТОВ «Українські Фінансові Операції» відповідно до укладеного Договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4332204 від 26.01.2024 року загальна сума заборгованості склала 85600 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 12000 грн., заборгованості за процентами 67600 грн.

За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 26.01.2024 року по 23.09.2024 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 67600 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року до ТОВ «Українські Фінансові Операції» перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 67600 грн.

Позивач вказує, що окремої уваги потребує пункт 1.1. Договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року: за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4332204 строк кредиту 360 днів: з 26.01.2024 року по 19.01.2025 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024, строк дії Договору № 4332204 від 26.01.2024 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ ««Українські Фінансові Операції» у період з 24.09.2024 року по 19.01.2025 року (118 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 35400 грн. (12000 грн * 2.5% = 300 грн*118 календарних дні = 35400 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4332204 від 26.01.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 103000 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 67600 грн., проценти нараховані ТОВ «Українські Фінансові Операції» у сумі 35400 грн.).

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4332204 від 26.01.2024 року загальною сумою 121000 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 12000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 67600 грн., нарахованих процентів ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 118 календарних днів 35400 грн., штрафні санкції 6000 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства, позивач вважає, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за Договором в розмірі 6000 грн.

Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, чим остання порушує умови Кредитного договору та не виконує взятих на себе зобов`язань.

У зв`язку з вищенаведеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором у розмірі - 115000 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 12000 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 67600 грн., суми заборгованості за процентами нарахованих ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 118 календарних днів 35400 грн., а також сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21 травня 2025 відкрито провадження по цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача Дідух Є.О. не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. До суду надійшла відповідь на відзив з якого вбачається, що відповідач не заперечує факту укладення 26.01.2024 р. Договору № 4332204 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та частково визнає позов. Відповідач не надає докази повного виконання зобов`язань за Договором № 4332204 від 26.01.2024 у межах строку 360 днів (з 26.01.2024 року по 19.01.2025 р. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів), як визначено у п. 1.3. Договору. Згідно із п. 1.3 Договору № 4332204 від 26.01.2024 строк кредиту 360 днів 26.01.2024 року по 19.01.2025. Тобто, нарахування відсотків здійснювалося протягом усього зазначеного періоду та є правомірними. Таким чином, позивач вважає підстави заперечень проти позову безпідставними

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що свої зобов`язання первісному кредитору виконувала належним чином. На підтвердження даного факту додано квитанції про сплату коштів. Після чого, між нею та первісним кредитором виникла суперечка щодо неправомірності нарахування відсотків, так як сплачує щомісячну певну суму, а зі слів кредитора її борг збільшується. Після чого вона припинила сплачувати заборгованість до вирішення спірного питання у судовому порядку. Також вона не погоджується з наданим позивачем розрахунком, а саме щодо процентів, які хоча нараховані за узгодженими сторонами процентними ставками, про те частково поза межами встановленого строку кредитування ( з 26.01.2024 року по 23.09.2024 р. включно), що суперечить умовах договору, у якому встановлено 360 денний строк кредитування, згідно якого 19 січня 2025 року є останнім днем кредитування та нарахування договірних процентів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неправомірно нарахованих процентів.

Крім того, відповідач надала суду з через портал «Дія» копію актового запису про шлюб з якого вбачається, що 26.08.2022 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 , про що 26.08.2022 р. Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис №86 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінила прізвище на шлюбне « ОСОБА_4 ».

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.01.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 , укладено кредитний договір №4332204, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 12000 грн. строком на 360 днів, до 19.01.2025 року, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 . Зазначений кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач своєчасно не сплатила нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, чим остання порушила умови Кредитного договору та не виконала взятих на себе зобов`язань.

Оскільки ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору про організацію переказ коштів №210222-1 від 21.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №В00000338 від 27.08.2021) та отримало Ліцензію Національного банка України.

За інформацією в листі ТОВ «Пейтек Україна», відповідно до зазначеного договору № 4332204 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 12000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Згідно отриманої інформації, яка надійшла від АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що на ім`я ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBANUA НОМЕР_5 ) на яку 26.01.2024 року здійснено переказ коштів в сумі 12000 грн.

Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.

Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,63 % в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до встановленого строку, зазначеного в п. 1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Окремо треба зауважити, що відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4332204 від 26.01.2024 року у період з 26.01.2024 року по 23.09.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 67600 грн.

У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату процентів кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 5000 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цієї Позовної заяви.

Отже встановлено, що станом на 23.09.2024 року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 4332204 від 26.01.2024 року склала: тіло кредиту 12000 грн., заборгованість за процентами 67600 грн., загальною сумою 79600 грн.

Встановлено, що у подальшому - 23.09.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Отже, до ТОВ «Українські Фінансові Операції» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Враховуючи зазначене, до ТОВ «Українські Фінансові Операції» відповідно до укладеного Договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4332204 від 26.01.2024 року загальна сума заборгованості склала 79600 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 12000 грн., заборгованості за процентами 67600 грн.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що між сторонами було погоджено суму кредиту, строк кредитування та процентну ставку за користуванням кредитними коштами.

Таким чином, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Змістом ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» а саме електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним Кредитним договором,

Відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови Кредитного договору.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним Кредитним договором, Відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови Кредитного договору.

Враховуючи норми чинного законодавства України, зазначені вище, те, що за Договором факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року до ТОВ «Українські Фінансові Операції» перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню у сумі 12000 грн.

Щодо стягнення заборгованості за процентами, слід зазначити наступне.

За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 26.01.2024 року по 23.09.2024 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 67600 грн.

Відповідно до пункт 1.1. Договору факторингу № 23/09/2024 від 23.09.2024 року: За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4332204 строк кредиту 360 днів: з 26.01.2024 року по 19.01.2025 року. Станом на дату укладання Договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024, строк дії Договору № 4332204 від 26.01.2024 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «Українські Фінансові Операції» у період з 23.09.2024 року по 19.01.2025 року (118 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 35400 грн. (12000 грн. * 2.5% = 300 грн*118 календарних дні = 35400 грн.)

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 26.01.2024 року по 24.05.2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 2,5% від суми кредиту за кожен день, з 25.05. 2024 року по 21.09.2024 року розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день, з 22.09.2024 року -1 % від суми кредиту за кожен день.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Судом встановлено,що Кредитний договір №4332204 від 26.01.2024 року укладений строком на 360 днів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто такий кредитний договір був укладений після набрання чинності цим Законом, а тому на момент укладення між сторонами кредитного договору діяли внесені до ЗУ «Про споживче кредитування» зміни, що вказує на необхідність застосування до цих правовідносин зазначеного вище закону.

Тому суд вважає, що розрахунок відсотків за вказаним кредитним договором слід розраховувати наступним чином:

- з 26 січня 2024 року по 24 травня 2024 року (120 днів) позивач, виходячи з розміру кредиту 12 000,00 грн., має право на стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 300 грн. на день (2,5 % в день), а тому, розмір заборгованості по сплаті відсотків складає 36000 грн. (120 днів * 300 грн./день = 36000 грн.)

- з 25.05.2024 року по 21.09.2024 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1,5% від суми кредиту за кожен день: 120 днів х 180 грн. = 21600 грн.

- з 22.09.2024 року по 19.01.2025 року - розмір процентної ставки за користування кредитом не може перевищувати 1% від суми кредиту за кожен день: 120 дні х 120 грн. = 14400 грн.

Таким чином, сума прострочених відсотків за вказаним кредитним договором становитиме 72000 грн.

Крім того, відповідачем було надано до суду квитанції про сплату кредиту з яких вбачається, що 28.02.2024 року о 21 год. 40 хв. з карткового рахунку НОМЕР_6 було здійснено переказ в сумі 3000 грн. (які відображені в наданому позивачем розрахунку заборгованості), 29.02.2024 р. о 15:24 год. з карткового рахунку НОМЕР_6 було здійснено переказ в сумі 2000 грн. (які відображені в наданому позивачем розрахунку заборгованості), та 01.03.2024 р. о 18:09 год. з карткового рахунку НОМЕР_6 було здійснено переказ в сумі 2000 грн. (які не відображені в наданому позивачем розрахунку заборгованості). Отже відповідачем було сплачено кредит в розмірі 7000 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку за кредитним договором № 4332204 від 26.01.2024 року в рахунок погашення процентів ОСОБА_5 було сплачено 5000 грн.

Умовами договору встановлено черговість погашення кредитної заборгованості, а саме відповідно до п.4.6.1. Договору у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми Кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, п. 4.6.2 у другу чергу сплачується сума кредиту а проценти за користування кредитом.

Таким чином, сплачена сума ОСОБА_5 згідно квитанцій 7000 грн. (3000+2000+2000) підлягає зарахуванню в першу чергу на погашення процентів, а тому з відповідача підлягають стягненню проценти в розмірі (72000 грн. (задоволені судом) - 7000 грн. (сплачені відповідачем) = 65000 гривень.

Суд вважає, що стягненню за вказаним договором підлягає заборгованість в розмірі 77000 грн., що складається за основною сумою боргу12000 грн., та процентами за користування кредитними коштами65000 грн., а тому позовні вимоги ТОВ «Українські Фінансові Операції» підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Згідно з положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.

В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи що позов задоволено частково, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) гривня 95 (дев`яносто п`ять) копійок (77000 грн. (сума, задоволена судом) х 2422,40 грн. (сума судового збору за позовну заяву) : 115000 грн. (загальна сума позову).

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Українські Фінансові Операції»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ: 40966896, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) заборгованість за кредитним договором у розмірі 77000 (сімдесят сім тисяч) гривень, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень, суми заборгованості за процентами у розмірі 65000 (шістдесят п`ять тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ: 40966896, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) судовий збір у розмірі 1621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) гривня 95 (дев`яносто п`ять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський