Рішення № 130235492, 15.09.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/3242/25

Провадження № 2/317/1406/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № 247583 від 30.07.2018 у розмірі 21604,13 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 30.07.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №247583. Відповідно до індивідуальної частини договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачці позику в сумі 7000,00 грн.

Договір про надання фінансового кредиту №247583 від 30.07.2018 був укладений з відповідачкою в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». На сайті ТОВ «Авентус Україна» була зазначена процедура верифікації особистості та підтвердження заявки. Для цього необхідно підписати договір за допомогою одноразового паролю, який надходить позичальнику в смс-повідомленні. При укладанні договору №247583 від 30.07.2018 на фінансовий номер телефону відповідачки був відправлений одноразовий ідентифікатор, який був використаний для прийняття та підтвердження умов вищезазначеного договору. Шляхом введення коду підтвердження позичальник підписує та приймає пропозицію та підтверджує укладення договору.

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 1 на підставі якого відбулося відступлення права вимоги, у тому числі за договором про надання фінансового кредиту №247583 від 30.07.2018, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», а на даний час ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло прав кредитора стосовно відповідачки. 25.07.2024 загальними зборами учасників ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» прийнято рішення про зміну назви на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики, сплати пені та комісії, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС», яка становить 16507,50грн., з яких: заборгованість за основним боргом 4250,00 грн.; заборгованість за процентами 2295,00 грн.; заборгованість за пенею і штрафами 9562,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання. Отже, сума збитків за кредитним договором № 247583 від 30.07.2018, з урахуванням 3% річних, становить 1487,03 грн., сума інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань становить 609,60грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем становить 21604,13 грн.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 03.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, у позові просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, відзиву на позов не подала, своїми процесуальними правами скористався на власний розсуд.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 30.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 247583 про надання фінансового кредиту (а.с. 34-37), відповідно до індивідуальної частини якого невід`ємною частиною цього договору є Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті www.creditplus.ua. Підписуючи цей договір клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Згідно з п. 1.1 договору товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 4250,00грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 0,018% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (6,57% річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, починаючи з наступного дня після дня надання кредиту (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору сукупна вартість кредиту складає 100,54% від суми кредиту (у процентному виразі) або 4272,95 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування кредитом 0,54% від суми кредиту (у процентному виразі) або 22,95 грн. (у грошовому виразі).

Пунктом 1.4 договору встановлено, що строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором. Кредит надається строком на 30 днів.

Кредит надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок клієнта; здійснення грошового переказу на ім`я клієнта через внутрішньодержавні платіжні системи (п. 1.5 договору).

Згідно з п. 4.4 у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству:

4.4.1 пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів;

4.4.2 на 4 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн.;

4.4.3 на 30 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300грн.;

4.4.4 на 90 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500грн.

У розділі 8 договору «Реквізити та підписи сторін» у графі «Клієнт» містяться персональні дані ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, паспортні дані, адреса зареєстрованого місця проживання, а також відмітка про те, що договір підписано електронним підписом.

Додаток № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 247583 від 30.07.2018 містить графік розрахунків та погоджений сторонами договору (а.с. 38).

За змістом довідки про ідентифікацію 30.07.2018 ОСОБА_1 надала особисті дані, прийняла та підтвердила умови договору, його підписання шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А739792», який сформовано автоматично та направлено на фінансовий номер телефону відповідачки НОМЕР_1 (а.с. 59).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді відповідачкою не надано.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

12.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (клієнт) укладено договір факторингу № 1, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 26-31).

Відповідно до п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на день підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Пунктом 8.2 договору факторингу встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2018, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Даний договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін. Сторони цим прийшли до взаємної згоди, що договір може бути достроково припинений лише за взаємною згодою сторін, з моменту підписання сторонами додаткової угоди до цього договору (п. 8.4 договору факторингу).

Згідно з п. 8.6 договору факторингу додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

На підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, позивачем надано підписаний 15.11.2018 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» реєстр прав вимог № 9, у якому під номером 1073 зазначений номер кредитного договору 247583, за яким боржником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата кредитного договору 30.07.2018, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 4250,00 грн., заборгованість по відсоткам 2295,00 грн., загальна заборгованість 6545,00 грн., пеня та інші штрафні санкції розраховуються згідно діючого кредитного договору (а.с. 54-56).

У позові зазначено, що 25.07.2024 загальними зборами учасників ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» прийнято рішення про зміну назви на ТОВ «ВІН ФІНАНС», що підтверджується копією наказу № 55-к від 25.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (а.с. 39), копією протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» № 1706 від 25.07.2024 (а.с. 49-50) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 52-53).

Згідно з довідкою № 84/25-АГ від 03.04.2025 ТОВ «Авентус Україна» дійсно підтверджує здійснення ТОВ «ВІН ФІНАНС» розрахунків за відступлені права вимоги до позичальників ТОВ «Авентус Україна», відступлення яких відбулось на підставі договору факторингу № 1 від 12.04.2018, з усіма додатковими угодами до нього (а.с. 61).

Листом вих. № 4407/25-Е від 09.05.2025 ТОВ «Авентус Україна» повідомляє ТОВ «ВІН ФІНАНС» інформацію, яка підтверджує видачу на платіжні карти клієнтів онлайн кредитів, право вимоги по яким було передано ТОВ «ВІН ФІНАНС» (до зміни назви ТОВ «Довіра та гарантія») згідно договору факторингу № 1 від 12.08.2018, де під номером 92 зазначений номер кредитного договору 247583, код транзакції creditplus-523608, за яким боржником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 40-48).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 247583 від 30.07.2018 станом на 15.11.2018 складає 16507,50 грн., з яких: 4250,00 грн. сума боргу за тілом кредиту; 2295,00 грн. сума боргу за відсотками; 9962,50 грн. сума боргу за пенею та штрафами (а.с. 16-20).

Аналогічні відомості містяться й у розрахунку заборгованості (станом на дату відступлення прав вимоги) (а.с.60).

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком інфляційних втрат та 3% річних сума інфляційних втрат за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 складає 3609,60 грн., сума 3% річних 1487,03 грн.

Відомостей про добровільне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №247583 від 30.07.2018 матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Оскільки ОСОБА_1 не сплатила обґрунтовано нараховану заборгованість, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ВІН ФІНАНС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідачка не надала суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №247583 від 06.06.2025 (а.с. 14). Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Що стосується стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи ТОВ «ВІН ФІНАНС» надавалась професійна правнича допомога адвокатом Міньковською А.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 33 від 22.03.2024 (а.с. 21-25) та додаткової угоди до договору № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 (а.с.62). До позовної заяви також додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10, виданого МіньковськійА.В. на підставі рішення Ради адвокатів Київської області № 139 від 01.11.2023 (а.с.32-33).

Відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 12.06.2025, адвокат Міньковська А.В. надала ТОВ «ВІН ФІНАНС» правові послуги у зв`язку з розглядом даної цивільної справи на загальну суму 5000,00 грн. (а.с. 51).

Матеріали справи містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В. на виконання умов договору про надання правової допомоги № 33 від 22.03.2024 та додаткової угоди б/н від 22.03.2024 до нього, у якому зазначений перелік послуг та їх вартість (а.с. 58).

З урахуванням вищенаведеного, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені та обґрунтовано нараховані, пропорційні та співмірні судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України ,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код у ЄДРПОУ 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код у ЄДРПОУ 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 247583 від 30.07.2018 у розмірі 21604 грн. 13 коп. (двадцять одна тисяча шістсот чотири грн. 13 коп.), з яких: 4250,00 грн. сума боргу за тілом кредиту; 2295,00 грн. сума боргу за відсотками; 9562,50 грн. пеня; 400,00 грн. штраф; інфляційні втрати 3609,60 грн.; 3%річних 1487,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код у ЄДРПОУ 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код у ЄДРПОУ 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп. (п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.І. Сакоян