Рішення № 130234765, 16.09.2025, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4502/25

2/303/1619/25

Ряд. стат. звіту - 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» - Бачинський Остапа Михайловича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» - Бачинський О.М. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивує тим, що 08.12.2020 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 300 гривень, які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними.

22.02.2021 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу №015-220221, у відповідності до умов якого до останнього, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за Договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703 від 08.12.2020 року.

У свою чергу, 21.08.2024 року на підставі Договору факторингу №20240821/1, укладеного між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «ФК «Артеміда-Ф», позивач набув права майнової вимоги за Договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703 від 08.12.2020 року, розмір заборгованості позичальника за яким станом на 04.06.2025 року становить 13 770,63 гривень.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує. Враховуючи наведене представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Артеміда-Ф» суму заборгованості за Договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703 від 08.12.2020 року в розмірі 13 770,63 гривень.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.07.2025 року

відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.12.2020 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 300 гривень, які зобов`язувався повернути та сплатити відсотки за користування ними.

Відповідач здійснивши дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти у розмірі 3 300 гривень, на поточний/картковий рахунок вказаний відповідачем при оформленні Договору.

Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе відповідні зобов`язання.

22.02.2021 року між ТзОВ «Лінеура Україна» та ТзОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу №015-220221, у відповідності до умов якого до останнього, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за Договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703 від 08.12.2020 року.

У свою чергу, 21.08.2024 року на підставі Договору факторингу №20240821/1, укладеного між ТзОВ «Сіроко Фінанс» та ТзОВ «ФК «Артеміда-Ф», позивач набув права майнової вимоги за Договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703 від 08.12.2020 року.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу №20240821/1 від 21.08.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703 від 08.12.2020 року становила 13770,63 гривень.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 всупереч умовам Договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту №1324703 від 08.12.2020 року свої кредитні зобов`язання не виконує.

Відповідно дост.1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сума позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами статей525,526і527 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК Українивизначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Надані представником позивача докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, у зв`язку з цим позов в цій частині є обґрунтований та таким, що підлягає до задоволення.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1-3статті 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Статтею 137 ЦПК Українипередбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правових висновків висловлених Верховним Судом у справі №922/1964/21 від 16.11.2022 учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При цьому, суд приходить до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартостіпідлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду викладеної у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, правовим позиціям Верховного Суду викладеним у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20,від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19).

Судом встановлено, що 02.06.2025 між ТзОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» та адвокатом Бачинський О.М. укладено Договір про надання правової допомоги №20250602-14Ш.

Загальна вартість наданих послуг складає 7 000 гривень.

Разом зтим, витрати за надану професійну правничу допомогупідлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Однак, суд бере до уваги те, що така справа дійсно не є складною, є типовою для представника позивача та не потребує значного проміжку часу для підготовки та подання позову, розмір витрат на оплату адвоката повинен бути співмірним із ціною позову, а тому суд приходить до висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень є завищеною, яку слід зменшити до 4 000 гривень.

Керуючись ст.ст.526,527,530,551,553,554,610,629,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,14,57-60,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити - частково.

Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за Договором №1324703 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 08.12.2020 року у розмірі 13 770 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень 63 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», адреса місцезнаходження: інд.79013 м.Львів, вул.С.Бандери, 87, офіс 54, код ЄДРПОУ: 42655697.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 16.09.2025 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір