Ухвала суду № 130234017, 10.09.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4534/24

провадження № 2-п/610/5/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Черепахи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хоменка Є.М. про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 610/4534/24 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2025 через особистий кабінет у системі "Електронний суд" представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Хоменко Є.М. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 19.02.2025 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки Відповідач у судове засідання не з`явився так як про саме судове засідання йому не було відомо, копію позивної заяви не отримував так як фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про що також було відомо представникам банку. Під час укладання анкети заяви клієнта також інформація про фактичне місце проживання було указано. Рішення суду йому було надано лише 12.05.2025, після чого було подано апеляційну скаргу на рішення першої інстанції та було отримано ухвалу про повернення апеляційної скарги. Вказані обставини зробили неможливим з`явлення в судове засідання.

Не погоджується з рішенням суду, вважає, що при розгляді вказаної цивільної справи суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, не дослідив докази, в результаті чого рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого оскаржуване рішення є незаконним, не відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам закону.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 06.08.2025 залишено вказану заяву без руху та надано строк представнику відповідача для усунення недоліків.

В установлений судом строк представник відповідача усунув недоліки заяви.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 27.08.2025 поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 19.02.2025, прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та призначене судове засідання.

29.08.2025 через особистий кабінет у системі "Електронний суд" представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» подав відзив на заяву про перегляд заочного рішення, у якому зазначив, що згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Аналізуючи зміст заяви, варто звернути увагу, що в ній обов`язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення). Згідно зі ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно. Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань Відповідач належним чином повідомлений та від нього не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи. Також зауважив, що Відповідачу надано ряд прав та обов`язків. Зокрема (ст. 43, 44 ЦПК України): після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. З огляду на вищевикладене, суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обгрунтованим. Редакція ч. 1 ст. 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення потрібно не тільки поважність причин неявки відповідача, але й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з`явитись в судове засідання. Відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та не просив відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляду. По-друге, щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача. При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Враховуючи те, що згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою., можна зробити висновок, що суд, ухвалюючи заочне рішення, повинен дати оцінку всім доказам, які є у справі. Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. В той же час в ЦПК України чітко врегульовано порядок подачі доказів. Так, згідно зі ст. 43 сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням даної вимоги, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Враховуючи сказане, можна зробити висновок, що відповідач, посилаючись на докази, якими обґрунтовуються заперечення, повинен вказати не тільки на нові докази, але й навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті. І тільки за одночасної наявності названих процесуальних і матеріальних обставин суд може скасувати заочне рішення. При спеціальному порядку суд першої інстанції може переглянути заочне рішення, тільки якщо відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин; порушення норм процесуального права при ухваленні заочного рішення може бути підставою тільки для апеляційного оскарження. Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що заочне рішення може бути переглянуте в загальному та спеціальному порядках. Якщо в загальному (апеляційному) порядку досліджується законність та обґрунтованість заочного рішення, то при спеціальному порядку досліджуються тільки вказані відповідачем нові докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин. Стосовно правомірності винесення рішення судом. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін, наданих суду для обґрунтування своєї правової позиції. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов`язань: 1. Розрахунок заборгованості; 2. Виписка по рахунку; 3. Копія заяви позичальника; 4. Копія Паспорту споживчого кредиту. Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору, а також доказів, які б підтверджували факт виконання зобов`язань за договором. Також зазначив, що Відповідач клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Відповідач не надав жодних доказів до заяви про перегляд заочного рішення, які можуть слугувати підставою для скасування рішення. Всі твердження Відповідача зазначені в заяві є надуманими, повністю спростовуються доказами по справі та не впливають на зміст ухваленого рішення. Відповідачем не надано належних доказів, необхідних для скасування заочного рішення суду. Вказав, що надсилав на адресу зареєстрованого місця проживання Відповідача ( АДРЕСА_2 ) копію позовної заяви з копією доданих до неї матеріалів. Підтвердження цьому наявні у матеріалах справи. Таким чином, Позивач дотримався вимог, передбачених п. 7 ч.2 ст. 43 ЦПК України. Також варто звернути увагу суду на те, що Позивач не нараховував та не стягує неустойку (штраф, пеню), як про це помилково зазначає Відповідач у своїй заяві. Як вбачається зі змісту позовної заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить суд: 1. Стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» -заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.05.2021 у розмірі 99088.22 грн., що складається із: 92719.08 грн. заборгованість за тілом кредита,6369.14 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. -судовий збір у розмірі 2422.40 грн. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує нам, що Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконав. Враховуючи викладене, просять суд відмовити у задоволенні заяви Відповідача про перегляд заочного рішення.

Сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви про скасування заочного рішення докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 19.02.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.05.2021 в сумі 99088,22 грн, 2422,40 грн судового збору.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За змістом вказаних норм наявність цих підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Згідно з ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

В заяві про перегляд заочного рішення представник заявника посилався на те, що рішення ухвалено без участі відповідача, жодних листів, судових повісток, копій позовної заяви з доданими матеріалами від суду він не отримував та не знав про сам факт наявності справи та судових засідань, тому вважає, що заочне рішення було прийнято без належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду.

Так, відповідач ОСОБА_1 двічі в судове засідання не з`явився, однак про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с. 94-95, 100-101), шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 90), та шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не подавав, що відповідно до положень ЦПК України, вважається повідомленням належним чином. Судові повістки повернуті з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, суд виконав всі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду у судові засідання, тобто відповідно до вимог діючого законодавства.

Як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі №560/5541/20 «Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Згідно листа Верховного Суду України від 01.05.2007 «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішення у цивільних справах» правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст.232 ЦПК України, зокрема якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про часта місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причини і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, при ухваленні заочного рішення в справі у суду були наявні всі умови, необхідні для заочного розгляду справи: неявка відповідача в судові засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання; згода позивача на заочний розгляд справи, про що є заява представника.

Крім того, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення не надано жодних доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи та які надавали б беззаперечні підстави для скасування заочного рішення.

З огляду на вищезазначене, підстави для скасування заочного рішення відсутні, а тому заяву слід залишити без задоволення.

Суд роз`яснює, що зазначене не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 286, 287 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хоменка Є.М. про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 19.02.2025 по справі № 610/4534/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16.09.2025.

Головуючий: В. М. Тімонова