Рішення № 130233902, 11.09.2025, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 357/8981/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойка А. В.,

з участю секретаря Шуваріної В.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребище цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач аргументує тим, що 13.08.2024 між позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13.08.2024-100001481, відповідно до умов якого позивачем відповідачу було надано кредит в сумі 5000 грн. строком на 98 днів.

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом перших 4 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговим періодом, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,49%=(7300/5000)/98х100%.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 250 грн.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 250 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Неустойка: 50 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-1492.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує та лише частково сплатив по вищевказаному кредитному договору, а саме: 21.08.2024 у сумі 2000,00 грн.

Станом на день подання позову у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 12065,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4300,00 грн., по процентам в розмірі 4515,00 грн., додаткова комісія 750,00 грн. та неустойці в розмірі 2500,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у примусовому порядку.

Ухвалою Погребищенського районного суду від 15.07.2025 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

01.08.2025 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав частково, а саме у сумі 7760,00 грн.

Відзив мотивовано тим, що 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІX, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Відповідно до п. 17 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3498-1X, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5 %. Кредитний договір був укладений 13.08.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», відповідно, денна процентна ставка у відповідності до чинного законодавства не може перевищувати 1%. Таким чином, з урахуванням здійсненого ним платежу для погашення заборгованості у розмірі 2000,00 грн., загальна заборгованість за кредитним договором становить 7760,00 грн., що складається з: 4000,00 грн. тіло кредиту, 3010,00 грн. відсотки за користування кредитними коштами; 750 грн. додаткова комісія.

Також у відзиві відповідач заперечував проти стягнення неустойки та просив стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

07.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача Ларінова К. О. надійшла відповідь на відзив, у якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вказуючи, що наведені у відзиві заперечення відповідача є безпідставними. У разі, якщо суд прийде до висновку про обґрунтованість поданих відповідачем заперечень, просив зменшити суму відшкодувань витрат на правову допомогу.

Представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві та відповіді на відзив міститься вимога про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився також, у відзиві просив розгляд справи провести у його відсутності.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 13.08.2024 між позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13.08.2024-100001481. Відповідно до укладеного договору у формі прийнятої та погодженої відповідачем пропозиції, позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн., строком на 98 днів з дня його надання, дата повернення кредиту 18.11.2024 (а. с. 24-36).

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом перших 4 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговим періодом, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,49%=(7300/5000)/98х100%.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 250 грн.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 250 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Неустойка: 50 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5457-08ХХ-ХХХХ-1492.

Сторонами погоджено, що цей договір діє протягом одного року. Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення (п.10.1, 10.3 Пропозиції).

Згідно з п. 6.1 Пропозиції, позичальник зобов`язався повернути кредитодавцеві кредит та сплатити проценти, комісію у строки, вказані у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Кредитний договір згідно з Законом України «Про електронну комерцію» був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором з кодом підтвердження Е913, який було надіслано смс-повдомленням на номером телефону наданий відповідачем ОСОБА_1 ..

Кредит був наданий у формі електронного переказу на реквізити, вказані відповідачем у заявці на видачу кредиту, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №37-2904 від 29.04.2025, з якого вбачається, що на виконання умов договору №13.08.2024-100001481, на банківську картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у сумі 5000 грн. (а. с. 19).

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, судом було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення з ОСОБА_1 кредитного договору №13.08.2024-100001481 від 13.08.2024 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 5000 грн.

Однак відповідач від належного виконання договору ухилився.

Так, як вбачається з договору, останній платіж за договором мав бути здійснений відповідачем 18.11.2024, проте, в повному обсязі відповідач кредитну заборгованість та проценти не погасив.

Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, станом на день звернення до суду у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 12065,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4300,00 грн., по процентам в розмірі 4515,00 грн., додатковій комісії 750,00 грн. та неустойці в розмірі 2500,00 грн. (а. с. 20).

Таким чином, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором в строки, передбачені договором, суд дійшов висновку, що позивачем доведена наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією.

Щодо заперечення відповідачем розміру денної процентної ставки, судом встановлено наступне.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилався на те, що договір № 13.08.2024-100001481 від 13.08.2024 укладався після набуття чинностіЗаконом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,5 % є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті8та частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IXдоповненорозділі IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»пунктом 17 такого змісту: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».

Також зазначеним законом доповнено частиною 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», за якою: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».

Датою набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»є 24 грудня 2023 року.

Таким чином, з 24.12.2023 до 22.04.2024, тобто перших 120 днів з дати набрання чинності вищезазначеного закону, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %; з 23.04.2024 включно до 20.08.2024 включно, тобто протягом наступних 120 днів, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %. З 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір 13.08.2024-100001481 укладений між сторонами 13.08.2024 року, відтак встановлення у такому договорі денної процентної ставки на рівні 1,5 % відповідало вимогам чинного законодавства.

Також суд враховує те, що 21.08.2024 відповідачем проведено сплату боргу у сумі 2000,00 грн., що додатково свідчить про визнання відповідачем укладення кредитного договору 13.08.2024-100001481 від 13.08.2024, визнання умов такого договору та часткове виконання ОСОБА_1 договірних зобов`язань.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану у та тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дію воєнного стану продовжено і він діє в Україні по теперішній час.

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено розмір неустойки у зв`язку із порушенням відповідачем грошового зобов`язання в розмірі 2500,00 грн.

Однак, враховуючи період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, який включає період дії воєнного стану, то суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимогислід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 13.08.2024-100001481 від 13.08.2024 в розмірі 9565,00 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в сумі 4300,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 4515,00 грн. та комісії - 750,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (79,28%) в сумі 1920,47 грн.

Щодо вимоги відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача суми коштів за отримання правової допомоги у розмірі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Таштановою О. Г. та відповідачем ОСОБА_1 28.07.2025 було укладено договір про надання правничої допомоги №28/07/2025-ЦС та додаткову угоду №1 відповідно до якого та довідки про обсяг виконаної роботи від 28.07.2025, сплачено кошти за надання адвокатом правничої допомоги у розмірі 8000 грн. 00 коп.

Суд вважає, з огляду на те, що позовні вимоги до відповідача було задоволено частково, оформлення, як мінімум одного процесуального документу, (вивчення документів, написання заяв та клопотань та участь у судових засіданнях), заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у цьому випадку є завищеним і неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг).

Так, за наслідками розгляду спору позовні вимоги позивача задоволено частково, тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на сторони пропорційно, а тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати понесення на правничу допомогу пропорційно до відмовлених позовних вимог, а саме 1657,60 грн. (8000,00 х 20,72%).

На підставі ст. ст. 16, 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №13.08.2024-100001481 від 13.08.2024, у розмірі 9565,00 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 00 коп).

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1920,47 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять гривень 47 коп.).

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833 на користь) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу в сумі 1657,60 грн. (одна тисяча шістсот п`ятдесят сім гривень 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя