Ухвала суду № 130232753, 16.09.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/885/25

Провадження № 1-кс/342/139/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року м. Городенка

Слідчий суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 (м. Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62025140150000091від 06.02.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До суду 16вересня 2025року поступило дане клопотання в кримінальному провадженні №62025140150000091 від 06.02.2025.

Клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підтвердженням надання підозрюваному ОСОБА_6 копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка про отримання копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні №62025140150000091 від 06.02.2025 з датою, часом та підписом підозрюваного про їх отримання 16.09.2025 о 10 год 50 хв.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції №2 (м. Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2025 під №62025140150000091 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_6 28.07.2022 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України. В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2025 №170 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_6 , призначений наказом командиром військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 12.06.2024 №179-РС на посаду стрільця-снайпера 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_3 окремого штурмового батальйону сухопутних військ Збройних Сил України зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків та зараховано на всі види забезпечення.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_6 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни крім того останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації.

17 вересня 2024 року, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №267 від 17.09.2024 року, стрілець-снайпер 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдат

ОСОБА_6 вибув на лікування до КНП «Міська клінічна лікарня №1»

м. Івано-Франківськ. В подальшому, 24.09.2024 року до вказаного лікувального закладу з військової частини НОМЕР_1 надісланий запит за вих. №3795 від 24.09.2024 з метою отримати інформацію стосовно перебування солдата ОСОБА_6 на лікуванні у вказаному лікувальному закладі. Після надходження листа-відповіді з даного лікувального закладу, зареєстрованого у військовій частині НОМЕР_1 за вх. №4321 від 02.10.2024 року встановлено, що солдат ОСОБА_6 до даного лікувального закладу не з?явився та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням по 22.11.2024, проводячи службовий час на власний розсуд за місцем проживання у м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

22 листопада 2024 року солдат ОСОБА_6 прибув до місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та продовжив проходити військову службу.

Таким чином, солдат ОСОБА_6 , 19.09.2024 будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, не з`явився вчасно до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) після направлення його на лікування та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням по 22.11.2024, проводячи службовий час на власний розсуд за місцем проживання у м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України нез`явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-снайпера 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат.

16.09.2025 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру особисто під підпис у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: актами службового розслідування, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №965 від 26.09.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 та матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5

ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

що підтверджується, тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що підозрюваний неодноразово вчиняв нез`явлення до військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану,а саме:в період з 17 вересня 2024 по 22 листопада 2024 року, з 09 січня 2025 по 18 січня 2025 року, з 01 квітня 2025 по 12 червня 2025 року, що вказує на схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень. Крім того встановлюються обставини перебування останнього поза межами військової частини НОМЕР_4 .

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні ( в режимі відео конференції) прокурор Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

У судовомузасіданні слідчаслідчого відділеннявідділення поліції№2(м.Городенка)Коломийського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Івано-Франківськійобласті капітанаполіції ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила задовольнити. Крім того ствердила, що ОСОБА_6 станом на сьогоднішній не повернувся без поважних причин увійськову частинудля проходженнявійськової служби,а перебуваєпоза її розташуванням, проводячи службовий час на власний розсуд за місцем проживання у м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

Захисник ОСОБА_5 заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що ОСОБА_6 повністю визнає вину у вчиненому, однак такі дії ОСОБА_6 пов`язані із тим, що йому необхідно доглядати хвору матір. А ризики зазначені прокурором належним чином не доведені. Вважає, що враховуючи особу підозрюваного, а саме те, що останній має хвору маму, інваліда ІІ групи, запропонований прокурором запобіжний захід є занадто суворим, тому просить в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_6 ствердив, що отримав клопотання із доданими до нього документами та ознайомився з ним. Просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а згідний на домашній арешт.

Слідчий суддя, заслухавши осіб, які беруть участь в розгляді клопотання, дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Витяг з ЄРДР по кримінальному провадженні №62025140150000091 від 06.02.2025 свідчить про внесення до ЄРДР відомостей про те, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації стрілець-снайпер 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) 19.09.2024без поважних причин не повернувся із лікування до пункту тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що поблизу АДРЕСА_2 ; правова кваліфікація ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно з згаданим Витягом органом досудового розслідування є Відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Слідчі, які здійснюють досудове розслідування: ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво: ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як слідує з матеріалів клопотання, підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

16.09.2025 ОСОБА_6 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме :

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

що підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що підозрюваний неодноразово вчиняв нез`явлення до військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, а саме: в період з 17 вересня 2024 по 22 листопада 2024 року, з 09 січня 2025 по 18 січня 2025 року, з 01 квітня 2025 по 12 червня 2025 року, що вказує на схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень. Крім того встановлюються обставини перебування останнього поза межами військової частини НОМЕР_4 .

Згідно ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

За такихобставин,враховуючи вищевикладене,слідчий суддяприходить до висновкупро підставністьта доведеністьклопотання прозастосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З цих же підстав клопотання захисника та підозрюваного про застосування більш м`якого запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

Обставин, які є перешкодою для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2ст.183 КПК України, не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Статтею 183 КПК України встановлено право слідчого судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховуючи також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 зазначеного злочину, його вік, те, що підозрюваний не знаходиться на диспансерному обліку в психіатричному чи наркологічному кабінетах КНП «Городенківська БЛІЛ» Городенківської міської ради, позитивно характеризується за місцем проживання, дійшов до переконання про необхідність визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчою обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім на даний час для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Оскільки підозрюваний не був затриманий, то строк тримання під вартою йому слід рахувати з 16.09.2025.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.5 ст.407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 13.11.2025 включно.

Тримання ОСОБА_6 під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025,що в грошовому виразі становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят), яка може бути внесена як самим ОСОБА_6 , так і іншою фізичною або юридичною особою.

ОСОБА_6 підлягає звільненню з - під варти у разі внесення застави в розмірі 20розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025,що в грошовому виразі становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , на строк до 13.11.2025 включно обов`язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи де знаходиться військова частина в якій він служить, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи/служби;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Попередити ОСОБА_6 , що в разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням відповідних обов`язків покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 .

Копію ухвали вручити підозрюваному та його захиснику, прокурору, слідчому.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1