Рішення № 13022784, 11.11.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2010 р. Справа № 5/97.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче обєднання Техна”, м. Новоград Волинський Житомирської області до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

про повернення помилково зарахованих коштів

Суддя Дутка В.В.

Представники сторін:

від позивача Матюшенков Д.В., довіреність від 01.02.2010р.

від відповідача не зявися

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче обєднання Техна” звернулось з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про повернення помилково зарахованих коштів в сумі 20000 грн., інфляційних 1610,00 грн., трьох процентів річних за користування чужими грошима 591,46 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач перерахував відповідачу 20000 грн. на підставі договору на транспортно-експедиторське перевезення від 20.10.2009р. №20/10/09. Проте, у судовому розгляді справи №7/8 господарським судом Чернівецької області встановлено відсутність договірних відносин між сторонами. Посилаючись на пункт 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, Указ Президента України від 16.03.1995р. № 227/95 позивач вимагає повернення безпідставно отриманих відповідачем коштів. Крім того, на підставі ст.ст.530, 536, 625 ЦК України за користування чужими коштами позивач нарахував три проценти річних 591,46 грн., інфляційні 1610, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.10.2010р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 28.10.2010р.

Враховуючи неявку відповідача в засідання з невідомих суду причин, неподання на вимогу суду відзиву на позов, ухвалою від 28.10.2010р. розгляд справи відкладено на 11.11.2010р. та зобовязано відповідача виконати вимоги ухвали від 14.10.2010р.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов.

Відповідач на повторну вимогу суду відзиву на позов не подав, у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, наведені обставини не перешкоджають розгляду спору по суті за наявними матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Поряд з цим, незявлення відповідача в судові засідання, неподання на вимогу суду витребуваних документів без повідомлення причин розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи, зясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив таке.

26.10.2009р. позивач перерахував відповідачеві 20 000 грн. за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку №б/н від 21.10.2009р., що підтверджується платіжним дорученням № 5196.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.06.2010р. у справі №7/8 відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче обєднання Техна” до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 109610 грн. збитків.

Судом встановлено відсутність у сторін оригіналів договору № 20/10/09 від 20 жовтня 2009 року, разової заявки № 1740 від 20 жовтня 2009 року, рахунку за транспортно-експедиційні послуги від 21.10.2009 року. Тобто, позивач не довів суду, що між сторонами було укладено договір № 20/10/09 від 20 жовтня 2009 року та разову заявку № 1740 від 20 жовтня 2009 року. При цьому, не є беззаперечним доказом укладення між сторонами договору та разової заявки, у звязку із оплатою позивачем згідно платіжного доручення № 5196 від 26 жовтня 2009 року коштів у сумі 20000,00 грн. за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку від 21.10.2009 року.

Отже, судовим рішенням у справі №7/8 встановлено факт відсутності між сторонами договірних відносин з надання транспортно експедиційних послуг та наявність рахунку за транспортно-експедиційні послуги від 21.10.2009 року.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 20.08.2010р. (отримана відповідачем 28.08.2010р.) з вимогою повернути грошові кошти. Однак, відповідь на претензію та коштів позивач не отримав.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач довів суду доданими до позову доказами, що кошти перераховані відповідачеві у сумі 20 000 грн. безпідставно. А відповідач не надав належних доказів на підтвердження факту підставного збереження отриманих від позивача грошових коштів та надання послуг на вказану суму, а тому позов у частині стягнення 20 000 грн. підлягає задоволенню.

В частині вимог про стягнення інфляційних 1610,00 грн., трьох процентів річних за користування чужими грошима 591,46 грн. позов не підлягає задоволенню за безпідставністю з урахуванням такого.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статті 11, 509 ЦК України, ст.173, 174 ГК України передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Однак, у відповідача не виникало грошового зобовязання перед позивачем, а тому позивачем безпідставно заявлені вимоги про стягнення інфляційних та трьох процентів річних за користування чужими коштами, згідно положень ст. 625 ЦК України.

Доводи позивача про обґрунтованість застосування до спірних відносин ст. 625 ЦК України не беруться судом до уваги, оскільки не спростовують наведеного вище.

Відповідно до ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Сторони зобов'язані виконувати вказівки суду щодо вчинення процесуальних дій, необхідних для вирішення спору.

Пунктом 5 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, приймаючи рішення, стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

За ухилення відповідача від вчинення дій щодо забезпечення участі в судових засіданнях, неподання на вимогу ухвал господарського суду від 14.10.2010р., від 28.10.2010р. витребуваних документів без повідомлення причин, суд стягує в доход Державного бюджету України з відповідача штраф у розмірі 1700 грн.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче обєднання Техна”, вул.Пушкіна, 48, м. Новоград Волинський Житомирської області, код 33063942, помилково отримані кошти в сумі 20000 грн., державне мито 199,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 212,40 грн.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних 1610,00 грн., трьох процентів річних за користування чужими грошима 591,46 грн. за безпідставністю.

4. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, у доход державного бюджету України штраф у розмірі 1700 грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

СуддяВ.В.Дутка

Повне рішення складено 12.11.2010р.