Постанова № 130226488, 11.09.2025, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/679/25

Провадження № 3/382/355/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2025 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., при секретарі Матвієнко Ю. Л., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Лещенка С. О., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До суду від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282431 від 26.03.2025 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому вказано, що 26.03.2025 о 17 год. 38 хв. в м. Яготин, по вул. Київська, 6Б, ОСОБА_1 , особа яка керувала транспортним засобом марки "SUZUKI Vitara" д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Від керування транспортними засобами відсторонений шляхом передачі тверезому водію, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що того дня транспортним засобом "SUZUKI Vitara" д.н.з. НОМЕР_2 не керував, керувала його знайома.

Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу правопорушення. Подав відповідне клопотання, в якому зазначив, що на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 26 березня 2025 року, до матеріалів справи органом поліції долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейських, однак на останньому не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобіля або взагалі рух транспортного засобу марки "Suzuki Vitara", д.н.з. НОМЕР_3 . З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 вказує поліцейським лише про приналежність йому зазначеного транспортного засобу, а свідок ОСОБА_2 зазначає про керування саме нею зазначеним автомобілем того дня. При цьому, з наявного відеозапису взагалі не вбачається, що останній керував транспортним засобом, як не вбачається і того, що його було зупинено, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Таким чином, через неповноту вчинення органом поліції процесуальних дій суд позбавлений можливості перевірити обставини викладені в протоколі, а також твердження особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і встановити істину у справі. Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Допитана в судовому засіданні 15.05.2025 свідок ОСОБА_2 показала, що вона того дня дійсно перебувала за кермом транспортного засобу Сузукі. Вона з ОСОБА_1 приїхала до магазину випити каву.

Про надходження на розгляд суду вказаної справи, враховуючи судову практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Заслухавши учасників, свідка, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду або згода і факт проходження огляду.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в цілому підтверджується у своїй сукупності: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 282431 від 26.03.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.03.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 26.03.2025 року; розпискою ОСОБА_4 від 26.03.2025 року про зобов`язання доставити автомобіль марки "SUZUKI Vitara" д.н.з. НОМЕР_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 та не передавати йому автомобіль до повного витвереження; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами; довідкою про належність транспортного засобу марки "SUZUKI Vitara" д.н.з. НОМЕР_2 ФГ "ЯРКО" Фермерське господарство "ЯРКО"; довідкою про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП; відеозаписом події долученого поліцейськими на ДВД диску; копією рапорту органу поліції від 26.03.2025 року, з якого вбачається, що "26.03.2025 о 17:43 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, до 26.03.2025 о 17:43 за адресою: Бориспільський район м. Яготин, вулиця Київська буд 6Б, повідомили, що водій на авто Сузукі АІ2717 ЕХ виїхав на зустрічну смугу та можливо знах. В А/С, військовий, затримали, очікують наряд поліції. Заявник: ОСОБА_5 , Відносно особи яка керувала транспортним засобом ОСОБА_1 складено протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП."

Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виходячи із наступного.

Так, як вбачається з відеофайлу "export-ls6t8" після приїзду працівників поліції на місце виклику, до них підходить чоловік, розповідає за аварійну ситуацію та вказує на особу, яка керувала транспортним засобом Сузукі. Після цього, на проміжку часу 0:03:04-0:03:34 працівники поліції підходять до чотирьох особі (два чоловіки та дві жінки), та запитують "це ви керували, да, Сузукі?", на що ОСОБА_1 відповідає "да", на що поліцейський просить пред`явити посвідчення водія, страховий поліс та техпаспорт. У відповідь ОСОБА_1 надає працівникам поліції техпаспорт та водійське посвідчення. Далі на проміжку часу 0:04:01-0:04:04 поліцейський запитує "керували?", на що ОСОБА_1 відповідає "да, колись керував", на що поліцейський запитує "а до цього як стали і почали каву пити", на що ОСОБА_1 відповідає "да в 7 утра".

Далі як вбачається з даного відеозапису поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що був виклик щодо аварійної обстановки. Далі оголошує ознаки та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на прилад Драгер або в медичному закладі, або може відмовитись. На що ОСОБА_1 відводить поліцейського в інший бік та говорить "виїхав кави попить", на що поліцейський говорить "ви ж розумієте, що все рівно не можна керувати", на що ОСОБА_1 відповідає "я знаю". Далі на проміжку часу 0:08:22-0:09:01 ОСОБА_1 говорить "я виїхав на свою полосу, сюда заїхав, от сюда", далі говорить "я просто став". Далі на відрізку часу 0:09:45-0:09:55 поліцейський говорить ОСОБА_1 "на відео ж видно що ви за кермом сиділи", на що ОСОБА_1 відповідає "я ж не возражаю".

Також як вбачається із даного відеозапису на проміжку часу 0:10:25-0:10:35 ОСОБА_1 говорить "єдине, шо я виїхав, на що поліцейський відповідає "ну ви ж знаєте, що не можна керувати", на що ОСОБА_1 відповідає "да я знаю".

Суд звертає увагу, що в контексті розмови з працівниками поліції ОСОБА_6 визнавав факт керування і не зазначав, що керував хтось інший.

З іншого відеозапису вбачаються ті ж самі зафіксовані події з іншої бодікамери поліцейського.

Крім цього, судом було досліджено відеозапис з камери спостереження, долучений стороною захисту на спростування факту керування ОСОБА_1 26.03.2025 року, разом із тим, суд не приймає даний відеозапис з огляду на наступне. Так при відтворенні даного відеозапису в правому верхньому кутку вбачається проставлення дати та часу, а саме "01-05-2025 17:16:51". Далі з відеозапису вбачається, що під`їжджає транспортний засіб Сузукі, із водійського сидіння виходить жінка, з переднього пасажирського виходить ОСОБА_1 та із заднього пасажирського виходить ще один чоловік. Також зафіксовано дерева, які мають зелене забарвлення, цвіт каштанів, трава зелена.

Разом із тим, переглядаючи відеозаписи долучені працівниками поліції відносно події 26.03.2025, чітко вбачаються інші погодні умови, що на деревах листя відсутнє та мають коричневе забарвлення.

Таким чином, суд відхиляє даний відеозапис та покази свідка на спростування факту керування ОСОБА_1 саме 26.03.2025 року, оскільки вони спростовуються іншими матеріалами справи в їх сукупності.

З огляду на досліджені відеозаписи, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо некерування ОСОБА_1 транспортним засобом "SUZUKI Vitara" д.н.з. НОМЕР_2 26.03.2025, безпосередньо перед початком спілкування з працівниками поліції, вважаючи їх такими, що спростовуються іншими матеріалами справи, в тому числі й відеозаписами, а також такими, що направлені на уникнення відповідальності.

Доводи захисника, не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, на якому достатньо повно відображені події, які відбувалися 26.03.2025 року за участю ОСОБА_1 , а також із вищевказаними письмовими доказами.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; суд вважає доведеними обставини, які є підставами для притягнення до відповідальності.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Переконливих доводів, які б безумовно були підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та самої події, стороною захисту не наведено і при розгляді справи судом не встановлено.

Даючи оцінку іншим доводам, викладеним стороною захисту, суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України", "Проніна проти України"). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Наведені стороною захисту аргументи не спростовують наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, вони не спростовують дані, в тому числі й відеозапис, що підтверджує поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду відмовився, та відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відхиляє клопотання сторони захисту про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи особу ОСОБА_1 характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та потенційно небезпечним для суспільства, а також становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 130, 283-284, 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнути з нього 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови підписано 16.09.2025.

Суддя М. М. Нарольський