Рішення № 13022339, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10 Справа№ 17/126(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Галицька гуртівня”, м. Львів

до відповідача: ТзОВ “ПГС-Україна”, м. Львів

про: стягнення 24079,35 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1. адвокат (Довіреність № 18/11 від 18.11.2010р.)

Від відповідача: Дзюбайло О.М. директор

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Галицька гуртівня”, м. Львів до ТзОВ “ПГС-Україна”, м.Львів про стягнення 24079,35 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.12.2010р.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 07.12.2010р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 21.12.2010р. представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав.

Представник відповідача подав Клопотання № 5 від 20.12.2010р., відповідно до якого ТзОВ “ПГС-Україна” факт наявності заборгованості по оплаті за одержання товару визнає, але через складну фінансову ситуацію, що склалася у власника підприємства, який оголосив про своє банкрутство, просить суд відстрочити виконання судового рішення терміном на три місяці.

Представник позивача проти відстрочки виконання рішення суду заперечив.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Відповідно до усної домовленості між сторонами 06.05.2010р. позивачем було передано відповідачеві товар(пиловик буковий) на загальну суму 22359,51 грн. Факт одержання товару підтверджується Накладною № 06-05/10в від 06.05.2010р. та Накладною № 06-05/10г від 06.05.2010р. із підписами повноважних представників сторін. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджені Довіреністю № 47 від 06.05.2010р.

Як зазначається у позовній заяві отриманого товару відповідач не оплатив.

19.08.2010р. позивач направив на адресу ПП “ПГС-України” Претензію № 19/08/10 від 19.08.2010р. із вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар, яка станом на день надіслання претензії становила 22359,51 грн. Відповідач залишив претензію без відповіді.

За порушення строків оплати товару позивач із посиланням на ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 1 587,52 грн. інфляційних втрат та 132,32 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог складає 24 079,35 грн.

Окрім заборгованості за товар позивач просить суд стягнути з відповідача суму здійснених витрат на послуги адвоката в розмірі 5% від суми позову, що становить 1203,95 грн. На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем надано суду Угоду про надання правової допомоги по господарській справі від 15.10.2010р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 18.11.2010р. про оплату за надання юридичних послуг на суму 1 205,00 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно положень ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття позивачем до виконання замовлення підтверджується підписом повноважного представника ТзОВ “ПГС-Україна” на накладних № 06-05/10в від 06.05.2010р. та № 06-05/10г від 06.05.2010р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи Претензію № 19/08/10 від 19.08.2010р. про сплату боргу направлено на адресу ТзОВ “ПГС-Україна” 19.08.2010р. Вказану претензію відповідачем отримано 21.08.2010р., про що свідчить представлене суду повідомлення про вручення поштового відправлення № 022701425. Проте, викладену у Претензії вимогу відповідач не виконав.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 22 359,51 грн. боргу є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем визнані та підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних, суд зазначає наступне:

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порядок визначення строку виконання зобовязання передбачено ст.530 ЦК України, із врахуванням положень якої обовязок щодо оплати товару відповідач зобовязаний був виконати у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається із поданого суду розрахунку позовних вимог нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивачем здійснено починаючи з 19.08.2010р. Претензію № 19/08/10 від 19.08.2010р. про сплату заборгованості позивач направив на адресу ТзОВ “ПГС-Україна” 19.08.2010р. Таким чином, позивачем невірно визначено період нарахування інфляційних та 3 % річних.

Згідно здійсненого судом перерахунку за період з 27.08.2010р. по 30.10.2010р. до стягнення з відповідача підлягає 1 296,86 грн. інфляційних втрат та 119,45 грн. 3 % річних.

В решті частині вимог у задоволенні позову слід відмовити.

(При розрахунку інфляційних втрат судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, викладені у Листі від 03.04.1997 рг. № 62-97р, відповідно до яких у випадку якщо заборгованість виникла з 16 по 31 число місяця, то розрахунок інфляційних починається з наступного місяця).

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду терміном на три місяці, врахувавши заперечення позивача, суд вважає за доцільне заявлене клопотання задоволити частково та відстрочити сплату заборгованості терміном на 1 місяць.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Наявними в матеріалах справи документами, а саме: Угодою про надання правової допомоги по господарській справі від 15.10.2010р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 18.11.2010р. про оплату за надання юридичних послуг на суму 1 205,00 грн. підтверджується факт понесення позивачем витрат на оплату адвокатських послуг по розгляду даної справи. У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути адвокатські витрати в розмірі 5 % від суми позову, що становить 1203,95 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ “ПГС-Україна” (79015, м. Львів, вул. Ліска 15/ 2а. Код ЄДРПОУ 31290323) на користь ТзОВ “Галицька гуртівня” (79032, м. Львів, вул. Довга, 36. Код ЄДРПОУ 02771859) 22 359,35 грн. боргу, 1 296,86 грн. інфляційних втрат, 119,45 грн. 3 % річних, всього 23 775,66 грн. з відстрочкою виконання до 31.01.2011р.

3.Стягнути з ТзОВ “ПГС-Україна” (79015, м. Львів, вул. Ліска 15/ 2а. Код ЄДРПОУ 31290323) на користь ТзОВ “Галицька гуртівня” (79032, м. Львів, вул. Довга, 36. Код ЄДРПОУ 02771859) 237,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 1 188,77 грн. на оплату послуг адвоката.

4.В решті частині вимог у позові відмовити.

5.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.