Рішення № 130220260, 16.09.2025, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1132/25

Провадження № 2/467/411/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «АЙКОНДЕБТ КОЛЛЕКШН»доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 січня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір № 1434949 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який було укладено в електронному вигляді та підписано за допомогою електронного підпису, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). За вказаним договором відповідач отримав позику у розмірі 3000 грн. строком на 30 днів шляхом переказу на його банківську картку. Стандартна процентна ставка склала 1.9% в день. 07 вересня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» передала право вимоги за кредитним договором № 1434949 товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС ГРУП»» у порядку передачі прав вимоги за договором факторингу №1-07092021. 07вересня 2021року товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «СІТІФІНАНС ГРУП»»передало право вимоги за кредитним договором № 1434949 товариству зобмеженою відповідальністю«ФК «АЙКОНДЕБТ КОЛЛЕКШН»за договоромфакторингу №2-07/09/2021.Станом на 12 червня 2025 року відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, наявне прострочення за договором споживчого кредитування. На підставі викладеного представник позивача прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9220 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6220 грн. - заборгованість за відсотками, судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 к.

Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.

04 вересня 2025 року представником позивача подано письмове клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10500 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, відзиву до суду не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріалисправи,суд приходитьдо наступного.

За частиною 1 статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 536ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 611, частини 1 статті 612ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону,є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладенимз моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язаніз нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписанняє використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінетуі пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Статтею 525ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки в статті 629ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Судом встановлено, що 08 січня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1434949, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 3000 грн., строком на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1.90 % в день в межах всього строку кредиту, та знижена процентна ставка 0.01 % в день.

Відповідно до умов п.п. 1.2. п. 1 кредитного договору, банк надає позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

П.п. 1.3. п. 1 кредитного договору визначено, що періодичність платежів зі сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п.п. 1.5 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 693.50 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 4710 грн.

У відповідності до п.п. 9.7 кредитного договору договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству і ІТС товариства/зазначений в цьому договорі.

Зі змісту відповіді ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за № 2643 від 02 липня 2025 року здійснено переказ 08 січня 2021 року 13:23:13 на суму 3000 грн. маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua -77092066.

ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" за допомогою одноразового ідентифікатора С785, відправленого 08 січня 2021 року, про що свідчить відповідна довідка.

07 вересня 2021 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та товариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«СІТІ ФІНАНСГРУП»»укладено договір факторингу №1-07/09/2021, у відповідності до умов якого ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" передав (відступив) товариству зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«СІТІ ФІНАНСГРУП»» заплатуналежні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно довитягу зРеєстру боржниківдо Договоруфакторингу товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «СІТІФІНАНС ГРУП»»набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1434949 від 08 січня 2021 року у розмірі 9220 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6220 грн. - заборгованість за відсотками.

Крім цього, 07 вересня 2021 року між товариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«СІТІ ФІНАНСГРУП»»та товариствомз обмеженоювідповідальністю «ФК«АЙКОН ДЕБТКОЛЛЕКШН»укладено договір факторингу №2-07/09/2021, у відповідності до умов якого товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«СІТІ ФІНАНСГРУП»»передав (відступив) товариству зобмеженою відповідальністю«ФК «АЙКОНДЕБТ КОЛЛЕКШН»за платуналежні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно довитягу зРеєстру боржниківдо Договоруфакторингу товариствоз обмеженоювідповідальністю «ФК«АЙКОН ДЕБТКОЛЛЕКШН»набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1434949 від 08 січня 2021 року у розмірі 9220 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6220 грн. - заборгованість за відсотками.

Позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, за яким загальний розмір заборгованості відповідає 9220 грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6220 грн. - заборгованість за відсотками.

Оскільки відповідач належним чином не виконав вказане зобов`язання, не повернув ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а в подальшому - позивачу суму кредиту, то з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по тілу кредиту в розмірі3000 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача відсотків за договором позики, укладеного між ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого ч.1ст.1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч.2ст.625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Отже, з урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що за умовами договору позики, укладеного з відповідачем, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто протягом строку, на який були надані такі кошти і, враховуючи визначену фіксовану процентну ставку за кредитом, нарахування процентів має проводитися на рівні фіксованої процентної ставки.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. При цьому, позивач не заявив до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені ч.2ст.625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

За умовами Договору сторони встановили строк кредитування до 07 лютого 2021 року, однак позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку по 12 червня 2025 року.

Оскільки договором позики визначений строк його дії, який становить 30 днів, саме протягом даного строку ТОВ«ЛІНЕУРА УКРАЇНА» мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.

Згідно з додатку № 1 до договору розмір відсотків складає 9 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 08 січня 2021 року у розмірі 3009 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000 грн. та заборгованості за нарахованими процентами 9 грн.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Позивач просив стягнути сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 к. та витрати на правову допомогу у розмірі 10500 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 09-07/2025 від 09 липня 2025 року, укладеного ТОВ«ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчук С.В., акт про отримання правової допомоги від 01 вересня 2025 року, платіжну інструкцію № 984 від 01 вересня 2025 року на суму 10500 грн., рахунок від 01 вересня 2025 року.

Вказані витрати на правничу допомогу та на оплату судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 32.64 %.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «АЙКОНДЕБТ КОЛЛЕКШН»доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ЄДРПОУ44002941,01042,м.Київ,вул.Саперне поле,12,інше нежитловеприміщення 1008) заборгованість за кредитним договором № 1434949 від 08 січня 2021 року у розмірі 3009 (три тисячі дев`ять) грн., з яких: 3000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 09 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ЄДРПОУ 44002941, 01042, м.Київ, вул. Саперне поле, 12, інше нежитлове приміщення 1008) судовий збір у розмірі 790 (сімсот дев`яносто) грн. 67 к.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ЄДРПОУ 44002941, 01042, м.Київ, вул. Саперне поле, 12, інше нежитлове приміщення 1008) витрати на правничу допомогу у розмірі 3427( три тисячі чотириста двадцять сім) грн. 20 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива