Рішення № 13021660, 07.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2010 Справа №15/61

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Водиця Рахівського району

до товариства з обмеженою відповідальністю „Апша-Технокат”, с. Верхнє Водяне Рахівського району

про стягнення 29227,94 грн., в тому числі 22879,94 грн. основного боргу, 5319,00 грн. пені та 1029,00 грн. штрафу,

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Апша-Технокат” про стягнення 29227,94 грн., в тому числі 22879,94 грн. основного боргу, 5319,00 грн. пені та 1029,00 грн. штрафу.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили (ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 23.11.10 явка представника позивача не визнавалась обовязковою).

Позивач надіслав до господарського суду області витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому підтверджено знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.11.10 за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 37).

Надіслана поштова кореспонденція на юридичну адресу відповідача (АДРЕСА_1) з ухвалами суду від 08.11.10 та від 23.11.10 повернулася до господарського суду області з відмітками органу звязку „…за зазначеною адресою не проживає”.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (інформаційний лист ВГСУ 02.06.2006 N01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Апша-Технокат” (відповідач - покупець) 20 січня 2009 року укладено договір №1, на умовах якого продавець продає покупцю лісопродукцію породи бук з проміжного складу згідно специфікації.

Згідно з накладною №2 від 30.04.09 (арк. спр. 17) позивач отримав товар на суму 22879,94 грн.

Договором сторін передбачено, що покупець зобовязується проводити 50% попередньої оплати (п. 3.4). Повний розрахунок проводиться на протязі 10-ти днів після прийняття лісопродукції покупцем (п.3.6.).

Відповідач свої зобовязання щодо оплати лісопродукції не виконав.

У відповідності до скріплених печатками сторонами актів звірки розрахунків від 31.05.09 та станом на 20.09.10 заборгованість відповідача перед позивачем склала 22879,94 грн. (арк. спр. 18, 19).

18.08.09, 17.12.09, 22.06.10 позивачем направлено на адресу відповідача претензії про погашення заборгованості в розмірі 22879,94 грн., однак, останній на вищезазначені претензії не відреагував, наявну суму боргу не сплатив (арк. спр. 20-22).

Таким чином, станом на день подання позовної заяви (04 листопада 2010 року) заборгованість відповідача перед позивачем склала 22879,94 грн. основного боргу.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобовязання (зобовязання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позовні вимоги щодо стягнення основного боргу - 22879,94 грн. вартості лісопродукції підтверджені належними доказами, зокрема, договором №1 від 20.01.09, накладною №2 від 30.04.09, актами звірки розрахунків від 31.05.09 та станом на 20.09.10, вимогами від 18.08.09, від 17.12.09 та від 22.06.10.

Вказані вимоги відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню: порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 22879,94 грн. основного боргу.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу належить відмовити з огляду на наступне.

П.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” №543/96-ВР від 22.11.96 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що за прострочення платежу пеня сплачується в розмірі, встановленому за згодою сторін. Статтею 231 Господарського кодексу України також регламентовано, що розмір штрафних санкцій може бути встановлено законом або договором.

Оскільки договором сторін стягнення пені та штрафу не передбачено, позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Апша-Технокат”, вул. Плеханова, буд. 11, с. Верхнє Водяне, Рахівський район (іден. код 30886233) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (р/р НОМЕР_1 в Промінвестбанку м. Рахова, МФО 312204, іден. номер НОМЕР_2) суму 22879 /Двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят девять/ грн. 94 коп., а також суму 228 /Двісті двадцять вісім/ грн. 57 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 184 /Сто вісімдесят чотири/ грн. 74 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Ващиліна Н.М.

Повний текст рішення від 07.12.10 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 13.12.10.