Ухвала суду № 130208118, 11.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2025 року м. Київ № 761/23821/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяви

ОСОБА_1

до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації,

Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва

про визнання незаконними дії, бездіяльність та рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченкіського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва, у якому просить суд:

- визнати незаконними дії, бездіяльність та рішення суб?єкта владних повноважень Управління освіти Шевченківського району в місті Києві державної адміністрації;

- відшкодування моральної шкоди пов?язаної з вимогою про визнання дій, бездіяльності та рішень суб?єкта владних повноважень незаконними, у розмірі 7 000 000 мільйонів гривен.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління державної казначейської служби України в Шевченківському районі м. Києва про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішення суб`єкта владних повноважень, відшкодування моральної шкоди передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №762/23821/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на те, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом четвертим частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини.

Викладення позовних вимог у позовній заяві та обставин на їх обґрунтування формує предмет і підстави позову, і як наслідок, визначає предмет доказування у справі.

Водночас позивачем не дотримано вимог пунктів 4 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки з поданої позовної заяви неможливо чітко встановити зміст позовних вимог позивача.

Так, суд звертає увагу на те, що позивачем в позовній заяві не конкретизовано зміст позовних вимог, не вказано, які саме дії та бездіяльність відповідача, на його думку, є протиправними.

Крім того, у позовній заяві позивач не вказує яке саме рішення він просить суд визнати незаконним, не зазначає дату його прийняття та не вказує яким чином оформлене це рішення (лист, протокол, постанова тощо).

Отже, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам норм процесуального права та позбавляють суд можливості встановити дійсний зміст і суть правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачами.

Крім того, у позовній заяві позивачем в якості відповідачів зазначено Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, а також Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва.

Втім, зміст позовних вимог позивача свідчить, що одна із позовних вимог спрямована тільки до Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, інша позовна вимога - без конкретизації відносно до відповідачів. Адже саме позивач має визначити відносно до якого саме органу він просить суд вирішити питання щодо відшкодування шкоди.

Крім того, відповідно до частини п`ятої пункту третьої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 7 000 000 грн., позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

До позовної заяви позивач додав клопотання щодо неможливості розмежування матеріальних та моральних збитків.

Водночас суд зазначає, що вимога відносно зазначення у позовній заяві ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується є імперативною вимогою процесуального закону, який не предбачає право подавати клопотання стороною щодо неможливості розмежування матеріальних та моральних збитків. Адже саме позивач згідно з вимогами КАС України має визначити ціну позову та обґрунтований розрахунок цієї суми, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди.

Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов`язку.

Так, у пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі № 640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п`ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.

Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі № 9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 96890769).

З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність її вимогам частині третій статті 161 КАС України судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у розмірі визначеноу Законом України "Про судовий збір".

Натомість, до позовної заяви позивачем додано клопотання від 20.05.2025 про звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем подано позов проти державного органу влади.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Законом України "Про судовий збір" визначені підстави для звільнення від сплати судового збору. Підстава, яка наведена позивчем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, а саме - подача позовної заяви проти державного органу не є тією підставою за якою законодавець передбачає звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень статті 8 Закону № "Про судовий збір" та статті 133 КАС України саме заявник, крім клопотання про звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, має надати суду докази на підтвердження заявленого клопотання та обґрунтувати неможливість, з урахуванням його майнового стану, сплатити судовий збір в установленому законом порядку.

Водночас, такого клопотання позивачем суду не надано.

Отже, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно подати до Київського окружного адміністративного суду:

- уточнену позовну заяву із конкретизацією позовних вимог, які саме дії, бездіяльність та рішення позивач просить суд визнати незаконними, а також із визначенням у другій позовній вимозі до якого саме з відповідачів вона скерована;

- обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.

- доказів сплати судового збору або відповідне клопотання в порядку вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір" із відповідними доказами на підтвердження його доводів.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 , - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.

4. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.