Рішення № 130200009, 10.09.2025, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/123/25

Провадження № 2/272/302/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Волкова І.М.

за участі секретаря судового засідання Шмикової М.В.

розглянувши увідкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", звернулося до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4150121 від 18.11.2023 року в сумі 60984,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18.11.2023 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4150121, у відповідності до якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень з процентною ставкою (стандартною) становить 2.0% яка нараховується за кожен день користування коштами з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів строком на 360 днів. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язався у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом.

У порушення умов кредитного договору № 4150121 від 18.11.2023 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого має заборгованість в розмірі 44198 грн. 00 коп., а саме: 8 000 грн. - заборгованість за кредитом; 36498,00 - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Позивач зазначає, що відповідачем було частково внесено погашення тіла кредиту 300 грн. та 2400 грн. на оплату процентів.

Також, позивач зазначає, що 26.07.2024 було укладено договір факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024 відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило на користь ТОВ "Українські фінансові операції" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4150121 від 18.11.2023.

Таким чином, ТОВ "Українські фінансові операції" наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4150121 від 18.11.2023.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 27.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, через електронний суд направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, направив заяву, що немає можливості з`явитися, оскільки перебуває на військовій службі.

Представник відповідача направив через електронний суд заяву про розгляд справи у відсутність відповідача, наголошував про незаконність нарахування процентів за користування кредитом посилаючись на ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник позивача скористався наданим правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявив клопотання про розгляд справи без участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 18.11.2023 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4150121, у відповідності до якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень з процентною ставкою (стандартною) становить 2.0% яка нараховується за кожен день користування коштами з періодичністю сплати процентів кожні 30 днів строком на 360 днів. Відповідач зобов`язувався у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом.

Таким чином, між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено Договір № 4150121.

У відповідності до умов кредитного договору № 4150121 від 18.11.2023 ОСОБА_1 отримав строковий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок, який він вказав в особовому кабінеті при оформленні електронного договору, грошових коштів в розмірі 8 000 грн. на строк 360 днів (а.с.66-75).

ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" свої зобов`язання перед відповідачем виконало за кредитним договором, надавши останній кредит у розмірі 8 000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача (а.с.81)

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на день формування позовної заяви, за кредитним договором № 4150121 від 18.11.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 60984,00грн., а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 7 700 грн.; 36498,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом перед первісним кредитором та 16786,00 відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції» (а.с.57-61, 115-116).

З копії договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 встановлено, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило, за певну плату право грошової вимоги до боржників, на користь ТОВ «Українські фінансові операції» право вимоги в тому числі за договором № 4150121 від 18.11.2023 (а.с.18-29).

Як вбачається з копії довідки форми 5, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 30 жовтня 2024 за мобілізацією (а.с.90).

Із виписки наданої банком на запит суду вбачається підтвердження зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, а також належність карткового рахунку ОСОБА_1 ( а.с.96-99).

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «Українські фінансові операції» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Законує оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4150121 шляхом дистанційного підписання документу, ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" свої умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на зазначений картковий рахунок грошових коштів в розмірі 8 000 грн. Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, відповідач відзив на позовну заяву не надав, доказів на спростування наявної заборгованості також не надав суду. Водночас, відповідач посилається на ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», щодо незаконного нарахування відсотків за користування кредитом

Відповідно до ч.15ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до довідки форми 5 військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2024 молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (за мобілізацією) у військовій частині НОМЕР_1 з 30.10.2024 по теперішній час.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Надана відповідачем довідка військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2024, судом оцінюється як така, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні п.15 ч.3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи положення п.15 ч.3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач у період з 30.10.2024 не мав права нараховувати проценти за користування кредитом, оскільки ОСОБА_1 , відповідно до п.15 ч.3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,звільнений від сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, виходячи з наведеного, нарахування позивачем відсотків за користування кредитом по 29.10.2024 у розмірі 51128,00 грн. є правомірним та підлягають до задоволенню, а в частині нарахування відсотків за користування кредитом з 30.10.2024 по 12.11.2024 у сумі 2156,00 грн. слід відмовити.

Враховуючи, вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на загальну суму 58 828,00 грн., з яких 7700,00 грн. - основний борг (тіло кредиту), 51 128,00 грн. - відсотки за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" сплачено 2422,40 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжною інструкцією № 945 від 17.01.2025 року.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково (58828,00:60 984.00*100 = 96,46%), витрати зі сплати судового збору у розмірі 2336,65 грн. (2422,40*96,46% = 2336,65) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відсотковому співвідношенні відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В обґрунтування розміру понесених позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів:

акт приймання передачі наданих послуг № 4150121 року та детальний опис робіт (а.с.76,80).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Зважаючи на складність та однотипність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Висновок суду.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 516, 509, 525-526, 610-612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції", місце знаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська 27 прим. 2, ЄДРПОУ: 40966896 заборгованість в розмірі 58 828,00 гривень (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"Українськіфінансові операції",місце знаходження:03045,м.Київ,вул.Набережно-Корчуватська27прим.2,ЄДРПОУ:4096689 судовий збір в розмірі 2 336,65 грн. (дві тисячі триста тридцять шість гривень 65 коп.) понесені позивачем на сплату судового збору

Стягнути з ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"Українськіфінансові операції",місце знаходження:03045,м.Київ,вул.Набережно-Корчуватська27прим.2,ЄДРПОУ:4096689 витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.1 п.п.15.5 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його(її)проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне скарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.09.2025.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство зобмеженою відповідальністю"Українськіфінансові операції",місцезнаходження:03045,м.Київ,вул.Набережно-Корчуватська27прим.2,ЄДРПОУ:4096689 .

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя:І. М. Волков