Рішення № 130197990, 05.09.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5786/25

Провадження № 2/466/2588/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2025 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свита А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Білика Павла Богдановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , з участю третьої особи: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ковтун Людмили Богданівни про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2025 до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява адвоката Білика Павла Богдановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , з участю третьої особи: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ковтун Людмили Богданівни про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 06.10.2005 року, виданого згідно розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.10.2005 року №1149 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належав померлій ОСОБА_4 на праві приватної власності. В цілому будинок складається з 3-х житлових кімнат площею 38.6 кв.м., загальна площа будинку 76.8 кв. м. Всього по будинку 92.8 кв.м (згідно технічного паспорта).

ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про смерть долучається) є рідною бабою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батько Позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та не встиг звернутися із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Відтак, спадкова справа не заводилась.

З метою оформлення спадкових прав, позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є спадкоємцем за законом після смерті своєї померлої баби - ОСОБА_4 , в травні 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ковтун Л.Б., однак, листом від 01 травня 2025 року за №42/01-16 позивачу було роз`яснено, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України.

ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк з поважних причин. Зокрема, на момент смерті бабусі, яка настала у 2018 році, заявнику було лише 13 років, тобто він був малолітньою особою, яка ще не досягла віку, з якого виникає часткова цивільна дієздатність (14 років). На момент смерті батька у 2019 році ОСОБА_6 виповнилося лише 14 років, тобто він був неповнолітнім, що, в силу свого віку, об`єктивно не дозволяло йому самостійно реалізувати свої спадкові права без участі законних представників та відповідної правової допомоги.

Окрім цього, на той час у його житті мали місце тяжкі сімейні обставини, пов`язані із втратою близьких родичів, що спричинило емоційне потрясіння, ускладнення життєвих умов і загальне несприятливе становище, а також перебування за кордоном у період з 28.03.2023 р. по 01.12.2023 р. Позивач не мав достатніх знань у галузі права, не був обізнаний з юридичною процедурою прийняття спадщини, не мав підтримки з боку близьких родичів та можливості звернутися до відповідних фахівців, а також через свій вік не усвідомлював наслідків пропущення строку на звернення до нотаріуса.

Попри те, ОСОБА_7 фактично прийняв спадщину, вчиняючи дії, які свідчать про прийняття спадкового майна. Зокрема, він у межах своїх можливостей доглядав за ОСОБА_4 , проживав фактично разом із нею за одною адресою, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї та прописку №6347 від 21.08.2020 року.

Вказані обставини перешкоджали вчасно подати заяву про прийняття спадщини, а тому пропуск строку для прийняття спадщини позбавляє позивача можливості прийняти спадщину через нотаріуса і потребує визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Отже, надання позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини відновить та захистить порушені права, а також не порушить прав та свободи інших осіб.

В судове засідання сторона позивача не з`явилася, проте від представника позивав ач ОСОБА_8 на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради у судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника, щодо предмету позову, то просить суд прийняти рішення за наявними в матеріалах справи дукументами.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, проте надіслали на адресу суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнали, просили такі задовольнити.

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ковтун Людмила Богданівна у судове засідання не з`явилася, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що після смерті бабці позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_4 на праві приватної власності. В цілому будинок складається з 3-х житлових кімнат площею 38.6 кв.м., загальна площа будинку 76.8 кв. м. Всього по будинку 92.8 кв.м.

У травні 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса і дізнався, що фактично пропустив строк прийняття спадщини, про що нотаріусом було складено відповідного листа. Позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, в зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з цією позовною заявою.

Строк прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, оскільки Позивач переживав тяжкі сімейні обставини, пов`язані із втратою близьких родичів, що спричинило емоційне потрясіння, ускладнення життєвих умов і загальне несприятливе становище, а також перебування за кордоном у період з 28.03.2023 р. по 01.12.2023 р. Позивач не мав достатніх знань у галузі права, не був обізнаний з юридичною процедурою прийняття спадщини, не мав підтримки з боку близьких родичів та можливості звернутися до відповідних фахівців, а також через свій вік не усвідомлював наслідків пропущення строку на звернення до нотаріуса.

Вказані обставини перешкоджали вчасно подати заяву про прийняття спадщини, а тому пропуск строку для прийняття спадщини позбавляє позивача можливості прийняти спадщину через нотаріуса і потребує визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Отже, надання позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини не порушить права та свободи інших осіб.

Відповідно до ч. 1. 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Також суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Після звернення позивача до нотаріуса йому було повідомлено у листі-роз`ясненні про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини і цей строк можливо продовжити лише в судовому порядку.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, позивач спадщину прийняв фактично: він у межах своїх можливостей доглядав за ОСОБА_4 , проживав фактично разом із нею за одною адресою, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї та прописку №6347 від 21.08.2020 року, а тому вважає поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Коли він звернувся до нотаріуса з заявою, йому пояснили, що ним було пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, тому нотаріус надав йому не постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (неможливість оформлення спадщини), а лист-роз`яснення, де роз`яснив, що йому необхідно звернутися до суду, щоб продовжити строк для подання заяви про прийняття спадщини. В іншому порядку крім судового, це питання вирішити неможливо.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

У позивача причини пропуску строку на прийняття спадщини після смерті баби були об`єктивно непереборними та поважними, а факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування. Отже, строк на прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України був пропущений з поважних причин.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1218, 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавця, і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з п. 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, «Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна».

Згідно зі ст. 55 Конституції України, «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.». Виходячи з передбаченого ст. 8 Конституції України принципу верховенства права, наведені норми Конституції України надають людині можливість будь-якими незабороненими законом засобами самому захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ст. 15 ЦК України також передбачає право кожної особи на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 цього ж кодексу право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, вказуючи в якості одного зі способів захисту цивільних прав та інтересів визнання права. Ст. 392 ЦК України також передбачено право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності.

Застосовуючи вищенаведені норми права до спірних правовідносин, оскільки іншим порядком, крім судового, неможливо захистити спадкові права та законні інтереси позивача, останній і вважав необхідним звернутися до суду з цими позовними вимогами, які він вважає законними та обґрунтованими.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. У ст. 129-1 Конституції України вказано, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Вимоги до доказів встановлені ст. 77 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

З урахуванням вказаного суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для визнання строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущений позивачем ОСОБА_1 , таким, що був пропущений з поважної причини, встановивши позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для подання заяви про прийняття спадщини, терміном в 1 (один) місяць, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду, права та охоронювані законом інтереси інших осіб не порушуються, іншим передбаченим законом шляхом поновити порушене право позивача на спадщину немає можливості.

Отже, суд вважає можливим визнати причини пропуску терміну позивачем для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті спадкодавця поважними, а тому йому потрібно надати додатковий строк для подачі вказаної заяви.

Таким чином позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 21, 41, 55, 58, 124, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1226, 1258, 1259, 1261-1265, 1268-1270, 1272, 1282 ЦК України, ст. 46 Закону України «Про нотаріат», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги адвоката Білика Павла Богдановича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04056115,місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 11: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з участю третьої особи: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ковтун Людмили Богданівни, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 3 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визнати строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущений позивачем ОСОБА_1 , таким, що був пропущений з поважної причини.

Встановити ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для подання заяви про прийняття спадщини, терміном в 1 (один) місяць, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. Б. Єзерський