Рішення № 130191626, 15.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2025Справа № 910/4617/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс сервіс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Рало»

про стягнення 525972,81 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Парадіс сервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Рало» про стягнення 525972,81 грн боргу. Також позивач просить зазначити у рішенні про нарахування 3% річних та пені на фактичну (несплачену суму) боргу починаючи з 02.04.2025 до моменту повної сплати суми боргу..

28 липня 2025 року суд ухвалив рішення про задоволення позову.

04 серпня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Парадіс сервіс» сформувало в системі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл 37050,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України).

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до висновків постанов Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України) (п. 1 ч. 2 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 ГПК України) витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанови Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/6029/17, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 02.09.2020 у справі № 329/766/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18).

На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- договір про надання правничої допомоги від 09.04.2025;

- звіт про виконання договору про надання правничої допомоги від 31.07.2025;

- акт виконаних робіт № 0000172 від 31.07.2025 на суму 30750,00 грн (7,5 год. х 4100 грн);

- ордер.

Згідно із звітом про виконання договору про надання правничої допомоги від 31.07.2025 адвокат надав такі послуги:

- вивчення наявних, наданих позивачем матеріалів, формування правової позиції, складання та подання позовної заяви до суду (6,5 год.);

- складання і надіслання до Господарського суду міста Києва через Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС клопотання про прискорення розгляду справи; складання, формування пакету документів та подання до суду заяви про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення (1 год.).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22) дійшов висновку, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

За таких обставин відсутні підстави для покладання на відповідача витрат на складання, формування пакету документів та подання до суду заяви про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення. Також не підлягають відшкодуванню витрати позивача на складання і надіслання до Господарського суду міста Києва через Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС клопотання про прискорення розгляду справи, оскільки ці витрати не пов`язані з розглядом справи.

Таким чином розподілу підлягають 26650,00 грн (6,5 х 4100).

На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рало» (вул. Макейна Джона, 39, м. Київ, 01042, код 37815682) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіс сервіс» (вул. Теліги Олени, 41, м. Київ, 04086, код 33694992) 26650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун