Рішення № 130191571, 15.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2025Справа № 910/5547/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг»

про стягнення 478 328,73 грн,

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» (далі - позивач, ТОВ «Південна торгова компанія») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг» (далі - відповідач, ТОВ «ГТС Трейдінг») про стягнення 478 328,73 грн, з яких: 450 000,00 грн заборгованості, 3% річних у розмірі 5 876,88 грн та 22 451,85 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з повернення позивачу наданої ним поворотної фінансової допомоги за Договором № 08/11-2024 про надання поворотної фінансової допомоги від 08.11.2024 у встановлений цим правочином строк.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/5547/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною п`ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята ст. 242 ГПК України).

Згідно відповіді № 9548514 від 01.05.2025 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ТОВ «ГТС Трейдінг» (ЄДРПОУ 45303300) не має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 12.05.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 12.05.2025, який направлявся на адресу ТОВ «ГТС Трейдінг»: 01001, м. Київ, вул. Ступки Богдана, буд. 3, офіс 7, був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

В той же час, суд враховує, що до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17, від 23.06.2020 у справі № 640/740/19 та від 03.08.2022 у справі № 352/54/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.05.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

За приписами частини п`ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п`ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.11.2024 між ТОВ «Південна торгова компанія» (далі - Позикодавець) та ТОВ «ГТС Трейдінг» (далі - Позичальник) шляхом накладення електронного підпису був укладений Договір № 08/11-2024 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позикодавець, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, надає Позичальнику грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. (Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 450 000,00 грн без ПДВ.

Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не нараховується та не стягується (п. 2.2. Договору).

Умовами п. 2.3. Договору передбачено, що надання поворотної фінансової допомоги за цим Договором здійснюється в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника. Поворотна фінансова допомога може надаватися частково або в повному обсязі.

Поворотна фінансова допомога використовується Позичальником виключно для сплати митних та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з ввезенням на митну територію України товару, придбаного ТОВ «Академія міжнародних транспортних перевезень» у ТОВ «ГТС Трейдінг» згідно Договору НП-07/10-2024-1 від 07.10.2024 (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору, поворотна фінансова допомога передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у повному обсязі не пізніше 22 листопада 2024 року (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.2. та п. 3.3. Договору передбачено, що повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця в установі банку. Днем повернення поворотної фінансової допомоги (її частини) вважається день зарахування суми поворотної фінансової допомоги (її частини) на поточний рахунок Позикодавця.

Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором відповідно до чинного законодавства України (п. 4.1. Договору).

Умовами п. 7.2. Договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути отриману поворотну фінансову допомогу Позикодавцю в строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за Договором. Договір може бути розірвано за домовленістю Сторін (п. 8.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивачем була надана відповідачу поворотна фінансова допомога шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 450 000,00 грн на поточний рахунок відповідача, зазначений у Договорі, що підтверджується платіжною інструкцією № 1476 від 08.11.2024, копія якої надана в матеріали справи.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача у розмірі 450 000,00 грн, позивачем також був наданий Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.11.2024 - 07.03.2025, підписаний електронними підписами сторін.

Оскільки, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, відповідачем не було повернуто позивачу грошові кошти отриманої поворотної фінансової допомоги, останній звернувся до відповідача з претензією вих. № 34 від 19.03.2025, в якій вимагав перерахувати суму основного боргу у розмірі 450 000,00 грн, на підтвердження чого надані копії опису вкладення до цінного листа, накладної Укрпошта № 6502616535460 від 20.03.2025 та фіскального чеку від 20.03.2025, однак вказане поштове відправлення було повернуто позивачу через закінчення встановленого терміну зберігання згідно інформації з офіціального сайту «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження трекінгу № 6502616535460.

Оскільки, претензія позивача, як вбачається з матеріалів справи, залишена відповідачем без відповіді та виконання, сума наданих позивачем грошових коштів поворотної фінансової допомоги в добровільному порядку відповідачем повернута не була, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між сторонами Договору № 08/11-2024 про надання поворотної фінансової допомоги від 08.11.2024, який за своїм змістом та правовою природою є договором позики.

Згідно із пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Суд враховує правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 27.03.2023 у справі № 357/1771/21, пр. 61-11829св22, відповідно до яких договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти поворотної фінансової допомоги в загальному розмірі 450 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1476 від 08.11.2024.

Відповідно до частини першої ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя ст. 1049 ЦК України).

Згідно з п. 3.1. Договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у повному обсязі не пізніше 22.11.2024.

Положеннями ст. 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У той же час, матеріали справи не містять доказів визнання недійсним спірного Договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, зобов`язання щодо повернення наданих позивачем грошових коштів поворотної фінансової допомоги у строк до 22.11.2024 не виконав, що призвело до виникнення у останнього заборгованості перед позивачем.

Наявність заборгованості відповідача у розмірі 450 000,00 грн перед позивачем підтверджується також підписаним електронними підписами сторін Актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.11.2024 - 07.03.2025.

Слід зазначити, що Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2024 у справі № 915/357/23, від 05.09.2023 у справі № 917/1283/21, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20, від 06.07.2022 у справі 910/6210/20, від 23.09.2021 у справі № 910/866/20.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем суми наданої позивачем поворотної фінансової допомоги у розмірі 450 000,00 грн, суд дійшов висновку, що факт існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів поворотної фінансової допомоги, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 876,88 грн, розрахованих за період з 23.11.2024 до 30.04.2025, та 22 451,85 грн інфляційних втрат, розрахованих за період з 23.11.2024 до 31.03.2025.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який продовжено численними Указами Президента України, зокрема, Указом Президента України від 17.07.2025 № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України 15.07.2025 № 4524-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його, зокрема, пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної як статтею 625 цього Кодексу, так і від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення

При цьому, зміст п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України не свідчить, що при застуванні вказаних норм судам необхідно оцінювати причини невиконання особою зобов`язання щодо повернення суми позивачу та/або процентів за користування позикою, та, у випадку встановлення того, що таке невиконання є неодноразовим, систематичним, умисним та без наявності на те будь-яких підстав, і що, за наслідками такої оцінки, надає суду право виснувати, що до таких правовідносин положення вказаного пункту не можуть бути застосовані. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22, від 18.10.2023 у справі № 706/68/23, від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 та від 27.06.2024 у справі № 910/13689/23.

З огляду на зазначене та враховуючи, що до правовідносин сторін у цій справі підлягають застосуванню норми п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за заявлений позивачем період з 23.11.2024 по 30.04.2025.

Частиною першою ст. 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини першої ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша ст. 77 ГПК України).

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановленого вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, судовий збір (з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8), відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Трейдінг» (01001, м. Київ, вул. Ступки Богдана, буд. 3, офіс 7; ідентифікаційний код: 45303300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна торгова компанія» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Грушевського Михайла, буд. 40; ідентифікаційний код: 32145772) суму основного боргу у розмірі 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) 00 коп. та також судовий збір у розмірі 5 061 (п`ять тисяч шістдесят одна) грн 31 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова