Рішення № 130181425, 15.09.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/428/25 провадження №2/489/1215/25

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2025 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,

в присутності:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом

встановив:

У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила визнати за нею право власності на 12/100 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що у 2024 році померла їїмати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.04.2024, серія НОМЕР_1 .

Після смерті матері відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме 12/100 часток на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належали померлій на підставі договору купівлі-продажу № 1-181, зареєстрованого Універсальною товарною біржою «Миколаївська нерухомість 2000» 13.03.2021.Право власності зареєстровано Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 29.03.2021 за реєстровим № 11824.

23.10.2024 позивач звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. із заявою про прийняття спадщини, але постановою від 23.10.2024 нотаріус у вчиненні нотаріальної дії відловив з підстав відсутності доказів, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не посвідчений нотаріально, а тому є недійсним.

Посилаючись на неможливість оформлення спадщини в досудовому порядку позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Відповідач Миколаївська міська рада через систему «Електронний суд» 03.02.2025 надала до суду письмові пояснення в яких вказала на передчасність звернення позивача до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, так позивач не надала суду доказів визнання біржового договору купівлі-продажу дійсним в судовому порядку. Одночасно просила розглядати справу за відсутності її представника.

Ухвалою Ленінського(натеперішній час Інгульський) районногосуду від22.01.2025справу прийнятодо провадження тапризначено дорозгляду в порядкузагального позовногопровадження. Цією ухвалою витребувано в приватного нотаріуса копію спадкової справи заведеної до майна померлої ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 30.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у поданій до суд у заяві просив розгляд справи здійснити за відсутності його представника та врахувати письмові пояснення.

Вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається в встановлено судом, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_3 », що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00043733804 від 23.02.2024 та №00043730476 від 22.02.2024, є рідною дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 17.05.1977).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04.04.2024 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із дослідженої судом спадкової справи № 12/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 встановлено, що зміна прізвища спадкодавця з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_3 » відбулася внаслідок реєстрації шлюбу 17.02.1984, про що складено актовий запис за № 55 та підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджується, що позивач є рідною дочкою спадкодавця.

Із позову вбачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить на нерухоме майно, а саме 12/100 часток на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належали померлій на підставі договору купівлі-продажу № 1-181, зареєстрованого Універсальною товарною біржою «Миколаївська нерухомість 2000» 13.03.2021.

Право власності ОСОБА_2 зареєстровано Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 29.03.2021 за реєстровим № 11824.

Із спадкової справи вбачається, що позивач спадщину прийняла в установлений законом строк шляхом надання нотаріусу письмової заяви від 19.08.2024.

Інші спадкоємці, які звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також відомості про наявність складеного спадкодавцем заповіту, відсутні та такого судом не встанвлено.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва «Про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні» від 19.08.2024 станом на 04.04.2024 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Листом Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 20.12.2024 підтверджується, що станом на 28.12.2012 власниками житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 12/100 частки, ОСОБА_11 43/100, ОСОБА_12 14/100, ОСОБА_13 21/200, ОСОБА_9 21/200 + 10/100 частки.

Із пояснень позивача встановлено, що вказані вище особи є співвласниками домоволодіння та до кола спадкоємців вони не відносяться.

23.10.2025 позивач звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Міщенко М.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно 12/100 частко у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

23.10.2024 приватний нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав того, що договір купівлі-продажу від 13.03.2021, відповідно до якого спадкодавець була власником 12/100 частин нерухомого майна, вважається недійсним, так як нотаріально не посвідчений.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК України, частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбаченостаттею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно достатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За частиною першою статті 1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

У відповідності до пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач в установлений законом строк прийнялася спадщину після смерті матері, якою за життя заповіт не складався. Інші спадкоємці відсутні.

Разом з тим, позивач позбавлена можливості оформити спадкові права на нерухоме майно після смерті матері, так як договір купівлі-продажу, на підставі якого спадкодавець набула права на нерухоме майно, на дату його укладення був укладений на біржі без нотаріального посвідчення.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 13.03.2001, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна договір не був нотаріально посвідчений, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати спадкові права відносно нерухомого майна, а сторони такого договору, зокрема покупець померла, що унеможливлює визнання договору дійним в судовому порядку, звернення позивача до суду з позовом про визнання права власності на спадкове нерухоме майно є правомірним, так як в інший спосіб оформлення речового права позивача на майно неможливе.

Статтею 328 ЦК Українипередбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, оскільки в досудовому порядку позивач позбавлена можливості оформити своє право на нерухоме майно після смерті матері.

Доводи міської ради про передчасність звернення позивача до суду є помилковими, оскільки визнання біржового договору купівлі-продажу дійсним в судовому порядку можливе лише за заявою стороні такого договору, що в даному порядку неможливе через смерть однієї із сторін.

Так як позивач вимогу про розподіл судових витрат не заявляла, тому з урахування принципу диспозитивної цивільного судочинства розподіл понесених позивачем витрат на оплату судового збору судом не здійснюється.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 12/100 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Повний текст судового рішення складено 15.09.2025.

Суддя І.В.Коваленко