Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 225/2423/23
провадження № 1-кп/208/624/24
УХВАЛА
10 вересня 2025 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі колегії суддів: головуючого, судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
під час судового засідання по справі кримінального провадження № 22023050000003306, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинська Донецької області, громадянки України, реєстрація: АДРЕСА_1 ,
яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, розглянувши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська перебуває зазначене кримінальне провадження.
У справі триває судовий розгляд, досліджуються письмові матеріали та речові докази.
Прокурором заявленоклопотання про продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, і враховуючи суворість покарання може переховуватись від суду, зокрема на тимчасово окупованій території або території РФ. Знаходячись на свободі обвинувачена може незаконно впливати на експерта. Враховуючи лояльне налаштування Бочарової до так званої «ДНР» та окупаційних військ РФ, стійкий контакт з представником іноземної організації, обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні клопотання просив не застосувати до ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Адвокат ОСОБА_7 зазначила, що вона важає підзахисну невинну, тому взагалі заперечує проти застосування до неї будь-якого запобіжного заходу. Просить визначити обов`язки передбачені ст. 194 ч.5 КК України, в тому числі носіння електронного браслету. Щойно допитаний в судовому засіданні експерт зазначив, що ніякого тиску на нього не здійснювалось, що зайвий раз підтверджує недоведеність ризиків зазначених прокурором.
Обвинувачена підтримала думку захисника. Окрім цього, просила при вирішенні клопотання прокурора зменшити їй розмір застави.
Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.
Згідно з п.9 ч.1 ст. 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, в тому числі враховує зменшення раніше заявлених ризиків, наявність нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
ЄСПЛ у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 обґрунтовано, в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачується у державній зраді - тобто умисно вчиненого громадянином України діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України, наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.
Зазначене кримінальне правопорушення віднесено законодавством до особливо тяжких злочинів, за який передбачено безальтернативне покарання у виді 15 років позбавлення волі, або довічне ув`язнення.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Тобто, у випадку вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження причетність особи до вчинення кримінального правопорушення не повинна мати категоричного висновку, а свідчити лише про її можливість.
В рішенні «Бекчиєв проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Місцем проживання Бочарової є м. Торецьк Донецької області, який розташовано неподалік лінії фронту. Обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_9 у наданні інформації представникам ФСБ РФ щодо місць розташування військовослужбовців та військової техніки ЗСУ в районі м. Торецьк, надає суду підстави негативно оцінити моральні якості обвинуваченої як громадянки України.
Враховуючи висунуте ОСОБА_9 обвинувачення,тобто занаявності діловихта іншихзв`язківз представникамиФСБ РФ,остання можемати доступдо відповідноїінформації,і існуєймовірність,що вонаскористається нагодоюта вчинитьінше кримінальнеправопорушення,що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Суд вважає про доведеність існування ризику переховування Бочарової від суду, з огляду на міру покарання, яка їй загрожує у разі визнання винною, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченої на експерта.
При встановленні наявності ризику впливу на зазначену особу, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання від них показань у кримінальному провадженні, згідно якої після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду, вони допитуються в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Суд не може погодитись з думкою сторони захисту про відсутність ризику впливу обвинуваченої на експерта виходячи з того, що тиск на експерта можливо вчинити різними способами, зокрема, шляхом погроз, шантажу, підкупу, а також використовуючи свій соціальний статус або зв`язки, використовувати свій вплив через знайомих.Також, обвинувачена може намагатися вплинути на експерта через його оточення, наприклад, шантажуючи членів родини. Відсутність на даний час спроб впливу на експерта, на думку суду підтверджує дієвість обраного запобіжного заходу.
На переконання колегії суддів, наведені прокурором у клопотанні ризики у сукупності із даними про особу ОСОБА_9 , та особливою тяжкістю інкримінованого їй кримінального правопорушення є обґрунтованими та такими, що виправдовують подальше утримання обвинуваченої під вартою.
Вказані ризики на сьогодні об`єктивно продовжують існувати та можуть бути реалізовані обвинуваченою у разі перебування не в місцях попереднього ув`язнення, без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу поза всяким сумнівом порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Розглядаючи клопотання обвинуваченої про зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд зазначає, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, і визначаючи їй розмір суд відповідно до ст. 183 ККПК України користується своїм правом а не обов`язком.
На підставі викладеного, не вбачаючи на даний час підстав зменшення розміру застави, керуючись ст.ст. 176-178, 181-184 КПК України, суд
у х в а л и в :
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 07.11.2025 року.
У разівнесення нарахунок Заводськогорайонного судуміста Кам`янського450прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить1362600гривень,вважати,що до ОСОБА_6 застосовано запобіжнийзахід увиді заставита вцьому випадкупокласти наобвинувачену наступніобов`язки передбаченіст.194КПК України:прибувати досуду запершим викликом; невідлучатися ізнаселеного пункту,в якомувона зареєстрована,проживає чиперебуває,без дозволусуду; повідомлятисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; утримуватися від спілкування з експертом по справі поза межами судового засідання, здати на зберігання до уповноважених органів свої документи, які дають право на в`їзд/виїзд з України.
У клопотанні прокурора про не визначення обвинуваченій розміру застави, відмовити.
У клопотанні сторони захисту про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з покладенням обов`язків передбачених ст. 194 ч.5 КПК України, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Ухвала судуможе бутиоскаржена доДніпровського апеляційногосуду,протягом 5-тиднів здня їїпроголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 130179731, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 10.09.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 225/2423/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: