Ухвала суду № 130174221, 12.09.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

12 вересня 2025 рокуСправа № 580/10263/25

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

11.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України під час встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО щодо запровадження алгоритму визначення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 при формуванні довідки про здобувана освіти за даними ЄДЕБО и частині зазначення у полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» «НІ, порушує», за умови наявної інформації про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання за яким формується відповідна довідка, внаслідок чого сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти №347-с від 01.09.2025, в якій у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» відображено «Ні, порушує», замість «Так, не порушує»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10; код ЄДРПОУ 38621185) забезпечити доопрацювання програмного забезпечення ЄДЕБО із встановленням вимог щодо алгоритму визначення послідовності здобуття освіти при формуванні довідки про здобувача освіти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП (ІПН) позивача: НОМЕР_1 ) за даними ЄДЕБО в частині зазначення у полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» «Так, не порушує», за умови наявної інформації про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яхкм формується відповідна довідка, а також забезпечити можливість формування закладом освіти в якому : ОСОБА_1 здобуває поточну освіту, довідку про здобувача освіти за даними Єдимої електронної бази з питань освіти, в якій у полі аНа підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» буде відображено - «Так, не порушує».

11.09.2025 вх. 45924/25 позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити відповідачам до набрання законної сили рішенням у даній справі передавати персональні дані ОСОБА_1 до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або інших органів, які ведуть облік військовозобов`язаних, у вигляді відомостей, що не підтверджують його право на відстрочку від призову на військову службу. Заборонити відповідачам використовувати та/або посилатися на сформовану в ЄДЕБО довідку, у якій зазначено про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, при наданні будь-яких інформаційних довідок, списків або інших даних щодо позивача для ТЦК та СП чи інших установ до остаточного вирішення даного спору.

Заява обґрунтована тим, що у даному випадку спірні правовідносини виникли через не зазначення відповідачем у даній справі у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - «Ні порушує». Саме цей факт послідовності здобуття освіти, має встановити суд під час розгляду ним спірних правовідносин між сторонами у справі №580/10263/25, у свою чергу, якщо позивач буде мобілізований до проходження військової служби, та оскільки ця процедура призову військовозобов`язаного буде незворотною, тобто такою, що вже відбулася, суд фактично не зможе відновити порушених прав позивача.

У заяві про забезпечення позову заявник стверджує, що саме через некоректний запис у реєстрі ЄДЕБО може скластися ситуація, за якої відповідні органи військового обліку не визнають його права на відстрочку. За роз`ясненням Міністерства оборони, інформація про студентів для надання відстрочки береться з ЄДЕБО - «поки в реєстрі зазначається, що громадянин здобуває освіту, він гарантовано має право на відстрочку» . Натомість у випадку позивача ЄДЕБО містить невірний запис, що ставить під сумнів факт його навчання на наступному рівні освіти, а відтак створює ризик примусового призову.

Перевіривши доводи представника позивача, які викладені у поданій заяві про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2021 по справі № №160/10368/20.

Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Відповідно до заяви про забезпечення позивач просить забезпечити позов зокрема, шляхом заборони відповідачам використовувати та/або посилатися на сформовану в ЄДЕБО довідку, у якій зазначено про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, при наданні будь-яких інформаційних довідок, списків або інших даних щодо позивача для ТЦК та СП чи інших установ до остаточного вирішення даного спору.

При цьому, необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття таких заходів призведе до неможливості відновлення порушеного права у зв`язку із вчиненням дій по мобілізації.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник стверджує, що відносно його ЄДЕБО містить невірний запис, що ставить під сумнів факт його навчання на наступному рівні освіти, а відтак створює ризик примусового призову.

При цьому, протиправність дій/бездіяльності підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову у даному випадку буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.

Тому сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які, на думку заявника, порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню.

Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Також як на іншу обставину необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що він може бути мобілізований на військову службу, що становитиме небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також незворотньо змінить його правовий статус, після чого виконання рішення може бути утруднене або неможливе.

Водночас такі доводи заявника не можуть визнаватись достатніми для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки такі передбачають можливість/ймовірність їх настання у майбутньому, тобто ґрунтуються тільки на припущеннях.

Отже, з урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Керуючись ст.ст.150, 151, 168, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.293, 295 КАС України.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО