Єдиний державний реєстр судових рішень
Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/463/24
Провадження № 2/382/45/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Матвієнко Ю. Л.,
за участю позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представників учасників справи:
позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
відповідача Міністерства оборони України - Кучми А. Г.,
третьої особи Яготинська міська рада Третяк О. С.,
розглянувши у відкритому засіданні матеріали справи № 382/463/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Яготинська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення фактів, що мають юридичні значення, визнання права на отримання одноразової грошової допомоги, усунення від отримання одноразової грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
До Яготинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 в особі представника адвоката Коваль Л. М. з позовом, відповідно до вимог якого просив:
- встановити факт спільного проживання ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов?язків між ОСОБА_1 та братом ОСОБА_5
- визнати ОСОБА_1 членом сім?ї загиблого (померлого) Захисника України Чергикало А. В.;
- визнати за ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку із загибеллю (смерті) військовослужбовця ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби;
- усунути ОСОБА_4 від отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку із загибеллю (смерті) військовослужбовця ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби.
Позовні вимог мотивовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є братами загиблого ОСОБА_5 . З 2002 року їх спільна мати - ОСОБА_7 перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 . З 2002 року вони були зареєстровані та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 , всією родиною. Потім, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати братів - ОСОБА_7 , після смерті якої з 2010 року брат позивача ОСОБА_5 став проживати разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_2 . Вони з загиблим братом мали спільний бюджет, були пов?язані спільним побутом, вели спільне господарство. У померлого ОСОБА_5 не було ані дружини, ані дітей. Дані позивача були вказані в особистих даних військового, на підставі яких саме йому було здійснений телефонний дзвінок про загибель брата. Позивач займався вихованням та розвитком брата з 2010 року, постійно піклувався про його здоров?я, забезпечував всім необхідним, виховував його справжнім громадянином України. Батько загиблого ОСОБА_4 у свою чергу участі у вихованні та розвитку брата ОСОБА_5 не приймав. Позивач займався вихованням та розвитком свого брата; відводив його до школи, Яготинського ліцею № 3; брав участь у батьківських зборах та святах; підтримував та допомагав при вступі до ДПТЕЗ "Яготинський центр професійно-технічної освіти" до закінчення навчання. Також допомагав братові ОСОБА_5 розвиватись у напрямку кінології та брати участь у змаганнях, на яких брат посідав перші місця. Встановлення даного факту необхідне позивачу для отримання пенсії та одноразової допомоги при загибелі учасника бойових дій. Під час проходження військової служби брати підтримували спілкування, позивач морально підтримував брата. ІНФОРМАЦІЯ_2 матрос ОСОБА_5 такелажник такелажного взводу батальйону логістики ВЧ НОМЕР_1 , прийнятий за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_5 , загинув в н.п. Брускинське, Херсонської обл., внаслідок ворожої атаки, отримав поранення не сумісне з життям. Одразу після смерті брата ОСОБА_5 , його батько ОСОБА_4 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідними документами для отримання одноразової грошової допомоги як члена сім?ї загиблого.
В обґрунтування позову позивач також зазначає, що станом на теперішній час він має намір ставити питання перед державою про виплату йому, як члену сім?ї загиблого захисника, одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у зв?язку із загибеллю військовослужбовця та відмові у вищеперерахованих виплатах та компенсаціях Чергикало В. В. В. В якості відповідача зазначено саме Міністерство оборони України, тому що всі соціальні виплати призначає саме комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Ухвалою від 10.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.
Від представника Міністерства оборони України надійшов відзив, який мотивований тим, що приймати рішення щодо призначення (відмови у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів це обов`язок Комісії Міноборони відповідно до Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564. Наявність чи відсутність відповідних підстав для виплати ОГД з`ясовуватиме саме Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі поданих документів до уповноваженого органу, у зв`язку з чим вимога позивача визнати за ним право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю брата є безпідставною. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що батько загиблого ОСОБА_4 участі у вихованні та розвитку загиблого брата позивача не приймав, у зв`язку з чим просить суд усунути ОСОБА_4 від отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_5 , однак наведені обставини не є підставою для позбавлення права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки законодавством України не передбачено, що припинення піклування про дитину є підставою для позбавлення такого права. Будь-яких доказів того, що батько позбавлений батьківських прав щодо загиблого ОСОБА_5 позивачем не надано, у зв`язку з чим вимога про усунення від отримання одноразової грошової допомоги є необґрунтованою.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач наголошує, що саме він займався вихованням та розвитком свого брата, він замінив загиблому братові батька, а також займався його вихованням та освітою, тому позивач має намір ставити питання перед державою про виплату, як члену сім?ї загиблого захисника, одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у зв?язку із загибеллю військовослужбовця та відмові у вищеперерахованих виплатах та компенсаціях ОСОБА_4 .
Від представника відповідача Міністерства оборони України надійшли заперечення, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_4 в підготовчі судові засідання не з`являвся, був повідомлений належним чином, від нього поверталися конверти з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", тому ухвалою від 10.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 05.02.2025 року клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та заяви про виклик свідків задоволено, поновлено стороні відповідача строк для подання відзиву на позовну заяву та заяви про виклик свідків, прийнято до розгляду відзив відповідача ОСОБА_4 .
Відповідно до поданого відзиву сторона відповідача ОСОБА_4 не погоджується з доводами заявленого позову, вважає вимоги позивача необґрунтованими, які не підлягають до задоволення, а докази недопустимими і такими, що не доводять заявлені позовні вимоги. В обґрунтування зазначають, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Станом на день смерті його матері ОСОБА_7 19.08.2009 року, позивачу було лише 20 років. В позові позивач зазначає, що ОСОБА_5 з 2010 року став проживати з ним за адресою: АДРЕСА_2 , але за даною адресою окрім позивача проживав його брат ОСОБА_6 та бабуся позивача, яка була власником будинку. Позивачем не надано доказів роботи чи навчання, який він мав дохід для можливості утримання ОСОБА_5 . Не надав докази про склад його сім?ї, про належність будинку йому чи іншим особам, в якому проживав, наявність спільного бюджету чи інші докази на підтвердження факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов?язків. Окрім того, позивач ОСОБА_1 не належить до категорій осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. На дату смерті ОСОБА_5 позивач не був утриманцем загиблого (померлого), не входить в коло осіб членів сім?ї загиблого, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Тому відсутні підстави для визнання за позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги. Відповідач ОСОБА_4 є батьком загиблого ОСОБА_5 , не позбавлений батьківських прав щодо сина ОСОБА_5 . З народження і до дня смерті сина відповідача ні позивач, ні будь-які інші заінтересовані особи, ні служба у справах дітей, ні органи прокуратури не звертались до суду з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав щодо сина ОСОБА_8 та стягнення з нього аліментів на утримання сина на користь позивача чи інших осіб.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Литвиненко О. Л. просила в позові відмовити. Представник відповідача Міністерства оборони України просила в позові відмовити. Представник третьої особи Яготинської міської ради просила відмовити в позові частково, поклавши вирішення питання щодо позовних вимоги про встановлення факту спільного проживання та визнання членом сім`ї на розсуд суду.
Також, відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні 23.05.2025 року надав пояснення, відповідно до яких ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його дружина. До першого класу ОСОБА_8 готував він, а також відводив на перший дзвоник. Прізвище першої вчительки не пам`ятає. ОСОБА_9 разів був на батьківських зборах точно не пам`ятає, можливо п`ять. Після смерті дружини ОСОБА_8 проживав із ним, коли їздив на роботу відводив його до сестри. Вони з ОСОБА_8 проживали удвох. Він його забезпечував, купував одяг, продукти, телефони. Також, коли ОСОБА_8 був у другому класі, він купив йому собаку. Їсти також він сам йому готував. Після смерті дружини звільнився з роботи в м. Києві і працював не офіційно. ОСОБА_8 проживав і з ним, і з братами. Але не було такого, щоб ОСОБА_8 пів року з ним не проживав. Також пояснив, що отримував пенсію на ОСОБА_8 по втраті годувальника, приблизно по 200 грн, але сума змінювалась. Прізвище класного керівника старших класів не пам`ятає. ОСОБА_8 проживав з ОСОБА_4 до 15 років, потім після 7 класу вступив до ПТУ. Подавати документи до ПТУ він не ходив з ОСОБА_8 , керівника ПТУ не пам`ятає. Коли там навчався давав йому гроші, купував одяг. ОСОБА_8 пішов служити тому, що все набридло йому. Коли він служив, телефонував йому. Про загибель ОСОБА_8 дізнався від військкомату. За загибель ОСОБА_8 кошти отримував, скільки точно не пам`ятає. На похованні був на площі, на кладовищі не був. ОСОБА_10 ОСОБА_8 поставили побратими. ОСОБА_11 телефону ОСОБА_8 зараз не може назвати, бо записаний вдома. Подав документи, щоб отримати одноразову грошову допомогу, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_8 .
Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення на неї, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступних висновків.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_5 , батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 25.08.2009 року.
Із копії характеристики виданої т.в.о. начальника Кінологічного центру ГУ МВС України в Київській області капітана поліції О. В. Савенкова від 05.08.2011 року, вбачається, що " ОСОБА_1 1989 року народження, українець, освіта середня-спеціальна, в ОВС з 2009 року, на посаді з 2009 року. За період служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку, як добросовісний, сумлінний співробітник. Закони, накази, положення, що регламентують діяльність ОВС і служби, знає і вміло використовує їх у повсякденній роботі. У спілкуванні з громадянами та працівниками виявляє витримку і такт. У роботі не рахується з особистим часом, розпочату роботу доводить до логічного завершення та критично оцінює її результати. Завжди вміє виділити у роботі головне і спрямувати зусилля на виконання поставленого завдання. Інтереси служби ставить вище за особисті. Швидко та правильно орієнтується в обстановці, яка склалася, своєчасно приймає потрібні рішення. У працівників користується авторитетом і повагою. Фізично підготовлений добре. На належному професійному рівні володіє прийомами рукопашного бою. Працюючи на посаді молодшого інспектора-кінолога Кінологічного центру ГУМВС України в Київській області, досяг значних результатів у підготовці розшукових собак і застосуванні їх на місцях пригод.".
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 13.02.2024 року.
Із копії лікарського свідоцтва про смерть № 43 від 31.01.2024 року та із копії довідки про причину смерті № 43 від 31.01.2024 року, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від травматичної ампутації нижніх кінцівок, внаслідок військових дій.
Актом обстеження від 07.02.2024 року виданого секретарем Яготинської міської ради, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований, але фактично з 2010 року не проживав гр. ОСОБА_5 . Також встановлено, що батько вказаного громадянина участь у вихованні дитини не приймав, матеріально не допомагав.
Актом від 05.02.2024 року, виданого в.о. керуючого справами Яготинської міської ради, встановлено, що в АДРЕСА_3 проживає з сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ). В 2009 році померла мама. ОСОБА_13 з 2010 року взяв на виховання та спільне проживання свого молодшого брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . З 2010 року і на даний час ОСОБА_13 опікувався молодшим братом, надавав підтримку і допомогу.
Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 № 182/1/3762 від 28.06.2024, вбачається "На Ваше звернення за вх. №2298/2 від 26.06.2024 стосовно надання інформації, яка стосується ОСОБА_5 , повідомляємо наступне: Особова справа № 4-1558 та документи матроса ОСОБА_14 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 для подальшого обліку, та належного оформлення грошової допомоги родичам загиблого направлені на адресу ІНФОРМАЦІЯ_11 за вих. № 186/1/133/ДСК від 16.04.2024. Для отримання більш детальної інформації стосовного родичів загиблого пропонуємо звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_12 (всі СДД зафіксовані в особовій справі військовослужбовця)".
Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_13 № 2/4132 від 28.06.2024 вбачається, "На нашу адресу засобами поштового зв?язку надійшов Ваш адвокатський запит № 20/06/24 зареєстрований у другому відділі за вхід. № 2298/2 від 25.06.2024 р. щодо надання інформації, яка стосується матроса ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , а саме: Чи складав особисте розпорядження матрос ОСОБА_5 такелажник взводу батальйону логістики ВЧ НОМЕР_1 , яким 02.09.2021 року був прийнятий на військову службу за контрактом? В разі наявності, надіслати поштою. Кого зазначив в особистому розпорядженні ОСОБА_5 , як особу, яка на випадок його загибелі/смерті матиме право на отримання одноразової грошової допомоги? Кого ОСОБА_5 згідно до інформації з особової справи вказав, як контактну особу, на випадок, якщо потрібно буде вийти на контакт з його родиною? Для отримання запитуваної вище інформації, надіслано запит за вих. № 2263/2/658 від 28.06.2024 р. командиру ВЧ НОМЕР_1 ".
Із інформаційного листа КНП ЯМР "Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги" № 464 від 12.06.2024, вбачається, що "амбулаторна карта ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , була заведена 11.03.2003 року. При укладанні декларації з лікарем контактною особою був вказаний гр. ОСОБА_1 . В декларації ОСОБА_15 було зазначено адресу проживання: АДРЕСА_2 ".
Із листа Державного професійно-технічного навчального закладу "Яготинський центр професійно-технічної освіти" № 169 від 14.06.2024 року вбачається, що " ОСОБА_16 . ІНФОРМАЦІЯ_14 навчався у Державному професійно-технічному навчальному закладі "Яготинський центр професійно-технічної освіти" з 01.09.20218р. по 28.06.2021р. В період навчання ОСОБА_5 контактною особою у спілкуванні з куратором групи, а саме класним керівником ОСОБА_17 та майстром виробничого навчання ОСОБА_18 був брат ОСОБА_1 . Під час навчання ОСОБА_5 , в ході проведених виховних робіт та індивідуальних бесід було з?ясовано, що своєю сім?єю ОСОБА_19 вважав брата ОСОБА_1 . В період навчання ОСОБА_5 згідно до особової справи учня був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ".
Із листа щодо надання інформації Яготинського ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області № 523/30.10.-36 від 11.06.2024 вбачається, що "…Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Також відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000, копії актових записів цивільного стану видаються на підставі ухвали (письмового запиту) суду (судді) у зв?язку зі справами, що перебувають у його провадженні, із зазначенням мети їх витребування".
Відповідно до листа Служби в справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради №01/22-349 від 13.06.2024, "… Служба в справах дітей та сімї Яготинської міської ради не володіє інформацією щодо усиновлення ОСОБА_20 його батьком ОСОБА_4 ".
Із листа Яготинського ліцею № 3 Яготинської міської ради № 283 від 04.07.2024 вбачається "Яготинський ліцей № 3 Яготинської міської ради відповідно до адвокатського запиту № 10/06/24-1аз, адвоката Коваль Лариси Миколаївни, надає інформацію про випускника 2018 року Яготинського навчально-виховного комплексу "Спеціалізована школа-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3" Яготинської районної ради Київської області ОСОБА_5 . За час навчання у школі з 2009 по 2018 рік ОСОБА_5 опікувався старший брат ОСОБА_1 . ОСОБА_1 цікавився навчанням ОСОБА_5 , відвідував батьківські збори, спілкувався з учителями та класним керівником. ОСОБА_5 проживав за адресою АДРЕСА_2 разом із старшим братом ОСОБА_1 , бабою ОСОБА_21 та братом ОСОБА_6 ."
Відповідно до психолого-педагогічної характеристики щодо ОСОБА_5 , вбачається, що " ОСОБА_5 навчався в ІНФОРМАЦІЯ_15 №3 з 2009 р. і закінчив 9 класів у 2018 році. Я, ОСОБА_22 , як класний керівник, знала ОСОБА_5 з 5-го по 9-й клас. ОСОБА_8 проявив себе як учень із посередніми здібностями, спокійний, врівноважений, слухняний. добрий. Був активний у громадському житті класу, працьовитий, товариський. На перших ознайомчих батьківських зборах був присутній батько ОСОБА_23 . Більше до школи він не приходив. не цікавився шкільним життям сина. Неможливо було прийти до них додому подивитись на умови проживання ОСОБА_24 бо батько посилався на свою зайнятість на роботі. Згодом старший брат ОСОБА_25 - ОСОБА_1 забрав його до себе, де проживав зі своєю бабусею ОСОБА_21 та братом ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 . Від того часу ОСОБА_1 взяв на себе виховання ОСОБА_8 . Саме ОСОБА_1 цікавився його навчанням, відвідував батьківські збори, брав участь у роботі батьківського комітету, спілкувався з учителями-предметниками та зі мною, як класним керівником. Родину ОСОБА_26 , ОСОБА_19 вважав своєю родиною. В розмові зі мною колись міркував про заміну прізвища на ОСОБА_26 . У 2018 році тяжко захворіла бабуся ОСОБА_21 . ОСОБА_8 доглядав за нею, поки старші брати були на роботі. В цьому ж році бабуся померла. ОСОБА_8 тяжко переживав цю втрату".
Із листа ІНФОРМАЦІЯ_13 № 2/5433 від 06.09.2024 року вбачається, що " З метою виконання ухвали Яготинського районного суду Київської області від 06.09.2024 року справа №382/463/24, ІНФОРМАЦІЯ_16 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_17 ) повідомляє наступне: - в матеріалах особової справи особистого розпорядження матроса ОСОБА_5 такелажника такелажного взводу батальйону логістики ВЧ НОМЕР_1 - не має; - в ІНФОРМАЦІЯ_12 не має інформації кого ОСОБА_5 вказав, як контактну особу для зв?язку з його родиною. Окрім цього, на Вашу адресу направляємо завірену належним чином довідку про причину смерті № 43 від 31.01.2024р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ".
Із копії скриншотів листування в месенжері Вайбер вбачається систематичне спілкування між позивачем та загиблим братом, обговорювання справ один одного, а також обговорення надання ОСОБА_1 фінансової допомоги загиблому із підтвердженням одержання перерахування грошових коштів від ОСОБА_1 .
Також судом було досліджено письмові докази сторони позивача, а саме: пояснення побратимів ОСОБА_27 та ОСОБА_28 . Копії накладних від 04.02.2024 року, 08.02.2024 року та від 09.03.2024 року виданих ФОП ОСОБА_29 на загальну суму 38 500 тис. грн. Копію замовлення від 09.04.2024, відповідно до якого замовником пам`ятнику є ОСОБА_1 , ціна виготовлення пам`ятника 97600 грн. Копію свідоцтва про смерть ОСОБА_21 , витяг з наказу №340 о/с від 26.07.2019 про звільнення із служби з поліції за власним бажанням ОСОБА_1 . Копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.02.2019 року. Копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.02.2019 року. Копію договору дарування частки житлового будинку від 14.09.2023 року. Копію витягу з Державного реєстру речових прав від 14.03.2023 року. Копію витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнооб`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 . Копію трудової книжки ОСОБА_1 . Копії скриншотів оголошень в соцмережах та копії грамот. Копію претензійного листа ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС".
Також судом досліджені докази надані стороною відповідача ОСОБА_4 .
Із витягу з реєстру територіальної громади від 13.02.2024 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Із витягу з Інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" вбачається, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , уродженець Яготин, Україна на території України станом на 26.04.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває".
Із копії лікарського свідоцтва про смерть № 227 від 19.08.2009 року та із копії довідки про причину смерті № 227 від 19.08.2009 року, вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 від проникаючих ножових поранень грудей.
Із сповіщення сім`ї № 2/674 від 31.01.2024 року вбачається, що "Сповіщаю Вас зі скорботою про те, що ОСОБА_30 ( ОСОБА_31 ) син матрос ОСОБА_5 , 2003 р.н. такелажник такелажного взводу батальйону логістики військової частини НОМЕР_1 , прийнятий за контрактом 02 вересня 2021 року 11 серпня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 в н.п. Брускинське Херсонської обл. внаслідок ворожої атаки отримав поранення не сумісне з життям".
На ім`я ОСОБА_4 видане посвідчення члена сім`ї батька серії НОМЕР_6 від 02.05.2024 року та посвідчення серії НОМЕР_7 від 22.05.2024.
Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання вбачається, що 13.02.2024 року на запит ОСОБА_4 складено актовий запис № 00145364550, про смерть ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із копії витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії № 1347 від 19.03.2024 року "Травма матроса ОСОБА_5 , 2003 р.н. "Травматична ампутація нижніх кінцівок", яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено медичними та військово обліковими документами, свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, витягом з журналу бойових дій - травма, яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини".
Із свідоцтва про поховання № 2187 від 13.02.2024 року вбачається, що воно видане ОСОБА_4 , як користувачу місця № на кладовищі АДРЕСА_4 у ряду № _ на ділянці № _ де поховано " ІНФОРМАЦІЯ_20 померлого ОСОБА_32 . Актовий запис № 78 від "13" лютого 2024 р. серія НОМЕР_8 .
Із відповіді Яготинського районного суду Київської області №01-42/1/2025 від 30.01.2025 року, вбачається "На Ваше звернення в порядку ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повідомляємо, що за період з 28.02.2003 по 30.01.2024 в провадженні Яготинського районного суду Київської області не перебували справи за позовом ОСОБА_1 , чи інших осіб про позбавлення батьківських прав чи стягнення аліментів із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 щодо сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ".
Із відповіді Яготинського ВДВС у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №810 від 31.01.2025 року вбачається, що "Яготинський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) на запит за вх. № 80 від 29.01.2025 повідомляє, що згідно перевірки АСВП виконавчі документи про стягнення аліментів з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , РНОКПП НОМЕР_9 не надходили та на примусовому виконанні у Відділі станом на 31.01.2025 не перебувають.
За клопотанням сторони позивача допитані наступні свідки.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 показав, що його мати у 2001 чи 2002 році, точно не пам`ятає, зійшлася з ОСОБА_4 і вони почали проживати разом. ОСОБА_8 тоді ще не було. Проживали в районі Птахофабрики за адресою АДРЕСА_5 . Будинок був поділений на двох із дядьком, братом матері. Пізніше в дядька з`явилася дружина ОСОБА_33 . Потім вирішили продати будинок і розділити майно. ОСОБА_34 купив собі будинок, а вони переїхали до ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 . Це було приблизно в 2002 році. ОСОБА_8 народився у 2003 році. Відносини у нього та брата ОСОБА_35 з ОСОБА_4 були не дуже добрі. Оскільки виникали конфлікти з ОСОБА_4 , він з братом ОСОБА_36 періодично проживав у бабусі. У 2009 році трагічно загинула мати і брат ОСОБА_37 також потрапив до лікарні із середнього ступеня тяжкості травмами. ОСОБА_8 на той час мав йти в перший клас. Після цього він переїхав до бабусі, потім брат ОСОБА_37 також почавпроживати убабусі.В кінцілистопада 2009року вінпоїхав нанавчання покінології.Позивач показав,що проживання ОСОБА_8 унього розпочалосяз події,коли приблизнов липні-серпні2010року вінз друзямибув вкафе тапобачив ОСОБА_4 ,який сидівв компанії,вживав алкогольнінапої,з нимбув йогомалолітній брат ОСОБА_8 .Пізніше ввечері,коли вжестемніло,позивач помітив,що ОСОБА_4 перебуває вжев станісильного алкогольногосп`яніння,тож позивачзапропонував їмпіти додому,однак ОСОБА_4 проігнорував йогота надаліпродовжував вживатиалкогольні напої.Після чогопозивач вирішивзабрати ОСОБА_8 та відвівйого дотітки ОСОБА_38 ,оскільки вонапроживала неподаліккафе.На наступний ранок він забрав ОСОБА_8 і вони поїхали до бабусі, де почали проживати разом. Потім через тиждень приїхав до них відповідач із знайомими. ОСОБА_8 вийшов до нього, трохи постояв і повернувся до будинку. В другий клас ОСОБА_8 вже йшов від позивача. Він зібрав його повністю до школи, купив йому одяг, канцелярське приладдя і відвів до школи. Поцікавився, що потрібно було ОСОБА_8 , а також заплатив борги в батьківський комітет. Також повідомив вчителя, що ОСОБА_8 живе у нього, щоб контакти вона підтримувала з ним, а не з батьком. Проживали у бабусі постійно. Інколи ОСОБА_8 ходив до тітки ОСОБА_38 , бо там був брат-одноліток. Приблизно у п`ятому класі ОСОБА_8 переїхав до батька жити, але він там побув приблизно місяць. Після чого ОСОБА_8 повернувся, сказав, що більше не хоче з ним спілкуватися. Повідомив, що ОСОБА_4 оформив допомогу по втраті годувальника та отримував пенсію. На ОСОБА_8 за весь час він дав приблизно 18 тисяч за період із 2009 року по 2018 рік, і це тільки після того, як ОСОБА_8 особисто попросив у нього кошти. Після закінчення дев`ятого класу позивач запропонував ОСОБА_8 піти навчатися в профтехнічне училище в місті ОСОБА_39 . Він погодився і обрав спеціальність тракториста-машиніста. І він з ОСОБА_8 пішов подавати документи в училище. Це було приблизно у 2018 році. Коли померла бабуся, то він з ОСОБА_8 переїхав до своєї теперішньої тещі і проживав там приблизно півроку. Потім вони повернулися назад в будинок бабусі. А брат ОСОБА_37 проживав тоді вже окремо. Також зазначив, що йому потрібно було їздити у відрядження, то він домовився із тіткою, щоб ОСОБА_8 проживав у неї. У 2019 році позивач звільнився з поліції і йому запропонували роботу кінологом в Африці. І в лютому 2020 року він поїхав в ОСОБА_40 працювати. Їздив двічі по півроку, а коли поїхав третій раз, то пробув там два роки, повернувся у вересні 2023 року. Після закінчення ПТУ у 2021 році ОСОБА_8 підписав контракт і пішов служити в Збройні сили. Поки позивач був в Африці, він постійно спілкувався з ОСОБА_8 , вони переписувався та зідзвонювалися, при цьому завжди допомагав йому матеріально. Коли позивач повернувся у 2023 році з Африки він з ОСОБА_8 не бачилися, тому що він перебував в ЗСУ та не приїздив в ОСОБА_41 . В кінці 2023 року позивач висилав йому спальні мішки та засіб зв`язку. ІНФОРМАЦІЯ_10 зателефонував брат ОСОБА_42 і повідомив, що ОСОБА_8 загинув. Потім командир зателефонував позивачу і також особисто повідомив, що ОСОБА_8 загинув. Після чого вони з тіткою почали готуватися до поховань. Також, за два місяці до загибелі ОСОБА_8 , телефонував до нього та брата ОСОБА_35 і брав їхні контактні дані, оскільки йому потрібно було вказати їх в документах. ОСОБА_4 дізнався про загибель ОСОБА_8 із соцмереж, а на наступний день пішов по сповіщення. Похованням займався позивач та тітка ОСОБА_43 . Оригінал свідоцтва про смерть отримав позивач особисто. Міська рада надала труну, автомобіль, прапори. Відповідач ОСОБА_4 взагалі нічим не допомагав. Коли було поховання ОСОБА_8 , ОСОБА_4 прийшов тільки на центральну площу. На кладовище і до будинку тітки не приходив, і ніхто йому не забороняв приходити. Також міська рада надала список, що позивач мав зібрати на виплату на поховання і на пам`ятник. Але пам`ятник позивач поставив за свій рахунок. Коли звернувся в міську раду за компенсацією, то йому повідомили, що відповідач ОСОБА_4 вже отримав компенсацію. Після поховання, через декілька днів, приїхали побратими загиблого та передали позивачу військовий квиток та особисті речі ОСОБА_8 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_13 побачив ввечері ОСОБА_8 з батьком і забрав його, при яких це було обставинах йому невідомо. Це було десь в 2010 році. ОСОБА_13 привів ОСОБА_8 додому, де вони проживали з бабусею. Коли ОСОБА_13 привів ОСОБА_8 , то запитали в нього, чи хоче він до батька, то він відповів, що ні. ОСОБА_13 повністю скупив ОСОБА_8 в другий клас. ОСОБА_4 прийшов десь через місяць, поговорив на вулиці, дав ОСОБА_8 шоколадку і пішов. ОСОБА_4 ніхто не перешкоджав ходити до ОСОБА_8 . Він ні разу не приніс ОСОБА_8 ні продуктів, нічого. Він не забезпечував його взагалі. Всім забезпечував ОСОБА_8 брат ОСОБА_13 . ОСОБА_8 приходив до батька і просив кошти. ОСОБА_4 отримував пенсію за загибель матері і декілька разів дав ОСОБА_8 кошти. В загальній сумі це було приблизно 15 тисяч гривень. Більше нічого не давав. Десь в п`ятому класі батько пообіцяв ОСОБА_8 , що купить телефон, і ОСОБА_8 пішов жити до батька. Він там прожив біля одного місяця. Образився на батька, бо він йому так телефон і не купив. І йому купив ОСОБА_13 телефон. Вони скинулися і купили планшет при умові, що він буде гарно вчитися. ОСОБА_8 тоді не хотів спілкуватися з батьком. Коли подавали документи в ПТУ, з ОСОБА_8 ходив брат ОСОБА_13 . Коли навчався в ПТУ, то ОСОБА_8 жив у тітки ОСОБА_38 . Перший раз бувало, коли поїхав ОСОБА_13 в ОСОБА_44 на півроку, то ОСОБА_8 проживав частково в нього. Батько не приходив взагалі. Коли ОСОБА_13 приїжджав у відпустку, то ОСОБА_8 проживав у нього. Коли був в ОСОБА_45 , ОСОБА_13 завжди скидав кошти йому або тітці на ОСОБА_8 . У 2019-2020 році ОСОБА_8 їздив з ним на роботу, підробляв на мойці. Потім уклав контракт і пішов воювати. Перед службою в ЗСУ ОСОБА_8 жив у тітки. Його речі залишилися у брата ОСОБА_13 та у тітки. Коли ОСОБА_8 служив, він звертався за допомогою до нього і до ОСОБА_13 . З батьком він не спілкувався. В останні дні попросив його та ОСОБА_13 особисті координати. ОСОБА_8 сказав, що батька записувати не буде. До нього першого зателефонував командир і повідомив, що ОСОБА_8 загинув. Коли загинув ОСОБА_8 і його привезли, біля моргу були тітка ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , і також біля них був ОСОБА_4 . Перші до моргу заходили брат ОСОБА_13 та ОСОБА_33 , потім він, а вже аж потім аж ОСОБА_4 .. Коли винесли документи щодо смерті ОСОБА_8 , то ОСОБА_4 вже не було. Ніяких суперечок біля моргу не було. Похованням займався брат ОСОБА_13 і тітка ОСОБА_43 . Пам`ятник також поставив ОСОБА_8 його брат ОСОБА_13 . Коли ховали ОСОБА_8 , ОСОБА_4 на кладовище не було. ОСОБА_4 взагалі нічим не допомагав при похованні. Також повідомив, що вони нікуди не звертались із питанням щодо визначення місця проживання ОСОБА_8 . Йому невідомо чи звертався ОСОБА_8 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 . ОСОБА_8 зустрічався з дівчиною, яка знімала квартиру, і він ходив туди, але не проживав у неї. Йому невідомо, чи залишав ОСОБА_8 якесь розпорядження, хто в разі його загибелі матиме право на отримання пільг.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_48 повідомила, що ОСОБА_8 проживач від дня свого народження з батьком і матір`ю до моменту смерті матері. Коли померла мама, ОСОБА_8 було шість років, батьки були нерозписані, і до шести років ОСОБА_8 носив прізвище ОСОБА_26 . Коли померла мама, ОСОБА_4 записав ОСОБА_8 на своє прізвище. Один рік після смерті матері він проживав з батьком, але це було так то в однієї тітки, то в іншої тітки, з батьком він практично не проживав. Потім, як вони почали спілкуватися, ОСОБА_8 почав до них приходити в гості. ОСОБА_13 забрав ОСОБА_8 біля магазину "Фортуни" посеред ночі, його батько тоді п`яний спав, а малий бігав поряд, і з того періоду ОСОБА_8 проживав із братом ОСОБА_13 за адресою АДРЕСА_2 . Піклувався про ОСОБА_8 його брат ОСОБА_49 , тому що батько ним не цікавився взагалі. Одного разу вона зустріла ОСОБА_4 , коли ще ОСОБА_8 ходив до школи, вона сказала ОСОБА_4 щоб він допоміг сину, бо він отримував пенсію по втраті годувальника. Проте ОСОБА_50 її образив нецензурною лайкою, розвернувся і сказав, хай в кого живе, той хай і купляє. Батько продовжував проживати в АДРЕСА_1 . Протягом цих 13 років ОСОБА_8 з батьком вона не бачила, ОСОБА_8 один раз пішов до батька, він його вигнав, і він більше до нього не ходив. Матеріально утримував ОСОБА_8 його брат ОСОБА_51 , батько участі у вихованні дитини не брав. Свідок також допомагала виховувати ОСОБА_8 і коли ОСОБА_13 був у відрядженнях, ОСОБА_8 проживав у неї. Також повідомила, що першому подзвонили ОСОБА_52 і повідомили про смерть ОСОБА_8 , і він зателефонував ОСОБА_13 . Вона з ОСОБА_13 займалася похованням ОСОБА_8 . Тіло у моргу забирали вони, обіди оплачував ОСОБА_13 . Батька на похованні вона не бачила, на обіді його також не було. ОСОБА_4 ніяких коштів не пропонував. На даний час могила ОСОБА_8 доглядається, мають поставити пам`ятник, ОСОБА_49 оплатив його. Також зазначила, що після підписання контракту ОСОБА_8 в ОСОБА_41 не приїздив. Вже коли вони їхали на передову у березні 23-го року, то вона зі своєю сім`єю, ОСОБА_36 та хрещеною виїжджали на трасу і зустрічалися з ОСОБА_8 . Під час розмови про батька він сказав, що батька в нього немає. Контактними особами ОСОБА_8 вказував двох братів ОСОБА_13 і ОСОБА_35 , батька він не вказував.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_53 повідомив, що ОСОБА_13 , ОСОБА_37 та загиблий ОСОБА_8 є його двоюрідними братами. Зазначив, що коли ОСОБА_8 було 5 років загинула їх мати. Той рік ОСОБА_8 проживав із батьком, а потім старший брат ОСОБА_13 забрав його проживати до себе. Після цього він ОСОБА_8 бачив кожен день, вони ходили в третю школу в м. Яготин. Брат ОСОБА_13 водив ОСОБА_8 до школи. Зазначив, що ОСОБА_4 в 5 класі пообіцяв ОСОБА_8 купити телефон і він переїхав жити до батька. Він в нього прожив приблизно місяць і повернувся назад до братів. Коли ОСОБА_8 проживав з братом ОСОБА_13 у ОСОБА_8 була своя кімната, він приходив до нього і вони грали в комп`ютерні ігри. Потім коли ОСОБА_13 їздив у відрядження до Африки, ОСОБА_8 проживав у свідка вдома, і його мати, ОСОБА_33 , доглядала за ними. Після школи ОСОБА_8 вступив до ПТУ в м. Яготин. Свідок також вступив до ПТУ, але пізніше від ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 служив в ЗСУ вони спілкувалися із ним. Також зазначив, він був присутній біля моргу, конфліктних ситуацій там не було. Повідомив, що не бачив чи був ОСОБА_4 на площі під час прощання, але на кладовищі його точно не було. Похованням займався ОСОБА_13 і його мати ОСОБА_33 .
Допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_22 повідомила, що була класним керівником з 5 по 9 клас Чергикала ОСОБА_8 . Помічала, що ОСОБА_8 був бідно і скромно одягнений, в одяг не за віком, і від першої вчительки вона дізналася, що мами немає в сім`ї. Свідок бачила, що інші діти на перервах їли, а ОСОБА_8 не їв, і вона казала іншим дітям, що в ОСОБА_8 скрутне становище, тож діти ділилися з ним бутербродами, а ОСОБА_8 цього стидався. Вона була ініціатором в школі у питанні, щоб піти подивитися на умови проживання дитини, передала через ОСОБА_8 , щоб той передав батьку, що вони хочуть до них прийти, подивитися, скласти акт обстеження побутових умов. На наступний день ОСОБА_8 сказав, що батько не хоче нікого бачити, бо він на роботі, і не треба сюди ходити. Свідок не знає, чим би закінчилась ця історія, але до школи завітав старший брат ОСОБА_49 . Саме при таких обставинах вони з ним в школі познайомилися. Він говорив, що забрав ОСОБА_8 до себе, побачив, що ОСОБА_8 був біля п`яного батька, замерз і пішов за ним. І відтоді ОСОБА_54 опікувався ОСОБА_8 . Всі контакти зі школою були не від батька. ОСОБА_8 жив разом з братами. ОСОБА_13 приймав безпосередньо на себе всі клопоти за ОСОБА_8 , відвідував батьківські збори, був безпосередньо членом батьківського комітету, активістом. ОСОБА_13 був ніби батько, але ще молодий, не одружений тоді був. Вона бачила, що йому тяжко і багато в чому йому підказувала. Наприклад, ОСОБА_49 купив ОСОБА_8 мобільний телефон і такий, не дешевий. Він просто хотів, щоб ОСОБА_8 себе почував серед однокласників рівним. Вона тоді порадила, щоб, може, він не такий дорогий купив телефон. Він сказав, що буде все, і спортивний костюм, і кросівки, але поки що хай буде телефон. ОСОБА_8 гарно не навчався, не дуже йому давалося, але він був щирим, безвідмовним, слухняним. ОСОБА_13 сприяв щоб ОСОБА_8 навчався і дотримувався дисципліни. ОСОБА_13 перейняв на себе батьківські функції. ОСОБА_8 закінчив 9 класів, знає, що вступив в ЦПТО. В школу батька не викликали. Матеріально допомагав та брав участь в ремонтах брат ОСОБА_13 . Після закінчення 9 класів, де проживав ОСОБА_8 , свідку невідомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_55 повідомив, що в серпні 2009 року сталася загибель матері ОСОБА_8 , ОСОБА_13 і ОСОБА_35 . Певний проміжок часу ОСОБА_13 , ОСОБА_8 і ОСОБА_37 проживали з ОСОБА_4 неподалік від нього. Всі вони проживали в одному будинку. ОСОБА_13 розповідав йому, що побачив брата ОСОБА_8 з ОСОБА_4 , який був в алкогольному сп`янінні. Після цього ОСОБА_13 забрав ОСОБА_8 і вони проживали разом. Зазначив, що ОСОБА_13 працював тоді ще в міліції та відпрошувався з роботи, бо потрібно було скупити ОСОБА_8 до школи, відпрошувався на перший та останній дзвоник. ОСОБА_13 відводив ОСОБА_8 в школу і приходив на 8:10 год. на роботу. Водив у школу десь до 2012-2013 року, а далі ОСОБА_8 , мабуть, сам почав ходити. Знає, що ОСОБА_8 проживав разом з ОСОБА_13 . Коли саме переїхав, точно не пам`ятає. ОСОБА_9 ОСОБА_8 проживав з батьком, йому невідомо. ОСОБА_8 забрав, коли йому було вже 6-7 років. ОСОБА_13 утримував ОСОБА_8 та приймав активну участь його у вихованні. Він не бачив, щоб ОСОБА_8 ходив до батька додому або навпаки, не бачив, щоб ОСОБА_8 був у батька вдома. Після закінчення школи свідок не бачив, щоб ОСОБА_8 ходив до батька. Останній раз свідок бачив ОСОБА_8 у 2016-2017 році з братом ОСОБА_13 . На похованні ОСОБА_8 забезпечував організацію дорожнього руху, перекривав дорогу, оскільки було прощання з загиблими в центрі міста. Полежаку ОСОБА_13 може охарактеризувати як добросовісного працівника, але він чомусь вирішив звільнитися. Вважає, що ОСОБА_13 доглядав за ОСОБА_8 . Знає, що ОСОБА_13 був в Африці, але який проміжок часу йому невідомо. Скарг щодо позбавлення прав батька дитини не надходило.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_56 показав, що він проживає із ОСОБА_1 в одному районі в м. Яготин, знає його і братів з самого дитинства. Вони місцеві жителі. Свідку відомо, що ОСОБА_8 ходив до школи з будинку Полежаки. Бачив ОСОБА_8 часто. Заначив, що він був депутатом Яготинської міської ради і до нього приблизно в 2015-2017 році, точної дати не пам`ятає, звернувся ОСОБА_1 . Розповів, що батько ОСОБА_8 неналежно приділяє увагу дитині і він хоче оформити опікунство над ОСОБА_8 . Зазначив, що він знав, що в ОСОБА_8 є батько; де проживач батько, свідку не відомо. В будинку ОСОБА_26 був, коли писали акт про проживання та акт обстеження матеріально побутових умов. Побутові умови були задовільні, для проживання дитини умови були нормальні, ОСОБА_8 мав окрему кімнату та ліжко. В його кімнаті лежали книги та зошити та ще якісь його речі. ОСОБА_8 був завжди опрятно одягнений, ввічливий. Після закінчення 9 класів ОСОБА_8 вступив до місцевого професійно технічного училища. Свідок бачив, як ОСОБА_8 ходив на зупинку громадського транспорту. Після закінчення профучилища свідку не відомо де проживав та працював ОСОБА_8 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_57 показала, що вона проживає в АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 чоловік її доньки. Також показала, що вона переїхала в м. Яготин в 2008 році. З часу коли переїхали знає ОСОБА_1 , а також знає, що в будинку ще проживала бабуся ОСОБА_8 та ОСОБА_58 . Пізніше, коли її донька закінчила школу, вона почала зустрічатися з ОСОБА_1 . Зазначила, що на початку думала, що прізвище ОСОБА_8 також було ОСОБА_26 , але потім побачила на зошитах прізвище ОСОБА_59 і так дізналася, що в них різні прізвища. Поки ОСОБА_8 навчався в школі, він проживав у ОСОБА_26 . Піклувалися про ОСОБА_60 і ОСОБА_42 , а також бабуся, іноді приходила тітка ОСОБА_33 . Про те, що у ОСОБА_8 є батько, свідок знала, але не бачила його. Вперше побачила його в листопаді цього року. Забезпечував ОСОБА_8 завжди брат ОСОБА_49 . Чи давав батько якісь кошти їй не відомо. Зазначила, що коли померла бабуся, то ОСОБА_49 і ОСОБА_8 деякий час проживали у неї разом. Коли ОСОБА_49 поїхав за кордон, то ОСОБА_8 жив у тітки ОСОБА_38 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_61 повідомила, що ОСОБА_51 виховував брата ОСОБА_8 . Знає, що він часто возив його в школу, це неодноразово бачила і на зупинці, і біля двору. І за покупками вони теж їздили. ОСОБА_13 виховував ОСОБА_8 , приблизно, з першого-другого класу. ОСОБА_8 ходив гуляти до її дочки, він сам розповідав, що брат ОСОБА_13 відводить його до школи, купує одяг і все до школи. ОСОБА_8 ночував і проживав у братів. Іноді вона заходила до них в будинок, то бачила, що він постійно там. Про батька ОСОБА_8 не розповідав. ОСОБА_8 проживав з братами до закінчення школи. Потім бачила дуже рідко, бо в неї був насичений графік роботи, перебувала вдома рідко. Брат ОСОБА_13 був на похованні ОСОБА_8 ; батька загиблого свідок не бачила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_62 повідомила, що була викладачем фізики та астрономії в ЦПТО. ОСОБА_8 прийшов писати заяву про вступ до їх навчального закладу, то він вказував в якості батька ОСОБА_4 , але дописував, що він з ним не проживає. ОСОБА_4 жодного разу навчальний заклад не відвідав. Вона взагалі не знає, хто це. ОСОБА_8 цікавився тільки його брат ОСОБА_54 . Спочатку він говорив, що проживає в тітки ОСОБА_63 , потім з братом ОСОБА_13 . Зі слів ОСОБА_8 знає, що він не проживав з батьком, він сказав, що мама померла, в зв`язку з цим батько отримує виплати, але йому ці гроші не передають. Вона поговорила з ОСОБА_8 , пояснила, що або вони подають на батька позов, або чекають 16 років, щоб він сам отримував ці кошти. Вони поговорили, і на наступний день ОСОБА_8 сказав, що буде чекати 16 років, щоб він отримував виплати по втраті матері. В кінці другого курсу, зі слів ОСОБА_8 , брат поїхав по роботі десь далеко, тому виникла проблема з проживанням. Тому він говорив, що зараз в Хрещеної, а потім буде вирішувати з тіткою ОСОБА_64 . Пізніше ОСОБА_8 сказав, що знімає квартиру; дівчина, з якою він проживав, вже закінчила навчання і працювала; ОСОБА_8 отримував стипендії і плюс виплати. ОСОБА_8 навчався на тракториста-машиніста, водій і слюсар. Закінчив навчання в 18 років у 2021 році. Коли вони випускалися, заявили, що шість чоловік йдуть по контракту в ЗСУ. Вона питала чому, ОСОБА_8 сказав, що для нього це буде такий вихід щодо влаштування майбутнього.
Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_65 повідомив, що після загибелі матері, можливо через півроку, можливо трохи більше, ОСОБА_8 проживав на його вулиці з братом ОСОБА_13 . Постійно він перебував після інцидентув минулому у ОСОБА_13 . ОСОБА_13 приводив ОСОБА_8 до його дружини учити уроки. ОСОБА_13 знає з дитинства. Вони постійно допомагали бабусі, а після смерті їх матері ОСОБА_13 переїхав відразу, а ОСОБА_42 після лікарні теж переїхав до бабусі. Знає, що у братів різні прізвища, зі слів ОСОБА_66 і ОСОБА_58 вони представляли його як брата. Батька ОСОБА_8 він ніколи не бачив. Перше побачив тут біля зали суду, і ОСОБА_13 сказав, що це батько. Коли почав проживати точний період, назвати не може. Неодноразово він зустрічав ОСОБА_13 , ОСОБА_35 і ОСОБА_8 , вони ходили на ринок, купляли йому одяг. ОСОБА_8 проживав десь до 18 років, після закінчення школи він пішов в училище. Дитина була постійно одягнена, нормальна, охайна, нагодована, вчився нормально.
За клопотанням сторони відповідача ОСОБА_4 допитані наступні свідки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_67 повідомив, що син ОСОБА_68 з дитинства та до третього класу був з батьком. А далі він був на підварках у бабусі жив і з братами. ОСОБА_8 проживав з батьком до смерті матері і після смерті. Після школи період третього-четвертого класу він був у батька. Чи проживав він з батьком в той період невідомо, але батька він навідував. Поки ходив в школу проживав і в батька, і в братів. Його син був однокласником ОСОБА_8 , вони дружили все дитинство. Свідку відомо, що батько допомагав ОСОБА_8 . ОСОБА_8 проживав з бабусею і братами. Приходив до батька, коли треба були гроші. Він приходив отримувати пенсію. ОСОБА_50 отримував її, зберігав і віддавав ОСОБА_8 . І від себе купляв, забезпечував його. Особисто з ОСОБА_8 не спілкувався. ОСОБА_50 був вимогливим до сина. Як батько віддавав пенсію, свідок не бачив, знає тільки з розповідей батька. Розповідав, що приходив син, віддав пенсію, йому треба були гроші, суми не казав. Говорив лише, що щомісяця віддавав, а потім він збирав гроші, це десь 2016-2017 рік. Сам бачив, як ОСОБА_69 , купував одяг, їжу і передавав ОСОБА_8 це з дитинства він бачив кожен день бо вони товаришували сім`ями. ОСОБА_50 працював у Києві на меблевій фабриці позмінно, період точно не пам`ятає, з ким знаходилась дитина в цей час не цікавився. Він залишався з бабусею і братами, йому було десь 10 років. Коли загинула мама, йому було 7 років, вихованням і утриманням займався батько. У підлітковому віці ОСОБА_8 ні разу не бачив, тільки коли допомагали з ремонтом в 2016 році. Чим займався ОСОБА_8 після школи невідомо, знав, що навчався в училищі. Коли ОСОБА_8 жив з братами, його утримували дідусь і бабуся. Брати не давали спілкуватися з батьком. Чому батько не звертався на службу з приводу того, що йому не дозволяє спілкуватися з ОСОБА_8 , не знає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_70 повідомила, що після смерті матері, ОСОБА_8 залишився жити з батьком. Батько водив його до школи і забирав. У перший клас ішов нарядний. А потім вона запитала, де ОСОБА_8 . ОСОБА_50 сказав, що побіг в гості до баби на підварки, там були два брати. Вони ОСОБА_68 ображали, він говорив. Після третього класу і закінчення школи він проживав і у батька, і у бабусі. ОСОБА_50 говорив, що пішов в училище. ОСОБА_50 його одягав, приходив на базар, бо вона торгувала на базарі, ОСОБА_8 тоді в третій клас ходив. ОСОБА_50 працював на птахофабриці зварювальником, і коли він був на роботі, ОСОБА_8 ходив до бабусі, і хлопці його забирали. Чи утримував ОСОБА_13 не знає. На похованні ОСОБА_8 не була.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_71 повідомив про те, що пам`ятає ОСОБА_8 в дитинстві, зустрічались по сусідськи, або він заходив в гості до них. Бачив, як він в школу йде. Це протягом дитинства, можливо років до десяти, а після десяти років і до закінчення школи проживав з батьком. Його вихованням і утриманням займався батько, те, що він бачив, що вони в школу разом йшли або на подвір`ї разом щось робили. Коли він до них приходив, то бачив десь один раз в тиждень. Полежака ОСОБА_13 і ОСОБА_37 знає, що це брати ОСОБА_8 по матері, де вони проживали невідомо, бачив, що приходили. Знав те, що ОСОБА_8 навчався в ПТУ, де в цей час проживав невідомо. Повідомив, що з ОСОБА_72 спілкувалися, як сусіди, його будинок навпроти через дорогу. Свідка робочий день з восьми до вісімнадцяти. О восьмій годині ранку він вже мав бути на роботі в Києві. Коли ОСОБА_8 йшов до школи, бачив. Можливо, десь близько восьмої години. На питання представника позивача, як ви могли бачити дитину, яка йде в школу в той час, коли ви були на роботі, повідомив, що, можливо, пізніше йшов на роботу. Добирався електричкою або маршруткою, виїжджав завчасно, графік роботи був ненормований. Матір ОСОБА_8 знав, вона була його однокласницею. Померла десь років 15 назад. Коли мати була жива, ОСОБА_13 і ОСОБА_35 бачив на подвір`ї. Чи були там постійно - невідомо. До якого часу батько утримував і виховував ОСОБА_8 , не може сказати. Чи бачив ОСОБА_8 у помешканні батька - бачив, що був на подвір`ї. Чи бачив ОСОБА_8 на подвір`ї батька у період 10-16 років - бачив, що був на подвір`ї, може, раз в тиждень. Про утримання ОСОБА_8 батьком відомо з розповідей ОСОБА_68 , що він щось купує, книги, зошити, одяг. Хто отримав соціальну допомогу по смерті матері, невідомо. Після 18 років ОСОБА_8 у помешканні батька не бачив. Про те, що ОСОБА_8 перебував в ЗСУ, стало відомо після смерті ОСОБА_8 . Останній раз в АДРЕСА_6 , можливо, бачив у 2019 році. На похороні не був присутній.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_73 повідомив, що є хрещеним батьком покійного " ОСОБА_13 ". Як звати сина ОСОБА_74 , хрещеним якого він був, свідок одразу не згадав. Після смерті матері ОСОБА_8 проживав з батьком до третього класу. Після того він ОСОБА_8 бачив дуже рідко. А після третього класу ОСОБА_8 не бачив взагалі. Один раз, десь коли він був в шостому класі, вони з батьком приходили до нього на роботу. Що навчався в училищі не знав, що служить в ЗСУ не знав. На похороні був, стояв біля батька. Ніяких інцидентів на похованні не було.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_75 повідомила, що ОСОБА_8 проживав з батьком який доглядав його, і приходили брати до нього, забирали ОСОБА_8 , погрожували, це зі слів ОСОБА_68 . ОСОБА_13 забрав ОСОБА_8 до тітки ОСОБА_63 і хотіли, щоб він йшов жити до них. Це було влітку, якого року точно не пам`ятає і скільки було років ОСОБА_8 теж не пам`ятає, десь 12-13. ОСОБА_50 розповідав, що малий на нього жалується, що ОСОБА_50 його бив, ну, такого не було. ОСОБА_8 дуже гарно жив, завжди був випраний, новий чистий одяг. ОСОБА_50 купував продукти харчування. Утримував і виховував ОСОБА_8 - ОСОБА_50 . Пенсію по втраті годувальника отримував ОСОБА_50 , і коли приходив ОСОБА_8 , віддавав йому. Повідомила, що одні гроші ОСОБА_50 забрав і віддав тітці на ремонт. Після 12 років ОСОБА_8 проживав всюди - і з батьком, і з бабусею, і в тітки на червоному хуторі, і в дядька. ОСОБА_50 добивався, щоб він вчився, а він хотів свободи, а батько його тримав в руках. Ним займалась бабуся на підварках. Чи утримував, виховував і проживав ОСОБА_8 з ОСОБА_13 невідомо. Навчався на тракториста, де проживав в той час невідомо. Знає, що вони втрьох з одногрупниками уклали контракт і пішли воювати. Після цього вона з ним не спілкувалася. Коли привезли ОСОБА_8 , був ОСОБА_59 , ОСОБА_76 , вона, і її чоловік. Вони приїхали до моргу, було багато людей. Біля моргу був конфлікт, коли відкрили фургон, відразу ОСОБА_13 хотів ударити ОСОБА_68 , але його затримала тітка ОСОБА_77 . На похованні ОСОБА_59 ОСОБА_50 був на центральній площі. Після смерті матері ОСОБА_8 проживав три роки з батьком, а потім не знає. На момент смерті матері ОСОБА_8 було 6 років, він мав в школу йти, вона встигла зібрати його в школу. ОСОБА_50 після смерті дружини працював на меблевому заводі в ОСОБА_78 . Коли дружина померла, він не працював, бо не міг залишити дитину. В нього були тимчасові підробітки. Допомогу по смерті матері отримував ОСОБА_50 на карту по його словах, він віддавав ОСОБА_8 . Коли він вчився в училищі, віддав одну суму, другу суму він віддав коли ОСОБА_8 пішов воювати. Яку суму, не знає, і як часто спілкувався ОСОБА_50 з ОСОБА_8 , не знає. Про відносини ОСОБА_13 і ОСОБА_8 невідомо. Чому ОСОБА_8 проживав з ОСОБА_13 , а не з батьком, невідомо. Чи допомагали батько ОСОБА_8 під час служби, невідомо.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_79 повідомила, що ОСОБА_8 знає, бо товаришувала з його мамою. Проживав з батьком, поки мама була жива, потім проживав з батьком. Він дружив з її доньками. Приходив до неї гуляти, вони ходили до нього, десь до п`ятого класу. Часто бігав ОСОБА_8 до ОСОБА_80 і ОСОБА_58 . Після п`ятого класу також проживав з батьком. Свідку не відомо, що він проживав з ОСОБА_13 . З ким і де де проживав, не знає. Коли побачила останнього разу, не пам`ятає. На похованні була на площі. Допомогу на поховання від міської ради отримав ОСОБА_4 . Як розпорядився цими грошима, невідомо. Коли дізналася, що ОСОБА_8 вбили, ОСОБА_50 і ОСОБА_46 подзвонили до ОСОБА_63 , щоб домовитися про поховання, в результаті ОСОБА_13 вихватив трубку, погрожував ОСОБА_81 і сказав, щоб його на похороні не бачив - це зі слів ОСОБА_68 . Хто організовував поховання, невідомо. ОСОБА_82 оплачував пам`ятник - невідомо. Старшого сина побачила тільки на похороні. Бачила періодично, як ОСОБА_8 в школу ходив. ОСОБА_59 ОСОБА_50 увесь час працював в Києві добу через три. Що навчався в ПТУ, дізналася від їх тітки ОСОБА_63 . Пізніше ОСОБА_77 сказала, що ОСОБА_8 воює. З якого будинку він йшов воювати, не знає. Чи збирав його батько, не знає. Чи допомагав батько, невідомо. З ОСОБА_72 спілкувалися як сусіди. Відомо, що ОСОБА_50 дзвонив до ОСОБА_8 , і що хлопці забороняли йому спілкуватися з батьком до того, як він пішов до ЗСУ.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд оцінивши докази як кожний окремо так і в їх сукупності прийшов до наступних висновків.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що "згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки".
Про необхідність встановлення вказаних обставин як обов`язкової умови для визнання осіб членами сім`ї зазначено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц (провадження № 61-10270ск18), від 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18) та від 5 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц (провадження № 61-28377св18). Про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, зазначає у касаційній скарзі.
У постанові від 7 лютого 2024 року у справі № 383/821/22 (провадження № 61-5935св23) зазначено, що "предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства".
Відповідно до частини четвертої статті 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї, але визначає указані вище критерії, за наявності яких особи складають сім`ю.
Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту також доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.
За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 81 ЦПК України).
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17.
Суд враховує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
У справі, яка розглядається, сторонами визнається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були рідними братами по матері.
Подані сторонами докази на підтвердження обставин проживання загиблого після смерті матері в 2010 році, а також допитані в судових засідання свідки обох сторін, дають дійти висновку, що вірогідність того, що загиблий ОСОБА_5 проживав разом ОСОБА_1 , що вони були пов`язані спільним побутом, та мали взаємні права та обов`язки, є більш вірогідним, аніж твердження ОСОБА_4 , що загиблий з 2010 року постійно проживав з ним однією сім`єю.
Позивач за відповідним клопотанням сторони позивача був допитаний судом в якості свідка, приведений до присяги, попереджений про кримінальну відповідальінсть. Сторона відповідача про допит відповідача-1 в якості свідка не заявляла.
Суд, безпосередньо заслухавши показання свідків, надавши оцінку письмовим доказам, в їх сукупності, дійшов висновку, що покази свідків зі сторони позивача є послідовними, логічними та узгодженими між собою, більшість свідків особисто були присутні при відповідних подіях та брали безпосередню участь у житті загиблого, а також підтверджують та узгоджуються із показами самого позивача, який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка будучи приведеним до присяги та попережденим про кримінальну відповідальніть за завідомо неправдиві показання. Тоді як показання свідків відповідача містять суперечності, ґрунтуються на відомостях наданих зі слів самого відповідача, не є послідовними та не підтверджуються іншими доказами у справі. Крім цього, стороною відповідача клопотання про допит відповіча ОСОБА_4 в якості свідка заявлено не було. Суд вважає, що свідки позивача безпосередньо були обізнані з життєвими обставинами позивача та загиблого, їхні покази узгоджуються з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, у зв`язку з чим вони беруться судом до уваги як такі, що заслуговують на довіру.
Відповідачем не спростовано належними та достатніми доказами позиції позивача, який доводив свої вимоги як показами свідків, так і письмовими доказами. При цьому, подані стороною відповідача докази стосуються лише періоду після загибелі ОСОБА_5 і не підтверджують факт спільного проживання загиблого із відповідачем у спірний період. В цій частині свідки відповідача не брали безпосередню участь у житті загиблого, їх покази частково ґрунтуються на інформації, яку їм повідомляв сам відповідач-1.
Дослідивши покази усіх свідків та надавши оцінку письмовим доказам в їх сукупності, суд з урахуванням "балансу вірогідностей" дійшов висновку, що заслуговує довіри твердження позивача щодо його спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов?язків між позивачем та братом ОСОБА_5 у спірний період, що підтверджується як показами свідків, так і письмовими доказами, а протилежене позивачем не доведено та не спростовано. Так, допитані в судових засідання свідки позивача дійсно підтверджують, що після смерті матері, ОСОБА_1 2010 році забрав ОСОБА_5 та вони почали проживати разом, мали спільний побут, позивач брав основну участь у навчанні та вихованні загиблого, ніс основний тягар пов`язаних з цим витрат, підтримував матеріально, що зумовило виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї. Позиція сторони позивача в частині встановлення факту спільного проживання однією сім`єю позивача та загиблого ОСОБА_5 ґрунтується на сукупності показів свідків та письмових доказах.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині встановлення факту спільного проживання ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов?язків між ОСОБА_1 та братом ОСОБА_5 , а також визнання позивача членом сім?ї загиблого (померлого) ОСОБА_5 підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про визнання за ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд виходить з наступного.
Суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до положень ЦПК України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних інтересів покладено саме на позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен, зокрема, надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Позовні вимоги позивача про визнання права на отримання одноразової грошової допомоги та усунення від її отримання ґрунтуються на положеннях Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
В позовній заяві позивач зазначив, що він має намір ставити питання перед державою про виплату йому, як члену сім`ї загиблого захисника, одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця та відмові у цих виплатах та компенсаціях ОСОБА_4 .
В позовній заяві позивач прямо зазначив, що в якості відповідача в цій частині зазначено саме Міністерство оборони України, тому що всі соціальні виплати призначає саме комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Велика Палата Верховного Суду в постанові ВП ВС від 17.04.2018 по справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до компетентних органів з питання щодо тримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". При цьому, позивач прямо зазначає, що він лише має намір ставити питання перед державою про виплату йому, як члену сім`ї загиблого захисника, одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, тобто у майбутньому.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивач не довів порушення Міністерством оборони України порушення своїх прав із зазначеного питання, на даний час відповідачем права позивача не порушені, що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, тому суд дійшов висновку про відмову в позові в цій частині.
Щодо вимоги про усунення від права на отримання одноразової грошової допомоги, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами СК України правовий статус батьків включає сукупність прав і обов`язків, заснованих на факті споріднення з дитиною, а не спільного проживання з нею, як хибно вважає позивачка. Належне здійснення особою батьківських обов`язків як передумова наявності батьківських прав презюмується, доки протилежне не буде встановлено у визначеному законом порядку. Такий підхід є однією з необхідних у демократичному суспільстві юридичних гарантій захисту особистих немайнових прав людини як від свавільного втручання держави, так і від зловживань з боку третіх осіб.
Юридичним наслідком ухилення батька чи матері від їхніх обов`язків з виховання дитини є покладення на них згідно з частиною четвертою статті155 СК України передбаченої законом відповідальності аж до позбавлення батьківських прав на підставі пункту 2 частини першої статті 164 СК України. Проте факт такого ухилення має бути доведеним у межах визначеної законом судової процедури, регламентованої статтями 164 і 165 СК України та відповідними приписами ЦПК України.
Лише позбавлення особою батьківських прав згідно з частиною першою статті166 СК України має наслідком втрату цією особою всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною.
Отже, за наявності визначених в СК України підстав, позивач не позбавлений був можливості раніше ініціювати питання щодо позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, однак доказів цього матеріали справи не містять.
За відсутності рішення суду про позбавлення особи батьківських прав матір і батько згідно зі статтею 141 СК України мають рівні права й обов`язки щодо дитини, незалежно від перебування чи неперебування батьків у шлюбі та їх спільного чи окремого проживання. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (частина друга статті 141 СК України у редакції, чинній до 6 лютого 2018 року).
Судом не встановлено, а сторонами не надано відповідних доказів, що ОСОБА_4 був позбавлений батьківських прав щодо ОСОБА_5 , а тому мав правове становище батька останнього з усією сукупністю прав, заснованих на спорідненості зі своєю дитиною.
Виплата передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" допомоги батькам загиблого (померлого) військовослужбовця не ставиться у залежність від належного виконання ними батьківських обов`язків, а пов`язується з наявністю у них можливості мати та набувати права, засновані на спорідненості з дитиною, відсутністю відмови від отримання одноразової грошової допомоги та з поданням документів, передбачених затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 5грудня 2013 року № 975 Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
З огляду на повноваження компетентних органів державної влади та військового управління і відсутність у них реальної можливості у кожному випадку перевіряти належність виконання батьківських обов`язків набувачами одноразової грошової допомоги обґрунтованою є залежність її виплати від наявності правового статусу батька чи матері, заснованого на спорідненості з дитиною.
Визначений ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, є вичерпним. З них лише підстава, визначена пунктом "г", пов`язана з поведінкою осіб, які претендують на отримання цієї допомоги як члени сім`ї, батьки або утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Проте з цієї підстави особа не усувається від права на отримання одноразової грошової допомоги, не позбавляється цього права. Таке право у неї не виникало, а її дії з подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги були спрямовані на протиправне присвоєння цього права.
Отже, чинне законодавство України не передбачає можливості усунення матері чи батька загиблого військовослужбовця від отримання гарантованої державою одноразової грошової допомоги. А стаття 2 Закону № 2011-XII встановлює, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Суд враховує, що право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця належить не останньому, і вказане майнове право не входить до складу спадщини після загибелі військовослужбовця, а набувається у зв`язку з фактом його загибелі, тож приписи ЦК України щодо спадкування незастосовні до регулювання спірних правовідносин.
Суд також враховує, що визначаючи належність обраного позивачем способу захисту, слід оцінювати його ефективність для захисту того права чи інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду. Вимога про захист цивільного права або інтересу має відповідати змісту цього права чи інтересу, характеру його порушення, оспорювання або невизнання і повинна забезпечувати поновлення права чи інтересу, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати отримання відповідного відшкодування.
У постанові від 13.03.2019 року у справі № 331/6927/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що порушені, оспорювані чи невизнані права або інтереси на отримання гарантованої Законом № 2011-XII одноразової грошової допомоги можуть бути захищені, зокрема, у визначений частиною першою статті 22 Закону № 3551-XII спосіб.
Враховуючи те, що зміна правовідношення шляхом усунення від права згідно з ЦК України може бути застосована для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, обраний ним спосіб захисту є неналежним. Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про усунення ОСОБА_4 від права на отримання державної грошової допомоги, пов`язаної із загибеллю військовослужбовця.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи ізположень ч.1ст.141ЦПК України,конкретних обставинсправи,та з урахуванням того, що позивач в якості відповідача за двома позовними вимогами, в задоволенні яких суд відмовив, визначив відповідачем саме Міністерство оборони України, про що позивачем прямо зазначалося як в позовній заяві, а також те, що в якості підстави позову в цій частині вказані положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і ці вимоги обґрутовані наміром позивача ставити відповідні питання саме перед державою, то, за відсутності протилежного, у суду відсутні підстави для покладення понесених позивачем витрат зі сплати судового збору на Міністерство оборони України. Оскільки в іншій частині позов задоволено щодо двох вимог, понесені позивачем в цій частині витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача-1.
Керуючись ст. ст. 141, 244, 258-259, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Яготинська міська рада, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення фактів, що мають юридичні значення, визнання права на отримання одноразової грошової допомоги, усунення від отримання одноразової грошової допомоги, задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов?язків між ОСОБА_1 та братом ОСОБА_5 , та визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , членом сім?ї загиблого (померлого) Захисника України Чергикало Андрія Вікторовича.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 накористь ОСОБА_1 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_10 .
Відповідачі: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 .
Міністерство оборони України, адреса місцезнаходження: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022.
Треті особи: Яготинська міська рада, адреса місцезнаходження: м. Яготин Бориспільського району Київської області, вул. Незалежності, 110, код ЄДРПОУ: 05408823;
ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місцезнаходження: м. Бориспіль Бориспільського району Київської області, вул. Сергія Камінського, 6, код ЄДРПОУ: 34162240.
Повний текст рішення складено 12.09.2025.
Суддя М. М. Нарольський
Судове рішення № 130164905, Яготинський районний суд Київської області було прийнято 21.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 382/463/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: