Постанова № 13016411, 09.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2010                                                                                           № 44/411

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача – Срібник В.С. – юрист.

від відповідача – представник не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-господарський центр "Піраміда"

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.10.2010

у справі № 44/411 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-господарський центр "Піраміда"

до                                                   Закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд"

про                                                   стягнення 25052733,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – господарський центр»Піраміда» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» про стягнення 25052733,64.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції у відповідності до частини 4 статті 22 ГПК України позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог на суму 75962984,40.

З урахуванням вищезазначеної заяви та первісно заявленої суми, позивач просив суд стягнути з відповідача суму прострочення грошового зобов’язання в розмірі 101015718,04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі №44/411 в задоволені позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – господарський центр»Піраміда» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі №44/411 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідачем не використане право передбачене статтею 96 ГПК України та не надано суду письмового відзиву на подану апеляційну скаргу.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь свого представника у судовому засіданні, при цьому, подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебування представника у відряджені.

Судова колегія не бере до уваги доводи відповідача щодо неможливості участі його представника у судовому засіданні, з огляду на наступне.

В абз. 5 п.п. 3.6 пункту 3 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу – підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю його представника (з причин, пов’язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-4 статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов’язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника полягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України).

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів неможливості заміни представника для участі у судовому засіданні, судова колегія вважає вищезазначене клопотання необґрунтованими та таким, що задоволенню не підлягає.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія приходить до висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог, виходячи з наступного.

09.10.2006 року між сторонами був укладений договір субпідряду № 10/2006-МТГ-5 (надалі за текстом - договір), відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов’язаний на свій ризик власними та залученими силами виконати капітальний ремонт із заміною обмотки статора турбогенератора ТВВ-1000-2УЗ централізованого запасу та чотирьох статорів турбогенераторів ТВВ-1000-2УЗ на енергоблоках АЕЄ ДП НАЕК «Енергоатом» за установленим графіком виконання робіт.

Відповідно до пункту 2.1 договору договірна ціна орієнтовно складає 220000000,00 грн.

У квітні 2010 року сторони підписали додаткову угоду №21 до договору, яка була скріплена печатками сторін, відповідно до умов якої сторони погодили, що договірна ціна робіт передбачених цим договором є динамічною і орієнтовно складає 435592281, 20 грн.

Пунктом 3.4 додаткової угоди №21 від 15.04.2010 передбачено, що "Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі належним чином оформлених актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, актів приймання виконаних робіт (типової форми № КБ – 2), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми №КБ-3) та копій актів виконаних робіт, підписаних між позивачем та іншими субпідрядними організаціями. Розрахунки здійснюються протягом 30 банківських днів з моменту підписання Замовником актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, актів форми №КБ-2а та отримання ним копій актів виконаних робіт, підписаних між Субпідрядником та іншими субпідрядними організаціями.

В пункті 10 додаткової угоди №21 від 15.04.2010 сторони погодили, що ця угода вступає в силу з моменту її підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

Як вбачається із вищенаведеного, підставою для здійснення розрахунків є акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей, який підлягає оплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання Генпідрядником (Відповідачем) акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Актами прийому – передачі матеріально – технічних ресурсів від 22.04.2010 сторони чітко зазначили, що дані акти є беззаперечною підставою для проведення розрахунків між позивачем і відповідачем.

Позивач з відповідним листом звернувся до замовника – НАЕК «Енергоатом» для з’ясування строків підписання документів зазначених в пункті 3.4 договору, на який отримав відповідь з якої вбачається, що відповідач порушив строки оплати передбачені умовами договору (копія листа НАЕК «Енергоатом» від 09.06.2010 №05-27/424 залучена до матеріалів справи), оскільки зазначені документи, які є підставою оплати були отримані раніше, а підписані замовником 20.04.2010, 05.05.2010 і 27.04.2010, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що 30 денний банківський термін для здійснення оплати відповідачем на користь позивача минув та є простроченим.

Відповідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що на виконання умов договору, позивач передав відповідачу матеріально – технічних ресурсів та виконав робіт на загальну суму 368593332,43 гривень, а в свою чергу відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані роботи і придбані товарно-матеріальні цінності.

Колегією суддів було зроблено розрахунок сплати грошових коштів на основі залучених до матеріалів справи актів прийому – передачі товарно – матеріальних цінностей, актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, відповідно до яких відповідачем не було сплачено позивачу грошових коштів в розмірі 101015718,04 гривень.

Оскільки, оплата строк якої настав відповідно до умов договору, відповідачем на користь позивача не здійснена на суму боргу в розмірі 101015718,04 гривень, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач істотно порушив (не виконав) зобов'язання передбачені істотними умовами договору, чим позбавив позивача права на отримання 101015718,04 гривень, на які розраховував позивач при укладенні договору.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження повного виконання грошових зобов’язань за договором, а тому колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення грошових коштів в сумі 101015718,04 гривень в повному обсязі.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог про розірвання договору №07-08/СП від 18.04.2008 та вважає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі №44/411 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – господарський центр»Піраміда» - задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – господарський центр»Піраміда» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2010 у справі №44/411 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» (ідентифікаційний код 32347574, вул. Борисоглібська 18, м. Київ, 04070, вул. Урицького 45, оф.606 м. Київ 03035, ЄДРПОУ 32347574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – господарський центр»Піраміда» (м. Львів, вул. Вахнянина 8а, 79017, ЄДРПОУ 13821804) 101015718,04 грн. – боргу, 25,500 грн. - витрат по оплаті державного мита за подання позовної заяви, 12,750 грн. - витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно – технічного забезпечення судового процесу.

5. Договір 10/2006-МТГ-5 від 09.10.2006 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо – господарський центр»Піраміда» та Закритим акціонерним товариством «Укратоменергобуд» - розірвати.

6. Видати наказ.

7. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 44/411 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді