Ухвала суду № 13015813, 10.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

10.12.2010р.

№ 1232/9-18

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши документи

за заявою Прокурора Октябрського району м.Полтави в інтересах держави в особі кредитора Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві, вул.Калініна, 30 , м.Полтава, 36028

до Приватного підприємства "Слайфер", вул.Колективна, 6, кв.90, м.Полтава, 36023, код ЄДРПОУ 32544980

про порушення справи про банкрутство

встановив:

Прокурором Октябрського району в інтересах держави в особі УПФУ Октябрського району подана заява про визнання банкрутом ПП "Слайфер", м.Полтава згідно ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Статтею 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, як це передбачено ст. 2 ГПК України.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 2 ГПК України та ч.2 ст. 6 Закону господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора чи боржника.

Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону.

Згідно частини 3 статті 6 (надалі Закон) справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону про банкрутство, згідно з якою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність (дана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2010р. №50/46-б).

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство (даної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 22.09.2009 року у справі №50/74).

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою (даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 01.06.2010р. у справі №49/29-б).

Таким чином, за приписами Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і спрощеною процедурою грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер (дана правова позиція викладена у Постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду №18/24 від 02.08.2010р.). При судовому дослідженні наданих документів судом встановлено, що заявник не надав господарському суду доказів на підтвердження безспірності своїх грошових вимог до ПП "Слайфер", м.Полтава.

У відповідності до ст.1 Закону безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Згідно наданих документів вбачається, що заборгованість боржника складає 4820,77 грн. та підтверджується розрахуками сум страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування. Доказів безспірності вимог суду не представлено.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику у справах про банкрутство", за змістом приписів ч.8, ч.10 ст.7 Закону України про банкрутство кредитор має у тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

Таким чином, заява про порушення справи про банкрутство ПП "Слайфер", м.Полтава підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.6, 7, 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток: заява з додатками на 30 аркушах.

Суддя Паламарчук В.В.

Роз’яснити заявнику, що повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.