Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" грудня 2010 р.Справа № 34/158-10-4742 за позовом Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»
до відповідача Приватного підприємства «МАЗЛ ГРУП»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального вдділення Фонду державного майна України по Одеській області
про стягнення 453,68грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
В судовому засіданні приймали участь представники
від позивача: Суворова Н.П., діюча на підставі довіреності №020/7-16 від 12.01.10р.
від відповідача: не з’явилися;
від третьої особи: Десятова Н.А., діюча на підставі довіреності №6 від 11.01.10р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт», звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «МАЗЛ ГРУП»на користь позивача заборгованості з орендної плати на суму 58,87грн. за договором №ДФ-198 від 02.09.2009р. та наданим послугам на суму 394,81грн. за договором №КД-13238 від 18.05.09р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.10р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/158-10-4742.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.10р. до участі у зазначеній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.
13.12.10р. позивач подав до канцелярії сду уточненя позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача крім заборгованості з орендної плати на суму 58,87грн. за договором №ДФ-198 від 02.09.2009р. та наданим послугам на суму 394,81грн. за договором №КД-13238 від 18.05.09р., також 315грн. за договором на експедирування вантажів №КД-12716 від 08.01.09р.
В свою чергу, відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Вищий господарський суд України в п.3.7 роз'яснення від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосуван ня Господарського процесуального кодексу України»(із змінами, внесеними Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007р. №04-5/103 «Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду Ук раїни і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України») зазначив: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими пози вач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Таким чином, оскільки заява позивача фактично направлена на одночасну зміну предмета і підстав позову та подана після початку розгляду справи по суті, що є порушенням вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає дану заву Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» №020/2-894 від 08.12.10р.(вх.№33484 від 13.12.10р.) про уточнення позовних вимог без розгляду.
Відповідач про місце та час судових засідань повідомлялися судом за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 07.10.2010р. В судове засідання представники не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.
Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Третя особа підтримує позовні вимоги позивача.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
02.09.2009р. між Регіональним вдділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Приватним підприємством «МАЗЛ ГРУП»(орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-198, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення 3-го поверху (кімн.307) у трьохповерховій будівлі на майданчику транспортно-вантажного терміналу, площею 8,24м2, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Андрієвського, 2, та перебуває на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт»(балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена СПД-фізичною особою Стефанович І.О. на 02.03.2009р. і становить 45116грн., з метою розміщення офісу (п.п.1.1., 1.2. договору).
Відповідно до п.2.1 даного договору орендар вступаєу строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Згідно п.3.1 вказаного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 (зі змінами) та п.19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 16.05.07р. №768, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.07р. №604\13871 і становить без ПДВ за пропозицією орендаря як єдиного заявника -700грн. Орендна плата за перший місяць оренди –вересень 2009р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції за червень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р. та вересень 2009р. включно.
Пунктом 3.3 зазначеного договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
За п.3.5 даного договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається орендарем орендодавцеві та балансоутримувачу.
Згідно п.3.11 вказаного договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов’язку сплатити заборгованість за орендною платою у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Розділом 5 даного договору визначені обов’язки орендаря.
Відповідно до п.5.3 названого розділу орендар зобов’язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 5.10 цього розділу орендар зобов’язався у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу об’єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкту оренди з вини орендаря.
Відповідно до п.5.11 названого розділу орендар зобов’язався здійснювати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна, протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Згідно п.10.1 вказаного договору цей договір укладено строком на один рік з моменту підписання договору оренди.
Чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п.10.6 договору).
Згідно п.10.10 даного договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі. Обов’язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендодавця.
На виконання умов зазначеного договору нежитлове приміщення 3-го поверху (кімн.307) у трьохповерховій будівлі на майданчику транспортно-вантажного терміналу, площею 8,24м2, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Андрієвського, 2 передано Приватному підприємству «МАЗЛ ГРУП»за актом приймання-передачі від 02.09.2009р..
Листом від 15.10.2009р. вих№11-05-06554 РВФДМУ по Одеській області повідомило Приватне підприємство «МАЗЛ ГРУП», що постановою КМУ від 25.03.09р. №316, яка набрала чинності 14.04.2009р., впроваджено тимчасове, до 01.10.2010р., зниження орендних ставок на оренду нерухомого державного майна, визначених у додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 крім ставок, визначених пунктами 1-3 зазначеного додатку, узв’язку з чим, при розрахунках орендної плати за вересень-грудень 2009р., зазначене зниження орендних ставок застосовується у порядку, визначеному в інструктивному листі Фонду державного майна України від 22.04.2009р. №10-16-5581.
Крім того, 18.05.09р. між приватним підприємством «МАЗЛ ГРУП»(замовник) та Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт»(виконавець) укладено договір про надання послуг №КД-13238, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов’язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги на транзитно-вантажному терміналі: користування системою вентиляції; користування мережою електричного струму; користування санітарними та тепло-, водомережами; користування паркінгом для легкових автомобілів; прибирання приміщення; здійснення аварійного ремонту приміщення; користування туалетною кімнатою; забезпечення пожежною сигналізацією; користування комунікаційними мережами (телефон, факс, інтернет, електронна пошта тощо), а замовник зобов’язується оплачувати такі послуги.
Згідно п.3.1 цього договору за надання передбачених договором послуг замовник перераховує в порядку щомісячної передплати на рахунок виконавця 1076,80грн., у тому числі ПДВ –179,47грн.в строк не більше перших 10-ти банківських днів за місяць, що оплачується.
Відповідно до п.3.2 даного договору вартість наданих замовнику послуг визначається згідно тарифів, затверджених начальником ДП «Одеський морський торговельний порт»та складає 29,91грн. за кожну добу надання послуг без урахування ПДВ, яке нараховується згідно чинного законодавства України.
За п.3.3 зазначеного договору рахунки за надання послуг виставляються виконавцем після оформлення акту здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3(трьох) робочих днів після закінчення календарного місяця. Підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензійз його боку.
Протягом 5-ти банківських днів після закінчення місяця замовник проводить остаточні розрахунки з виконавцем з урахуванням п.3.1 цього договору. Оплата вважається проведеною замовником з моменту надходження грошової суми на розрахунковий рахунок виконавця(п.3.4 договору).
Відповідальність сторін за порушення договору запроваджена у розділі 4 даного договору.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторнами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього договору та діє до моменту припинення договору резервування або договору оренди (п.п.6.1, 6.2 договору).
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.6.3 договору).
11.12.2009р. Приватне підприємство «МАЗЛ ГРУП»повернуло нежитлове приміщення 3-го поверху (кімн.307) у трьоповерховій будівлі на майданчику транспортно-вантажного терміналу, площею 8,24м2, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Андрієвського, 2 балансоутримувачу - Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт»за актом приймання-передачі (повернення).
На виконання умов зазначених договорів позивачем виставлялися відповідачу рахунки №220396 від 31.12.2009р. на суму 394,81грн., №251613 від 31.12.2009р. на суму 58,87грн.
Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт»звернулося на адресу Орендаря з претензією від 02.09.2010р. вих№02/1-590, в якій запропонувало останньому сплатити заборгованість за договором оренди нерухомого майна від 02.09.2009р. та договором про надання послуг №КД-13238 від 18.05.2009р. у розмірі 453,68грн., яка залишена без відповіді та задоволення.
Посилаючись на несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати та надані послуги, позивач звернувся до суду із відповідним позовом про стягнення з Приватного підприємства «МАЗЛ ГРУП»на користь позивача заборгованості з орендної плати у сумі 58,87грн. та наданим послугам на суму 394,81грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та третьої особи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного кодексу, а саме: цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування позивачем орендної плати та наданих послуг, позовні вимоги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»про стягнення з Приватного підприємства «МАЗЛ ГРУП»заборгованості з орендної плати у сумі 58,87грн. за договором №ДФ-198 від 02.09.2009р. та наданим послугам на суму 394,81грн. за договором №КД-13238 від 18.05.09р. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Як вже було зазначено вище, позивачем згідно позовної заяви заявлено до стягнення заборгованість на загальну суму 453,68грн. Згідно платіжного доручення №375 від 02.11.10р. позивачем сплачено 85грн. державного мита. Крім того, платіжним дорученням №427 вд 07.12.10р. позивачем сплачено 102грн. державного мита.
Разом з тим, відповідно до п.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”№7-93 від21.01.1993р. (із змінами та доп.) з позовних заяв майнового характеру, ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500грн.).
Згідно ч.1 ст.8 зазначеного Декрету у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає поверненню надмірно сплачене державне мито у сумі 85грн.
Згідно ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті державного мита на суму 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «МАЗЛ ГРУП»(65012, м. Одеса, вул.Велика Арнаутська, 57, кв.18, код 36110020; р\р2600931167270 в АБ «Південний»м.Одеса, МФО 328209) на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»(65026, м.Одеса, Митна площа, 1; р/р26004124091 в ВАТ «МТБ»м.Одеси, МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125666) заборгованість з орендної плати та з наданих послуг на загальну суму 453(чотириста п’ятдесят три)грн.68коп., витрати по сплаті державного мита на суму 102(сто дві)грн. та ІТЗ судового процесу у розмірі 236(двісті тридцять шість)грн.
3. Видати Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт»(65026, м.Одеса, Митна площа, 1; р/р26004124091 в ВАТ «МТБ»м.Одеси, МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125666) довідку про повернення з державного бюджету України надмірно сплаченого державного мита на загальну суму 85(вісімдесят п’ять)грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає законної сили
у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя
Повний текст рішення складено 20.12.2010р.
Судове рішення № 13015614, Господарський суд Одеської області було прийнято 17.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 34/158-10-4742. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: