Рішення № 13015564, 17.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/4817.12.10 За позовом:Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»

До відповідача:Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

Про: стягнення 10156 грн. 99 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:Кохан В.О.- дов. № б/н від 08.07.2010; Відповідача:Сорочан В.В. –дов. № 70 від 30.06.2010

У судовому засіданні 03.12.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 17.12.2010.

У судовому засіданні 17.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Українська охоронно –страхова компанія»про стягнення 10156 грн. 99 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору страхування наземного транспорту № И1 –03.28826 від 20.05.2005, а саме: не виплачено страхове відшкодування позивачу, внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу при дорожньо-транспортній пригоді (надалі –ДТП). Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 300 грн. 15 коп., індексу інфляції у розмірі 3343 грн. 67 коп. та 3% річних у розмірі 510 грн. 17 коп.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2010 порушено провадження у справі № 61/48, розгляд справи призначено на 03.12.2010.

Відповідач проти задоволення позову в частині стягнення суми страхового відшкодування з врахуванням франшизи та в частині стягнення індексу інфляції та 3 % річних –заперечив, але визнав основний борг в сумі 5533 грн. 20 коп.

Крім того, відповідачем була подана заява в порядку ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України про застосування строків позовної давності до вимог щодо стягнення пені.

У судовому засіданні 03.12.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 17.12.2010.

У судовому засіданні 17.12.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях відповідно до згідно ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України були складені протоколи, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2005 між Закритим акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія»(Страховиком) нині Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» та «ААЗ Трейдинг Ко»(торгова марка «Автолюкс») (Страхувальником) нині Підприємство із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»було укладено договір страхування наземного транспорту № И1-03.28826 (Договір).

Розділом 1 Договору визначено, що відповідно до цього Договору, укладеного на підставі Закону України «Про страхування»та правил ПАТ «УОСК»«Добровільного страхування автотранспортних засобів, причепів до них та їх додаткового обладнання»№ И1-03 від 20.07.2000 страховик бере на себе зобов’язання відшкодувати страхувальнику збитки, пов’язані з настанням нижчезазначених страхових випадків (п. 1.1 Договору). Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з володінням та користуванням транспортними засобами (п. 1.2 Договору). Перелік транспортних засобів, що приймаються на страхування, страхові випадки, місце страхування та інші умови страхування зазначені в додатку (-ах) до цього Договору (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору страховик зобов’язаний: протягом трьох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування; при настанні страхового випадку протягом 15 днів, після надання страхувальником усіх необхідних документів, здійснити виплату страхового відшкодування, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови.

Згідно із п. 5.1 Договору страхове відшкодування виплачується на підставі таких документів: письмової заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування за встановленою формою; додатку до договору страхування, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, який керував транспортним засобом на момент настання ДТП, подорожнього листа, довідки органів внутрішніх справ або метеорологічної служби або інших компетентних органів, яка повинна містити дані про факт події, кошторису витрат для відновлення транспортного засобу, складений та затверджений страхувальником.

Додатком № 75 від 10.10.2007 (Додаток) до Договору, відповідачем було застраховано майнові інтереси позивача, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з володінням та користуванням, зокрема, автомобілем Mitsubishi Canter FE 659F реєстраційний номер 19240 КА, на випадок настання страхових випадків, а саме: пошкодження, знищення або втрата транспортних засобів внаслідок подій, що передбачені програмами страхування: «ДТП»; «ІВП»(Інша випадкова подія); «ПДТО»(протиправні дії третіх осіб); Викрадення (угон) –(крім автобусів).

Пунктом 1.2 Додатку встановлено безумовну франшизу у розмірі 0,5%.

13.06.2007 р. близько 22 год. 30 хв. в с. Сапижанка, Каменка-Бужського району на вул. В.Великого, 2 було скоєне ДТП за участю застрахованого автомобіля Mitsubishi Canter FE 659F, реєстраційний номер 19240 КА.

Листом № 4502 від 15.06.2007 до якого додано передбачені п. 5.1 Договору документи позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку –ДТП. Даний лист отриманий відповідачем 27.06.2007 про що свідчить відповідний напис про отримання.

28.08.2007 позивачем з метою встановлення характеру та розміру шкоди завданої власнику транспортного засобу внаслідок його пошкодження при ДТП, відповідачу було надано кошторис вартості робіт, запасних частин та матеріалів по автомобілю Mitsubishi Canter FE 659F, реєстраційний номер 19240 КА на суму 6003 грн. 00 коп.

27.08.2007 листом № 4632 позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати збитки, завдані внаслідок ДТП. Вказаний лист отриманий відповідачем 28.08.2007.

Спір у справі виник у зв’язку із не виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов’язання по виплаті страхового відшкодування, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Договір є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Матеріалами справи підтверджується приймання відповідачем у страхування автомобіля Mitsubishi Canter FE 659F, реєстраційний номер 19240 КА, на випадок настання страхових випадків, зокрема, внаслідок пошкодження при ДТП.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

13.06.2007 за участі застрахованого транспортного засобу сталося ДТП.

15.06.2007 позивач на виконання вимог ч. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування»та п. п. 4.4,5.1 Договору повідомив відповідача про страховий випадок.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 25 Закону України «Про страхування»передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

27.08.2007 надав заяву № 4632 на виплату страхового відшкодування, яка отримана відповідачем 28.08.2007, про що свідчить вхідний номер відповідача.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку протягом 15 днів, після надання страхувальником усіх необхідних документів, здійснити виплату страхового відшкодування, а в разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування письмово повідомити про це страхувальника з обґрунтуванням причин відмови.

Матеріали справи не містять листів з якими б відповідач звертався до позивача на підставі п. 5.8 Договору.

Відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять передбачених ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про страхування»та п. 5.8 Договору підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про страхування»страховою сумою є - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Відповідно до змісту Додатку № 75 від 10.10.2007 страхова сума автомобіля Mitsubishi Canter FE 659F, реєстраційний номер 19240 КА становить 93960 грн. 00 коп.

Відповідно до кошторису, вартість робіт, запасних частин та матеріалів по автомобілю Mitsubishi Canter FE 659F, реєстраційний номер 19240 КА становить 6 003 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 1.2 Додатку № 75 від 10.10.2007 за ризиком «ДТП»встановлено безумовну франшизу в розмірі 0.5%.

Безумовна франшиза не вираховується із суми страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб в разі, якщо страховий випадок стався з вини встановленої третьої особи, і це підтверджується документом компетентних органів.

Позивачем не надано доказів встановлення вини конкретної третьої особи у ДТП, а тому розмір страхового відшкодування зменшується на франшизу.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний виплатити позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 5533 грн. 20 коп.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 5533 грн. 20 коп. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість визнана, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 5533 грн. 20 коп. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом. В позові в частині стягнення 469 грн. 80 коп. необхідно відмовити, оскільки розмір страхового відшкодування зменшується на суму франшизи.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 300 грн. 15 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 13.09.2007 по 12.07.2010.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору страховик несе відповідальність за невчасну виплату страхового відшкодування у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Загальна сума штрафних санкцій не може перевищувати 5% від суми заборгованості.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем в судовому засіданні 03.12.2010 було подано заяву № б/н про застосування строків позовної давності до вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна заява № 6607 від 22.07.2010 подана до суду 16.11.2010, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, а тому підстави для стягнення пені, нарахованої у період з 13.09.2007 по 12.07.2010 відсутні.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення індексу інфляції у розмірі 3343 грн. 67 коп. та 3% річних у розмірі 510 грн. 17 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються за невиконання грошових зобов’язань та знаходиться в 51 Главі Цивільного кодексу України, яка має назву «Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання», а дана глава міститься у розділі І «Загальні положення про зобов’язання» книги п’ятої Цивільного кодексу України. Наведене свідчить, що положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобов’язань, тобто до порушення грошових зобов’язань, незалежно від визначених ст. 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Грошове зобов’язання –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у відповідача виникло зобов’язання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування.

Тобто, має місце правовідношення в якому відповідач (боржник) зобов'язаний вчинити на користь позивача (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування, яке за змістом правовідношення є грошовим, відповідач у встановлений строк не виконав, а тому нарахування позивачем інфляційних збитків та 3% річних за прострочення грошового зобов’язання по сплаті суми страхового відшкодування є правомірним.

Відсутність у Законі України «Про страхування»відповідальності у вигляді сплати інфляційних втрат та 3% річних при умові несвоєчасної виплати страхового відшкодування не заперечує наявності правового регулювання цих питань нормами інших законодавчих актів України (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у період з 13.09.2007 по 31.05.2010 та індексу інфляції за прострочення по оплаті 6 003 грн. 00 коп. нарахованих у період 13.09.2007 по 12.07.2010, проте суд здійснює перерахунок 3% річних та індексу інфляції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача становить 5533 грн. 20 коп., а тому суд здійснює розрахунок 3% річних та індексу інфляції виходячи з встановленого судом розміру заборгованості.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Крім того, заяву про застосування строку позовної давності за вимогами про стягнення страхового відшкодування, індексу інфляції та 3% річних відповідачем не заявлено.

За перерахунком суду розмір інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить 3081 грн. 99 коп., розмір 3% річних становить 470 грн. 25 коп. В іншій частині –261 грн. 68 коп. - інфляційні та 39 грн. 75 коп. - річні нараховані безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 5533 грн. 20 коп., інфляційних у розмірі 3081 грн. 99 коп. та 3% річних у розмірі 470 грн. 25 коп.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно –страхова компанія»(01001, м.Київ, вул. Малопідвальна, 5; ідентифікаційний код 23734213) на користь Підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко» (03062, м.Київ, вул.Чистяківська, 30; ідентифікаційний код 21622958) суму страхового відшкодування –5533 (п’ять тисяч п’ятсот тридцять три) грн. 20 коп., індекс інфляції –3081 (три тисячі вісімдесят одна) грн. 99 коп., 3% річних - 470 (чотириста сімдесят) грн. 25 коп., державне мито - 91 (дев’яносто одна) грн. 24 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –211 (двісті одинадцять) грн. 10коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Івченко А.М. Дата підписання рішення: 22.12.2010