Рішення № 13015518, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/30008.12.10 За позовом Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ренесанс ЛТД”

про стягнення 2 223, 99 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Павлик І.К.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 2 223, 99 грн. заборгованості за спожиті послуги з вивезення сміття за договором від 13.05.2008 р. № 603. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов’язання щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов`язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з нез’явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та невиконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог суду не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 08.12.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

Встановив:

          13.05.2008 р. між Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс ЛТД»було укладено договір № 603 на комунальні послуги, за умовами якого відповідач, на підставі розпорядження голови Печерської районної у місті Києві ради № 208-р від 13.05.2008 р. та договору оренди № 603/1 від 13.05.2008 р., зобов’язується займати приміщення для складу непродовольчих товарів по вул. Немировича-Данченка, 1/5, загальною площею 96, 8 кв.м. у підвалі та споживати комунальні послуги, а позивач - забезпечувати відповідача комунальними послугами.

          Відповідно до п. 2.2 договору позивач зобов’язується забезпечити відповідача комунальними послугами в орендованому приміщенні (будинку) у відповідності до п. 8 цього договору, а також, своєчасно нараховувати плату за комунальні послуги та направляти платіжну вимогу.

          Пунктом 2.4. договору передбачено, що відповідач зобов’язаний щомісячно сплачувати позивачу плату за комунальні послуги, а також вартість фактичних витрат по технічному обслуговуванню інженерного обладнання (відшкодування внутрішньо-будинкових мереж).

          Відповідач несе витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого приміщення (будинку), а також бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов’язаних з його експлуатацією і ремонтом (пропорційно площі орендних приміщень).

          Згідно п. 3.1 договору термін дії договору встановлений з 13.05.2008 р. до 13.05.2009 р.

Порядок розрахунків між сторонами визначений розділом 4 договору, відповідно до якого розмір щомісячної плати за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі), холодної води та інше, згідно з нормами постачальників комунальних послуг.

Плата за комунальні послуги вноситься відповідачем на рахунок позивача за попередній місяць до 25 числа поточного місяця (п. 4. 2 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що розмір плати за комунальні послуги самостійно змінюється позивачем з часу введення в дію змін тарифів та індексу інфляції, які вводяться згідно з чинним законодавством України, а також при зміні тарифів на комунальні послуги органами місцевого самоврядування.

Заборгованість по сплаті за комунальні послуги та пеня стягуються в безакцептному порядку за виконавчим написом нотаріуса або в іншому порядку згідно з чинним законодавством України (п. 4.5 договору).

Пунктом 4. 6 договору встановлено, що при закінченні терміну дії договору чи його достроковому припиненні плата за комунальні послуги сплачується по день фактичної здачі приміщення (будинку) по акту прийому-передачі.

          Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору за порушення умов договору або неналежне його виконання, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У разі залишення відповідачем приміщення без попередження, а також без складання акту про здачу орендованого приміщення, відповідач не звільняється від фактичних витрат та оплати комунальних послуг до передачі приміщення по акту.

          Розділом 8 договору передбачено наявність комунальних зручностей, згідно з яким: холодна вода –1 кран з довідки орендаря; гаряча вода –відсутня; центральне опалення –так; вивіз сміття – так; технічне обслуговування мереж –так; експлуатаційні витрати –так. Кількість співробітників відповідача приміщення - 1 особа.

У зв’язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов договору № 603 на комунальні послуги від 13.05.2008 р. позивач просить стягнути з відповідача 2223, 99 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.08.2008 р. до 01.05.2009 р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України «Про житлово –комунальні послуги».

Зі змісту ст. 1 вказаного вище закону України вбачається, що комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Умови оплати за житлово-комунальні послуги врегульовані ст. 32 Закону України «Про житлово –комунальні послуги», зокрема, нормою цієї статті передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Враховуючи вимоги вищезазначеної норми права, суд дійшов висновку, що законодавцем чітко визначено, що підставою виникнення зобов’язання між виконавцем та споживачем комунальних послуг є цивільно –правовий договір, зміст якого становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вже встановлено судом, пунктом 4.1 договору № 603 на комунальні послуги від 13.05.2008 р. сторони узгодили, що розмір щомісячної плати за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі), холодної води та інше, згідно з нормами постачальників комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 4 ст. 632 ЦК України передбачено, що якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачеві рахунок-фактуру № 603/602 від 19 квітня 2009 р. на суму 162, 65 грн. та рахунок-фактуру № 603/602 від 19 квітня 2009 р. на суму 2061, 34 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачеві надавалися такі послуги як вивезення негабаритних відходів, що, зокрема, підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання робіт та актами виконання робіт по вивезенню та утилізації ТПВ на суму 467920, 58 грн.

Враховуючи те, що пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір щомісячного платежу визначається постачальником послуг, –позивачем та виходячи із наданого ним розрахунку суми боргу, позивач стверджує, що загальна сума платежів, які відповідач мав сплати на користь позивача відповідно до умов вищевказаного договору за період з 01.08.2008 року до 01.05.2009 р. становить 2223, 99 грн.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з’явився та доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, суду не навів. Сума заборгованості відповідачем не оспорена.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 2223, 99 грн. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги визнаються судом правомірними та підлягають стягненню у повному обсязі, а саме 2223, 99 грн. за період з 01.08.2008 року до 01.05.2009 р.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за розгляд позовних вимог про стягнення сум основного боргу та пені, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс ЛТД»(01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 28/2, н/п № 43, ідентифікаційний код - 31352397) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Івана Мар’яненка, буд. 7, ідентифікаційний код - 05756837) 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. 99 коп. заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                       Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 23.12.2010 р.