Рішення № 13015407, 08.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/323-32/39508.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер» доЗакритого акціонерного товариства «АБС-УКР»

простягнення 930281,51 грн. За зустрічним позовомЗакритого акціонерного товариства «АБС-УКР»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор» провизнання виконаним, припиненим зобов’язання, внесення змін до договору Cуддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача (ТОВ «Шиндлер»)                     Случак О.О. –предст.,

Від Відповідача (ЗАТ «АБС-УКР»)                     Сидорчук О.М. –предст.

Від Відповідача (ТОВ «Виробничий вектор»)           Григорян І.Г., Коваль М.О. –предст.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»(далі - Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР»(далі - Відповідач) про стягнення 930 281,51 грн., в тому числі 792 396,86 грн. основного боргу, 21 315,48 грн. пені, 17 519,56 грн. відсотків річних від суми заборгованості та 99 049,61 грн. інфляційних збитків.

27.10.2009 Позивач подав заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмір 1 454 798,93 грн., пеню в сумі 24 194,64 грн., 3% річних в сумі 19 151,11 грн., 107 765,11 грн. інфляційних збитків, 60 650,07 грн. витрат по зберіганню майна, а також зобов’язати Відповідача оформити належним чином видаткові накладні на фактично поставлене обладнання, передати Позивачу оформлені належним чином довіреності на отримання поставленого обладнання та видаткові накладні.

22.10.2009 Відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Позивача про визнання виконаним належним чином зобов’язання щодо оплати Відповідачем 100% вартості виготовлених та поставлених 2-х ескалаторів шляхом зарахування передоплати 50% від вартості 4 ескалаторів в рахунок повної 100% вартості поставлених 2 ескалаторів, визнання припиненим зобов’язання Позивача щодо двох недопоставлених ескалаторів, внесення змін до договору № КР-21/07 від 04.07.2007, та просив вважати укладеною додаткову угоду № 2 від 14.07.2009 до договору № КР-21/07 від 04.07.2007 в редакції, яка підписана Відповідачем.

Відповідачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій крім раніше заявлених позовних вимог до Позивача, заявлено ще три додаткові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор»(далі Відповідач-2), а саме: про зобов’язання Відповідача-2 належним чином прийняти поставлене Позивачем обладнання, зобов’язати Відповідача-2 забезпечити будівельну готовність об’єкту, зобов’язати Відповідача-2 забезпечити належні умови зберіганні поставленого Позивачем обладнання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 первісний позов задоволено частково; стягнуто з Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»основний борг в сумі 862 128,96 грн., пеню в сумі 23 449,91 грн., 3% річних в розмірі 19 151,11 грн.; в зустрічному позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР», апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»задоволено частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 у справі № 38/323 скасовано частково та викладено резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»1325704,13 грн. заборгованості, 13341,22 грн. пені, 43982,05 грн. нарахованих внаслідок інфляції, 14399,60 грн. 3 % річних, 13974,27 грн. витрат з оплати державного мита, 236,00 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР».

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2009 в частині стягнення втрат коштів від інфляції, трьох відсотків річних та державного мита скасовано та передано у цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Приймаючи зазначену постанову, касаційна інстанція зазначила, що суди, встановили факт визначення вартості продукції, яка поставлялась і оцінювалась за договором у валюті Євро, однак не перевірили та не надали правової оцінки самому договору поставки № КР21/07 та його додаткам на предмет того, чи можуть до спірних правовідносин застосовуватись в цілому або частково положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2010 прийнято справу до нового розгляду під № 32/323-32/395.

Під час нового розгляду справ в частині стягнення інфляційних втрат та відсотків річних сторони письмових пояснень по суті спору не надали.

В судових засіданнях повноважний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»наполягав на задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 19 151,11 грн. та 107 765,11 грн. інфляційних втрат.

В свою чергу, Закрите акціонерне товариство «АБС-УКР»проти задоволення зазначених вимог заперечувало з мотивів їх необгрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

4 липня 2007 року Закритим акціонерним товариством «АБС-УКР», Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»укладено договір № КР-21/07, відповідно до умов якого Позивач (підрядчик) зобов'язався виготовити та поставити на умовах і у визначений договором строк 1 ліфт та 4 ескалатори на об'єкт Відповідача (замовника), Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничий вектор»(інвестор) зобов'язалося прийняти поставлене обладнання, а Відповідач - оплатити вартість обладнання.

Сторонами також було підписано Додаток № 1 до даного договору, яким погоджено графік фінансування та поставки, відповідно до якого визначено асортимент - ліфт електричний S5400, 1 одиниця, вартістю 45 360,00 євро за одиницю, ескалатор S93ST, 4 одиниці, вартістю 50 568,00 євро за одиницю, дату замовлення на завод - 11 серпня 2008 року та дату поставки обладнання - 10 листопада 2008 року, а також порядок оплати - 1% від вартості обладнання в сумі 2 476,32 євро - 1 вересня 2007 року, 49% від вартості обладнання в сумі 121 339,28 євро - 4 серпня 2008 року, 50% від вартості обладнання в сумі 123 816,00 євро - 3 листопада 2008 року.

На виконання умов договору № КР21/07 Відповідач здійснив попередню оплату у розмірі 50% від вартості обладнання, що становить 123 816 євро, з яких: аванс у розмірі 1% від вартості ліфта, що складає 3 057,82 грн. та є еквівалентом 444,90 євро; 1% від вартості 4 ескалаторів, що складає 13 635,66 грн. та є еквівалентом 1 983,94 євро; 49% від вартості ліфта, що складає 170434,78 грн. та є еквівалентом 22 235,11 євро; 49% від вартості 4 ескалаторів, що складає 749 955,46 грн. та є еквівалентом 99 152,12 євро.

Своєчасність та повнота внесеної попередньої оплати визнається Позивачем та спір з цього приводу між сторонами відсутній.

Листом від 11 жовтня 2008 року № 11-17/10 Позивач повідомив Відповідача про виготовлення чотирьох ескалаторів та їх готовність до поставки після оплати решти 50% вартості обладнання.

Відповідно до складеного сторонами 14 листопада 2008 року акту приймання-передачі Відповідач одержав обумовлений договором № КР21/07 ліфт з заводським номером UKR6107321.

Згідно зі складених сторонами актів приймання-передачі № 1, № 2 від 24.12.2008 Відповідач одержав 2 ескалатори із заводськими номерами RL 15210 тa RL 15211.

Відповідач не оспорює своєчасність поставки згаданого обладнання.

На виконання умов договору № КР21/07 з метою оплати решти вартості обумовленого договором обладнання Позивачем супровідним листом від 16 січня 2009 року № 04-16/01, отриманим представником Відповідача, було надіслано Відповідачу рахунки від 16 січня 2009 року № 7 на суму 226 971,12 грн., та рахунок від 16 січня 2009 року № 8 на суму 506 063,04 грн.

Крім того, прийнятими судовими рішеннями у даній справі встановлено, що рахунок від 2 жовтня 2009 року № 403 на оплату залишку вартості обладнання у розмірі 592 669,97 грн. був одержаний Відповідачем 15 жовтня 2009 року у ході розгляду даної справи.

Також при розгляді даної справи апеляційною та касаційною інстанцією встановлено, що виходячи з умов договору № КР-21/07, який має ознаки договору поставки, у Позивача виникає обов'язок поставити продукцію за умови здійснення Відповідачем оплати рахунків Позивача,виставлених після завершення виробництва продукції.

Відповідно до умов пункту 5.4.3 договору № КР-21/07 зобов'язання оплатити виставлені йому рахунки Відповідач повинен був виконати протягом п'яти банківських днів від дня виставлення рахунку.

З урахуванням викладеного суди встановили, що рахунки від 16 січня 2009 року № № 7, 8, на загальну суму 733 034,16 грн., повинні бути сплачені до 26 січня 2009 року, а рахунок від 2 жовтня 2009 року № 403, на суму 592 669,97 грн., повинен бути сплачений до 23 жовтня 2009 року.

Доказів своєчасної сплати рахунків Відповідачем не надано.

Отже, суд апеляційної інстанції та касаційної інстанції дійшов висновку щодо прострочення Відповідачем оплати виставлених рахунків та порушення договірного зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати вартості товару, обумовленого договором № КР21/07.

У зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»щодо стягнення заборгованості в сумі 1325704,13 грн. задоволені Господарським судом міста Києва та підтримані судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України встановлено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що суди встановили ту обставину, що вартість всієї продукції виробленої ТОВ «Шиндлер»за договором № КР21/07 останнім визначалась у валюті Євро з прив'язкою до курсу Євро в Україні у гривневому еквіваленті на день оплати продукції.

При цьому, досліджуючи правову природу самого договору поставки № КР21/07 та його додатків на предмет того, чи можуть до спірних правовідносин застосовуватись в цілому або частково положення ст. 625 ЦК України, суд встановив наступне.

Згідно з інформаційним листом Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519).

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 року за № 32/14723 індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів та визначаються у відношенні знецінення грошової одиниці України, органом статистики індекс інфляції Євро не встановлюється, а розрахунок між сторонами договору передбачений в Євро, тому суд визнає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих інфляційних збитків.

Разом із тим, суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Зі змісту ч. 2. ст. 625 ЦК України вбачається, що розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Однак, якщо сторонами в договорі не передбачено сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

В свою чергу, проценти річних, стягнення яких передбачено зазначеною статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Адже пеня, виступаючи однією з форм неустойки, не може мати іншої форми, зокрема форми річних.

Зазначена позиція підтримана Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду та, зокрема, викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2003.

За розрахунком суду сума трьох відсотків річних становить 11266,64 грн., розрахована судом на суму заборгованості 733034,16 грн., визначену рахунками від 16.01.2009 №№ 7, 8, та за період прострочення, заявлений Позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 26.10.2009, однак обмежений судом початком періоду з 26.01.2009 (момент, з якого Відповідач прострочив виконання зобов’язань з оплати зазначених вище рахунків).

Підстави для нарахування 3 відсотків річних на решту заборгованості у визначений період з 24.12.2008 по 01.08.2009 відсутні, оскільки зобов’язання з оплати рахунку № 403 від 02.10.2009 в сумі 592669,97 грн. у Відповідача виникли з 15.10.2009.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; код 32852667) про стягнення з Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 26; код 24720911) 3 відсотків річних та інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «АБС-УКР»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 26; код 24720911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; код 32852667) 11266,64 грн. нарахувань трьох відсотків річних та 13503,12 грн. державного мита.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 23.12.2010