Рішення № 13015373, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/34720.12.10 За позовом Державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоряний Майстер»

про стягнення боргу 8870,01 грн.

                                                                                Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Чередниченко А.В. - представник по довіреності № 135/2-08/10 від 02.08.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :                    

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоряний Майстер"заборгованості за Договором № 021А на виконання робіт та надання послуг від 28.03.2008р. в розмірі 8870,01 грн., в тому числі 8162,56 грн. –основного боргу та 707,45 грн. –пені.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 549-552, 610, 623, 625, 629, 901-907 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 порушено провадження по справі № 53/347, розгляд справи призначено на 15.11.2010, а також відмовлено позивачеві в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 розгляд справи було відкладено на 20.12.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2010 підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 20.12.2010 також не з’явився, вимоги ухвал суду від 25.10.2010 та від 15.11.2010 не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 25.10.2010 та від 15.11.2010, про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.12.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.03.2008 між сторонами у справі було укладено договір № 021А на виконання робіт та надання послуг, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) приймає на себе проведення робіт по обслуговуванню мереж тепло-, електро-, водопостачання та мереж зв’язку, каналізації, прибиранню місць загального користування та території, вивіз сміття (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору за виконані роботи по цьому договору Замовник сплачує Виконавцю згідно з протоколом договірної ціни 540,51 грн., в т.ч. 20% ПДВ 108,10 грн. Всього по договору 648,61 грн.

Оплату виконаних робіт Замовник проводить шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа поточного місяця (п. 2.2. Договору). Рахунки Виконавця сплачуються Замовником у діючому порядку (п. 2.3. Договору). Замовник компенсує Виконавцю витрати пов’язані з орендою земельної ділянки, шляхом сплати рахунків Виконавця (п. 2.4. Договору).

Згідно з п. 7.1. Договору він діє з 28.02.2008 до 30.09.2008.

Матеріали справи містять Додаток № 1 до договору № 021А на виконання робіт та надання послуг від 28.03.2008 «Протокол погодження договірної ціни».

Між сторонами у справі також було укладено чотири додаткових угоди до Договору № 021А на виконання робіт та надання послуг від 28.03.2008, якими сторони продовжили строк дії договору до 31.03.2009, до 30.09.2009, до 31.03.2010, до 30.09.2010.

На виконання умов договору позивач надавав суду платіжні доручення, які свідчать про оплату позивачем за енергоносії (платіжні доручення: № 462 від 30.08.2010, № 252 від 28.05.2010, № 79 від 26.02.2010, № 50 від 11.02.2010, № 52 від 11.02.2010, № 47 від 09.02.2010, № 32 від 28.01.2010, № 34 від 29.01.2010), за землю (платіжні доручення: № 424 від 11.08.2010, № 201 від 12.05.2010, № 120 від 19.03.2010, № 66 від 17.02.2010), за воду та каналізацію (платіжні доручення: № 468 від 31.08.2010, № 249 від 27.05.2010, № 118 від 19.03.2010, № 74 від 19.02.2010, № 36 від 29.01.2010), та теплову енергію (платіжні доручення: № 114 від 17.03.2010, № 178 від 26.04.2010, № 255 від 01.06.2010, № 67 від 17.02.2010, № 71 від 18.02.2010, № 9 від 18.01.2010, № 41 від 03.02.2010).

Також позивач долучив до матеріалів справи рахунки-фактури, які виставлялись відповідачу для оплат наданих послуг: № СФ-0000053 від 13.01.2010 на суму 1953,61 грн., № СФ-0000124 від 11.02.2010 на суму 2161,96 грн., № СФ-0000203 від 11.03.2010 на суму 2153,10 грн., № СФ-0000364 від 17.05.2010 на суму 977,07 грн., № СФ-0000556 від 04.08.2010 на суму 916,82 грн.

На доказ направлення вказаних вище рахунків-фактур відповідачу позивач надав суду фіскальний чек від 17.09.2010 та опис вкладення у цінний лист.

Відповідач за отримані послуги від позивача не розрахувався.

Таким чином заборгованість відповідача становить 8162,56 грн.

Наявність заборгованості у відповідача перед позивачем також підтверджується підписаним та погодженим у двосторонньому порядку актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2010.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг (п. 2.2. Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані позивачем послуги належним чином не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині заявленого до стягнення основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоряний Майстер» основного боргу в розмірі 8162,56 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача 707,49 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено в ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо пені, яка застосовується у випадку прострочення відповідачем оплати наданих позивачу послуг.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 707,45 грн. за несвоєчасну оплату наданих послуг задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоряний Майстер»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 35690350, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» (02094, м. Київ, вул.. Магнітогорська, 1-Б, код ЄДРПОУ 13697008) 8 162 (вісім тисяч сто шістдесят дві) грн. 56 коп. основного боргу, 81 (вісімдесят одна) грн. 62 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          4. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                           Грєхова О.А.

Повне рішення складено 22.12.2010