Рішення № 13015301, 29.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/22-51/19029.11.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Соломянської районної у місті Києві ради

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди № 564/І від 17.04.2008 р. та виселення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Панкова О.А.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про розірвання договору оренди нежилого приміщення № 564/І від 13.06.2008 р., укладеного між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 10,8 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17, передавши його по акту прийому-передачі позивачу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2009 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2010 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 р. позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради задоволено повністю, розірвано договір № 564/І від 13.06.2008 р. оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва, присуджено виселити відповідача з нежилого приміщення загальною площею 10,8 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17, передавши зазначене приміщення позивачу по акту прийому-передачі та стягнути з відповідача на користь позивача 85, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, відповідно до якої просила рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 р. у справі № 30/22 скасувати та передати справу на новий розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 р. у справі № 30/22 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва від 16.07.2010 р. зазначену справу передано на новий розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2010 р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 30/22 прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 30/22-51/190 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.08.2010 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Позивач надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що місця загального користування загальною площею 10,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17, починаючи з 14.05.2010 р. відповідачем не використовуються, у звязку із виселенням останнього з займаного приміщення при примусовому виконанні рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 р. у справі № 51/43.

Разом з тим суд відзначає, що позивач, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, від позовних вимог про виселення відповідача із приміщення загальною площею 10,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17 не відмовився, а тому суд розглядає вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради, заявлені у позовній заяві.

Розгляд справи переносився через незявлення у судове засідання представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з?явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 29.11.2010 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2008 р між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 125/І, за умовами якого позивач за первісним позовом зобовязався на підставі розпоряджень Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007 р., № 637 від 17.04.2008 р. передати, а відповідач за первісним позовом прийняти нежиле приміщення для розміщення магазину продовольчих товарів за адресою м. Київ, вул. Виборзька, 80/17 загальною площею 76, 0 кв.м. (надалі Договір).

13.06.2008 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору № 125/І від 17.04.2008 р., відповідно до умов якої фразу: «загальною площею 76,0 кв.м, у тому числі перший поверх площею 76,0 кв.м»замінено фразою: «загальною площею 63,0 кв.м, у тому числі перший поверх площею 63,0 кв.м».

При цьому, сторони узгодили, що додаткова угода є невідємною частиною договору № 125/І від 17.04.2008 р.

13.06.2008 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Соломянського району міста Києва № 564/І, за умовами якого позивач зобов?язався передати, а відповідач - прийняти в оренду нежиле приміщення загальною площею 10,8 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17 для розміщення магазину продовольчих товарів.

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.04.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення площею 76,0 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17.

Відповідно до п. 3.1. договору за користування обєктом оренди відповідач сплачує орендодавцеві орендну плату, що на момент укладання договору встановлюється у розмірі 101 % від вартості майна і становить 3367, 35 грн. на місяць.

Згідно з п.п. 3.2., 3.3. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою.

Пунктом 3.5. договору вставлено, що відповідач має компенсувати позивачу його видатки по платі за землю.

Згідно з п. 3.8. договору відповідач повинен сплачувати орендну плату та інші платежі незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує орендну плату за договором № 564/І від 13.06.2008 р., у зв?язку з чим виникла заборгованість за період з січня 2009 року до травня 2009 року, що є істотним порушенням умов вищевказаного договору та відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України - підставою для його розірвання.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Укладаючи договір оренди № 564/І від 13.06.2008 р., відповідач взяв на себе зобовязання вчасно та в повному обсязі виконувати свої зобовязання щодо сплати орендних платежів, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Проте, всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства України, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 невчасно та не в повному обсязі сплачує орендні платежі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за період з січня 2009 року до травня 2009 року у розмірі.

Підпунктом 9.3.2. пункту 9.3. договору встановлено, що позивач має право вимагати дострокового розірвання договору у судовому порядку у разі несвоєчасної сплати орендарем передбачених договором платежів.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порушення відповідачем умов договору № 564/І від 13.06.2008 р. є істотним, оскільки, укладаючи зазначений договір Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради розраховувало на систематичне та вчасне отримання грошових коштів, надходження яких передбачено умовами договору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови договору оренди № 564/І від 13.06.2008 р., а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем вищенаведені обставини не спростовані, доказів належного виконання зобов?язань за договором № 564/І від 13.06.2008 р. суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач стверджує, що нежитлові приміщення загальною площею 10,8 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17 відповідач не займає, оскільки у відповідності до постанови державного виконавця Відділу державно виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у місті Києві ВП № 16508489 від 14.05.2010 р. про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2009 р. Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 виселено з нежитлового приміщення загальною площею 63, 0 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17.

Разом з тим суд відзначає, що вищевказані нежитлові приміщення були об??єктом договору оренди нерухомого майна № 125/І від 17.04.2008 р., який, розірвано рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. у справі № 51/43 за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору та виселення та за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради про визнання договору оренди недійсним.

Між тим, доказів звільнення відповідачем приміщення загальною площею 10,8 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17, яке є об?єктом спірного договору, суду не надано.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення стро ку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Приймаючи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що у зв?язку із розірванням договору оренди № 564/І від 13.06.2008 р. відповідач втратив статус орендаря нежитлового приміщення загальною площею 10,8 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17, а інші підстави користування приміщенням у відповідача відсутні, суд вважає, що вимоги позивача про виселення відповідача із вказаного нежитлового приміщення підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради задовольнити.

2.Розірвати договір оренди нежилого приміщення від 13.06.2008 р. № 564/І, укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

3.Виселити Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_1) з нежилого приміщення загальною площею 10, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 80/17.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Соломянської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) державне мито у розмірі 85, 00 (вісімдесят пять грн. 00 коп.) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 21.12.2010 р.