Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 496/1247/20
Провадження № 2/496/66/25
У Х В А Л А
05 вересня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області в порядку загального позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 адвокатаГайдай Я.Ф.про збільшенняпозовних вимог у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та визнання права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні судді Біляївського районного суду Портної О.П. перебуває вказана цивільна справа.
22.08.2023 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката Гайдай Я.Ф. надійшла заява про збільшення позовних вимог.
В обґрунтування адвокат Гайдай Я.Ф. зазначає, що автомобіль марки HONDA CR V, 2003 року випуску, був придбаний 23.08.2004 року, тобто за час шлюбу, отже є спільною сумісною власністю подружжя.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 09.04.2025 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката, Гайдай Я.Ф., про збільшення позовних вимог залишено без руху та визначено строк для усунення недоліків, яка 11.04.2025 року була доставлено до електронної скриньки представника.
28.07.2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 адвоката, Гайдай Я.Ф., надійшла заява про поновлення строку для усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що довіритель знаходилася за межами м. Одеси та втратила телефон, в зв`язку з чим у адвоката не було з нею зв`язку, та заява про усунення недоліків з додатком.
05.09.2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_2 адвоката, Козак М.О. надійшли заперечення проти поновлення строку для усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що заява про усунення недоліків надійшла до суду з порушенням процесуального строку на 97 календарних днів та стороною не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Сторони у підготовче судове засідання не з`явилися. Від представника ОСОБА_1 адвоката, Гайдай Я.Ф., надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяву про збільшення позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження . До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно з п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
З огляду на норми цивільного процесуального закону, які регулюють процесуальні дії позивача, який має розпоряджатися своїми процесуальними правами у встановлені законом строки, заяву про усунення недоліків позивач повинен був подати до 22.04.2025 року.
Таким чином, заява про усунення недоліків була подана з порушенням строку, встановленого ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 09.04.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення процесуальних строків, такі підстави.
Суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для подання заяви про усунення недоліків у заяві про збільшення позовних вимог, оскільки причини, на які посилається представник позивача як на підстави для поновлення такого строку, не пов`язані з об`єктивними істотними труднощами, які б не залежали від волевиявлення позивача і унеможливлювали б своєчасно подати відповідну заяву у визначений законом строк, а тому є необґрунтованими.
Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 року у справі № 922/404/19, зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог. Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачка просить визнати спільним майном подружжя житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер 5121085400:02:001:0106, які розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності на 1/2 частку на вищевказане майно.
Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, позивачка просить визнати автомобіль марки HONDA CR V, 2003 року випуску, спільним майном подружжя, визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного ТЗ, стягнути з ОСОБА_2 в якості компенсації вартості 1/2 частки автомобіля грошові кошти та припинити право власності позивачки на 1/2 частку на вказаний ТЗ.
Аналізуючи позовні вимоги, зазначені в позовній заяві, та вимоги, викладені у заяві про збільшення позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявою про збільшення позовних вимог позивачка доповнила позовну заяву новими позовними вимогами, що суперечить висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З урахуванням того, що позивачкою недоліки заяви про збільшення позовних вимог усунуто з порушенням процесуальних строків, суддя вважає, що заяву необхідно повернути позивачці та вважати її неподаною.
Окрім того, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 1217,78 гривень, що підтверджується копією квитанції ID: 6815-2866-4784-4369 від 24.07.2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 185, 260, 353 ЦПК України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника ОСОБА_1 адвокатаГайдай Я.Ф.про збільшенняпозовних вимог у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та визнання права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Зобов`язати ГоловнеУправління Державноїказначейської службиУкраїни вОдеській області,місцезнаходження:м.Одеса вул.Садова,1-А,код ЄДРПОУ37607526,повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір сплачений в сумі 1217,78 (одна тисяча двісті сімнадцять) гривень 78 копійок, який було сплачено на р/р № НОМЕР_2 , за квитанцією ID: 6815-2866-4784-4369 від 24.07.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Повний текст складено 05.09.2025 року.
Суддя О.П. Портна
Судове рішення № 130151202, Біляївський районний суд Одеської області було прийнято 05.09.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 496/1247/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: