Рішення № 13015084, 20.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка 16, м. Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 р. Справа № 26/42

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О.М.

при секретарі судового засідання Каркузаєвій Н. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі

Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз"

вул. Промислова,7, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова

мережа "Фаворит"

вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський

Акціонерний Банк"

вул. Зоологічна, 5 м. Київ, 04119

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В.

вул. Велика Житомирська, 6/11, м. Київ, 01025

За участю представників сторін:

від позивача: Малета А.І. - юрисконсульт, (довіреність №юр-588/д від 07.12.09);

від відповідача-2: Кренець О.С. - головний юрисконсульт, (довіреність №юр-596/д від 08.12.09);

від відповідача-1: представники не з'явились;

від третьої особи: представники не з'явились.

ВСТАНОВИВ: Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" та Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про визнання недійсним іпотечного договору від 14.09.07.

Ухвалою суду від 27.10.10 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.11.10.

До судового засідання відповідач-2 подав клопотання про здійснення технічного запису судового засідання та повідомив про зміну найменування юридичної особи на Публічний акціонерний банк “Всеукраїнський акціонерний банк” відповідно до статуту, затвердженого в новій редакції рішенням загальних зборів акціонерів від 28.04.10, протокол №48, державну реєстрацію змін проведено 18.05.10 (а.с. 51,52).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, пояснивши, що єдиним і законним власником будівлі магазину №40 “Овочі-Фрукти” за адресою м. Долина, вул.С.Бандери,2, є позивач, а розпорядником і балансоутримувачем НГВУ “Долинанафтогаз”. Однак дана будівля була незаконно відчужена Долинською міською радою ТзОВ “Станіславська торгова компанія”, яка пізніше внесла її до статутного фонду ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит”, що підтверджено судовими рішеннями по справах 9/32, А-15/79 та А-15/115-13/195, що мають преюдиційне значення для даної справи. На підставі наказу господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.10 по справі №9/32 будівля передана НГВУ “Долинанафтогаз”. Позивач стверджує про те, що він довідався про передачу будівлі в заставу відповідачу-2 тільки в березні 2010 року із касаційної скарги ТОВ “Торгова мережа “Фаворит” по справі №9/32. Представник позивача просить визнати недійсним іпотечний договір в частині передачі в заставу приміщення магазину за адресою: м. Долина, вул. С.Бандери,2, та скасувати заборону на відчуження даної будівлі, що накладена нотаріусом при вчиненні іпотечного договору, і запис у Державному реєстрі іпотек. Позовні вимоги обґрунтовує ст. 203, ч.1 ст. 230, ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача-1 в судове засідання 11.11.10 не з'явився та про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача-2 проти позову заперечував, про що подав відзив на позов. Спростовуючи позовні вимоги, відповідач-2 вказує на те, що станом на дату укладення іпотечного договору, а саме 14.09.07, право власності на будівлю за адресою: м. Долина, вул. С.Бандери, 2, було зареєстровано за ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит”, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.07.07. Окрім того, відповідач-2 вказує на невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки право на звернення до суду про визнання недійсним договору належить тільки стороні договору. Відповідач-2 також вважає безпідставним посилання позивача на ст. 230 Цивільного кодексу щодо правових наслідків вчинення правочину під впливом обману як на підставу визнання іпотечного договору недійсним, оскільки не надано доказів наявності умислу в діях відповідача-1.

Ухвалою суду від 11.11.10 розгляд справи було відкладено на 23.11.10.

В судовому засіданні представником позивача було подано клопотання про залучення до справи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову С.В., як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів. Відповідно до ч.3 ст. 27 ГПК України дане клопотання судом було задоволено, про що винесено ухвалу від 23.11.10, а розгляд справи було відкладено на 09.12.10.

Представником позивача 23.11.10 також було подано до суду пояснення у справі в порядку ст. 22 ГПК та долучено додаткові докази. В поясненнях позивач наголошує на порушенні його права власності на будівлю за адресою: м. Долина, вул. С.Бандери, 2 стосовно розпорядження вказаним майном. Вважає, що іпотечний договір, укладений відповідачами, в частині передання в іпотеку приміщення магазину №40 по вул.С.Бандери,2 в м. Долина суперечить нормам Цивільного кодексу України, зокрема ст. 316, 317, 319, 321, оскільки укладений ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит” за відсутності в нього необхідного обсягу цивільної правоздатності та порушує права законного власника. Окрім того, позивач посилається на ст.391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Представником відповідача-1 також було подано відзив на позов, в якому відповідач -1 спростовує позовні вимоги, вказуючи на те, що відповідачі при укладенні кредитного договору та договору іпотеки від 14.09.07 жодним чином не порушували права ВАТ “Укрнафта”, оскільки на момент укладення цих договорів будівля магазину за адресою: м. Долина, вул. С.Бандери, 2, належала на праві власності ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит”, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.07.07. Позивач визнаний законним власником приміщень 18.11.08 відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду по справі №А-15/115-13/195 від 18.11.08, а державна реєстрація права власності проведена позивачем 05.02.09. Таким чином, вважає відповідач-1, сторони при укладенні кредитного та іпотечного договору від 14.09.07 діяли добросовісно і законно.

В судовому засідання 09.12.10 позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- визнати недійсним іпотечний договір від 14 вересня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" та Публічним акціонерним товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., в частині передання в іпотеку магазину загальною площею 2024,5 кв. м., що розташований за вдресою: Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), буд. 2, реєстраційний номер 9074642, з моменту укладення;

- вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкт обтяження: магазин загальною площею 2024,5 кв. м., номер за РПВН 9074642, Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), буд. 2, внесений за порядковим записом номер 1 та зареєстрований за № 5668286;

- виключити з Державного реєстру іпотек об'єкт обтяження: магазин загальною площею 2024,5 кв. м., номер за РПВН 9074642, Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), буд. 2, внесений за порядковим записом номер 1 та зареєстрований за № 5742746;

- всі понесені витрати покласти на відповідачів.

Суд, розглянувши дану заяву встановив, що предмет та підстави позову не змінюються, а тому прийняв її до розгляду.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.12.10.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив, що між відповідачем-2 (іпотекодержатель) та відповідачем-1 (іпотекодавець) 14 вересня 2007 року було укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу С.В.Морозовою (а.с.7-15). Предметом іпотеки №10 згідно вказаного Договору є магазин загальною площею 2024,5 кв.м, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), 2 реєстраційний номер 9074642 (а.с. 8).

Відповідно до п.1.7. Договору іпотеки предмет іпотеки знаходиться у власності іпотекодавця, що підтверджується наступними документами - по предмету іпотеки №10 свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Долинською міською радою 11 липня 2007 року на підставі рішення виконавчого комітету №390 від від 21 листопада 2006 року (серія ЯЯЯ 3960431), зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 11 липня 2007 року, номер запису:348 в книзі 31 (а.с.9,10).

Як підтверджується матеріалами справи, на будівлю магазину №40 “Овочі-Фрукти” за адресою: м. Долина, вул.С.Бандери,2, Долинська міська рада оформила за собою право власності згідно рішень від 14.12.2004 №843-22/2004 та №844-22/2004, на підставі яких було оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.2004. Вказані рішення Долинської міської ради, а саме №843-22/2004 та №844-22/2004 від 14.12.2004, були визнані судом недійсними, що підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2006 (а.с. 84-86). Свідоцтво про право власності Долинської міської ради на нерухоме майно від 15.12.2004 було скасовано згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2008 року по справі №А-15/115-13/195 (а.с.18-20).

Пунктом 2 вказаної постанови також було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.03.2005, відповідно до якого будівля магазину №40 “Овочі-Фрукти” за адресою: м.Долина, вул.С.Бандери,2, була відчужена ТзОВ “Станіславська торгова компанія” (а.с. 82, 83).

Відповідно до протоколу №06/4 зборів засновників ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит” від 30 травня 2006 року було збільшено частку ТзОВ “Станіславська торгова компанія” за рахунок внесення в статутний капітал нежитлових приміщень, серед яких було і приміщення магазину в м. Долина по вул. С.Бандери, 2 (а.с. 87).

За рішенням Долинської міської ради №390 від 21 листопада 2006 року було оформлено право власності на приміщення магазину по вул. С.Бандери, 2 в м. Долина площею 2024,5 кв.м за ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит” (а.с.88).

          Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2007 по справі №АП-9/30 за позовом Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави, яка через Фонд державного майна України, Міністерства палива та енергетики України здійснює є акціонером та здійснює управління державними корпоративними правами НАК “Нафтогаз України” в особі ВАТ “Укрнафта” в особі НГВУ “Долинафтогаз” до Долинської міської ради та ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит” було визнано незаконним рішення виконавчого комітету Долинської міської ради №390 від 21.11.2006 “про оформлення права власності на приміщення магазину по вул.С.Бандери,2 в м. Долина” (а.с. 91,92).

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, згідно вищевказаних судових рішень, копії яких містяться в матеріалах справи, встановлено незаконність набуття права власності на будівлю магазину за адресою: м. Долина, вул.С.Бандери,2, Долинською міською радою, ТзОВ “Станіславська торгова компанія” та ТзОВ “Торгова мережа “Фаворит” та зокрема визнано недійсним рішення виконкому Долинської міської ради №390 від 21.11.2006, на підставі якого оформлено свідоцтво про право власності відповідача-1 від 11.06.07, якими було підтверджено право власності відповідача-1 згідно п.1.7 Іпотечного договору.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин, слід вважати, що позивач на час укладення Іпотечного договору 14.09.2007 був власником будівлі магазину за адресою: м. Долина, вул.С.Бандери,2, а відповідач-1 - володільцем зазначеного майна. Саме тому суд не взяв до уваги твердження відповідача-1 про те, що право власності позивача на будівлю магазину виникло тільки 18.11.2008 згідно постанови Львівського господарського апеляційного суду по справі №А-15/115-13/195.

В судовому засіданні представник відповідача-2 вказував на положення ст.23 Закону України “Про іпотеку”, відповідно до якої в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Суд вважає посилання відповідача-2 на зазначену норму помилковим, оскільки в даній справі не було переходу права власності на предмет іпотеки від відповідача-1 до позивача.

Посилання позивача на ст.230 Цивільного кодексу України щодо правових наслідків вчинення правочину під впливом обману як правову підставу визнання недійсним Іпотечного договору суд вважає необґрунтованим та помилковим, оскільки факт обману не підтверджується матеріалами справи. Однак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на ст. 203, ч.1 ст. 215 та ст. 16 Цивільного кодексу України, на які також посилається позивач. При цьому суд врахував наступне.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника , якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 576 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні аставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Як зазначено в ст. 585 Цивільного кодексу України, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному засвідченню, - з моменту його нотаріального засвідчення.

Відповідно до ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судами у справах, про які зазначалося вище, та досліджено судом у даній справі відповідач-1 незаконно набув право власності на будівлю магазину по вул. С.Бандери, 2 в м. Долині, Таким чином на час укладення Іпотечного договору сторонами договору стосовно предмету іпотеки №10 було порушено положення ст. 583 Цивільного кодексу України, відповідно до якої заставодавцем може бути власник речі.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За таких обставин, Іпотечний договір, укладений відповідачами 14.09.2007, підлягає визнанню недійсним в частині предмета іпотеки №10, а саме магазину загальною площею 2024,5 кв.м, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), 2 реєстраційний номер 9074642.

Як визначено ст. 17 Закону України “Про іпотеку”, іпотека припиняється в разі визнання іпотечного договору недійсним.

Відповідно до ч.3 ст. 548 Цивільного кодексу України недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання. Таким чином, визнання частково недійсним Іпотечного договору не є підставою недійсності основного кредитного договору, для забезпечення якого укладався Іпотечний договір.

Твердження відповідача-2 про те, що позивач, не будучи стороною договору, не має права вимагати визнання його недійсним слід вважати помилковим, оскільки відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. В даній справі позивач є заінтересованою особою, право власності якого обмежено через дію Іпотечного договору. В зв'язку з цим також спростовується твердження позивача-2 щодо невірності обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до приписів ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як встановлено матеріалами справи, про посвідченні Іпотечного договору приватним нотаріусом Київського МНО Морозовою С.В. 14.09.2007 була накладена заборона на відчуження магазину загальною площею 2024,5 кв. м., номер за РПВН 9074642, Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), буд. 2, про що було внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 5668286 (а.с. 113). До Державного реєстру іпотек 28.09.2007 також було внесено запис за №5742746 про об'єкт обтяження магазин загальною площею 2024,5 кв. м., номер за РПВН 9074642, Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), буд. 2 (а.с. 17).

В зв'язку із внесенням зазначеного об'єкта до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек обмежено право власника об'єкта, а саме позивача, на розпорядження своїм майном. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо виключення вказаних записів із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек для захисту порушеного права позивача на здійснення розпорядження власним майном.

За результатами розгляду справи, суд вважає, що даний спір виник внаслідок неправильних дій зі сторони відповідача-1, а тому відповідно до ч.4 ст.49 ГПК України суми судових витрат слід стягнути саме з відповідача-1.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" та Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", третя особа на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В. про визнання недійсним іпотечного договору від 14.09.07 задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір від 14 вересня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" та Публічним акціонерним товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., в частині передання в іпотеку магазину загальною площею 2024,5 кв. м., що розташований за вдресою: Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), буд. 2, реєстраційний номер 9074642, з моменту укладення.

Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкт обтяження: магазин загальною площею 2024,5 кв. м., номер за РПВН 9074642, Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), буд. 2, внесений за порядковим записом номер 1 та зареєстрований за № 5668286.

Виключити з Державного реєстру іпотек об'єкт обтяження: магазин загальною площею 2024,5 кв. м., номер за РПВН 9074642, Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Бандери С. (Спортивна), буд. 2, внесений за порядковим записом номер 1 та зареєстрований за № 5742746.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76000 ) і.к. 31524633 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" (вул. Промислова,7, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500) і.к. 00136490 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) суми державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                             Кобрин О. М.

                                                                       повне рішення складено 23.12.10