Рішення № 13015080, 21.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р. Справа № П-20/115-24/85

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Дичковській І. М., за участю представника прокуратури м. Івано-Франківська Федунишин Х. М., представника позивача Лонюка О. Ю. і представника відповідача Грици Ю. Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" 33061 грн 12 коп. пені.

Заступник прокурора м. Івано-Франківська звернувся до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави з позовом про стягнення з ТОВ "Капітал Лізинг" на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" 33 061 грн 12 коп. пені, яку було нараховано у зв'язку із несвоєчасним поверненням тіла кредиту та несвоєчасною сплатою відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 08/04 від 26 березня 2008 р.

18 жовтня 2010 р., господарський суд Івано-Франківської області (суддя Кобецька С. М.) порушив провадження у справі № П-20/115.

01 листопада 2010 р., розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області справу № П-20/115 передано на розгляд судді Ткаченко І. В., у зв'язку з чим справі присвоєний № П-20/115-24/85.

04 і 18 листопада 2010 р., розгляд справи суд відкладав на підставі ст. 77 ГПК України.

02 грудня 2010 р., представник прокуратури подав заяву про уточнення змісту прохальної частини позовної заяви. Зазначені уточнення прийняті судом (а. с. 49).

Того ж дня, представник позивача надав детальний розрахунок позовних вимог (а. с. 54).

16 грудня 2010 р., представник відповідача подав заяву про застосування спеціальної позовної давності в частині нарахування пені в період з 01 вересня по 31 жовтня 2009 р. згідно статей 258, 267 ЦК України (а. с. 55).

02 і 16 грудня 2010 р., суд оголошував перерву в засіданні до 16 і 21 грудня 2010 р., відповідно.

21 грудня 2010 р., представник прокуратури надав суду письмові пояснення від заступника прокурора м. Івано-Франківська щодо відсутності підстав для застосування позовної давності (а. с. 59). В свою чергу, представник відповідача надав суду письмові пояснення на обґрунтування раніше поданої заяви про застосування позовної давності (а. с. 66).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу, суд

в с т а н о в и в:

26 березня 2008 р., між ВАТ "Державний ощадний банк України" (банк) і ТОВ "Капітал Лізинг" (позичальник) було укладено кредитний договір № 08/04 (а. с. 7). Згідно умов пунктів 1.1 і 1.5 цього Договору, його предметом є надання банком позичальникові на строк до двадцяти місяців з остаточним терміном повернення не пізніше 26 жовтня 2009 р. кредиту в розмірі 1 419 882 грн 24 коп., який позичальник зобов'язувався повернути, а також сплачувати відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.2 Договору, позичальник зобов’язався здійснювати погашення кредиту щомісячно, починаючи з квітня 2008 р., рівними частинами по 74 730 грн 64 коп.

15 жовтня 2008 р., сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 08/04 від 26 березня 2008 р. (а. с. 11), згідно умов якої відсоткову ставку за користування кредитними коштами було збільшено до 18 % річних.

28 листопада 2008 р., сторони уклали додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 08/04 від 26 березня 2008 р. (а. с. 12), згідно умов якої сторони погодили зменшення ліміту кредитування в строки згідно погодженого графіку.

Згідно пп. 6.1.1 Договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту, своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом та комісійних винагород, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Від червня 2009 р. позичальник в повному обсязі не виконував зобов’язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим, на підставі пп. 6.1.1 Договору, позивач нараховував відповідачу пеню.

Як видно із змісту даних меморіального ордеру № 2943403 від 28 липня 2010 р. (а. с. 21), відповідач погасив залишок простроченої заборгованості в розмірі 1 776 грн 32 коп., у зв'язку із чим позивач припинив нарахування пені. Зокрема, згідно зробленого позивачем розрахунку відповідачу було нараховано 33 061 грн 12 коп. пені.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне поверненням тіла кредиту та сплату відсотків за користування кредитом згідно укладеного між сторонами кредитного договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як визначено у ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, зокрема, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України, з урахуванням положень ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до викладених у ч. 1 ст. 1050 ЦК України положень, якщо позичальник своєчасно не повернув кредит, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли кошти мали бути повернуті , до дня їх фактичного повернення кредитодавцю, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, нарахованої у зв'язку із несвоєчасним поверненням тіла кредиту та несвоєчасною сплатою відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 08/04 від 26 березня 2008 р. Згідно даних зробленого позивачем арифметично правильного розрахунку (а. с. 54) розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 33 061 грн 12 коп.

Що стосується заяви відповідача про застосування позовної даності згідно статей 258, 267 ЦК України слід зазначити наступне.

Позовна давність, як визначено у ст. 256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор та його заступник, як визначено у ст. 2 ГПК України, вправі звернутись до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02 вересня 2008 р. по справі № 3/372 (а. с. 60), зокрема, при вирішенні питання щодо строку позовної давності у справі за позовом прокурора було викладено позицію про те, що судам необхідно було врахувати ту обставину, що звертаючись до господарського суду заступник прокурора зазначав, що порушення вимог законодавства було виявлено лише після перевірки фактів, викладених у відповідному зверненні (а. с. 63).

В ході розгляду даної справи суд установив, що про необхідність захисту інтересів держави прокурору м. Івано-Франківська стало відомо після перевірки фактів, викладених у зверненні філії - Івано-Франківського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", тобто у жовтні 2010 р. (а. с. 65). Відповідно, позовна заява заступника прокурора надійшла до суду 14 жовтня 2010 р. (а. с. 4).

За наведених обставин, приймаючи до уваги вимоги ст. 11128 ГПК України, в цій справі суд не вбачає можливості застосувати передбачену п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальну позовну давність.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" (76026, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 168; ідентифікаційний код 22166729) на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (р/р 29092010, МФО 336503) 33061 грн 12 коп. пені.

В доход державного бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" (76026, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 168; ідентифікаційний код 22166729) стягнути 330 (триста тридцять) грн 61 коп. державного мита (отримувач - УДК м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 20568100, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, р/р 31113095700002, МФО 836014, код платежу 22090200).

В доход державного бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" (76026, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 168; ідентифікаційний код 22166729) стягнути 236 (двісті тридцять шість) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (отримувач - Державний бюджет м. Івано-Франківська, ідентифікаційний код 20568100, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, р/р 31212264700002, МФО 836014, код платежу 22050000).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

повне рішення складено 22 грудня 2010 р.