Рішення № 13015076, 21.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р. Справа № 24/93

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Дичковській І. М., за участю представника позивача Шкурашівського І. Р., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галка-Івано-Франківськ" про стягнення 608 грн 66 коп. з приватного підприємства "ІВОЛ ТРАНС".

ТОВ "Галка-Івано-Франківськ" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому ставить питання про стягнення з ПП "ІВОЛ ТРАНС" 608 грн 66 коп. Із змісту позовної заяви вбачається, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки відповідач в повному обсязі не оплатив прийнятий 30 квітня 2009 р. від позивача згідно відповідної накладної товар на загальну суму 1 207 грн 72 коп., що спричинило виникнення боргу в сумі 500 грн 01 коп. У зв'язку із наявністю цього боргу, на підставі п. 4.3 Договору та ст. 625 ЦК України, позивач також нарахував відповідачу 37 грн 60 коп. пені, 50 грн 71 коп. інфляційних втрат та 20 грн 34 коп. три проценти річних.

Ухвалою від 08 листопада 2010 р. господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 24/93.

24 листопада та 07 грудня 2010 р., розгляд справи суд відкладав згідно ст. 77 ГПК України.

Відповідач свого представника в жодне засідання не направив, хоча про час і місце їх проведення був повідомлений належним чином згідно вимог статей 64, 87 ГПК України (а. с. 2, 32). Зокрема, всі ухвали господарського суду Івано-Франківської області направлялись відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 26). Разом з тим, направлені відповідачу поштові відправлення суду були повернуті відділенням зв'язку із відповідними відмітками.

Із змісту ч. 1 ст. 64 ГПК України в редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 р. № 2453-VI та п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02 червня 2006 р. N 01-8/1228 вбачається, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відзиву на позов відповідач суду не надіслав і зазначених в ухвалах вимог суду не виконав. За наведених обставин, заслухавши думку представника позивача, керуючись положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, положеннями ст. 69 ГПК України про строки вирішення спорів господарським судом, подальше відкладення розгляду справи суд визнав недоцільним і, згідно вимог ст. 75 ГПК України, розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

30 квітня 2009 р., між ТОВ "Галка-Івано-Франківськ" (продавець) та ПП "ІВОЛ ТРАНС" (покупець) було укладено договір поставки № 30/04/Б (а. с. 35).

Згідно п. 1.1 Договору, продавець продає, а покупець приймає у власність для використання у підприємницькій діяльності продукцію продавця в діючому асортименті по вільній відпускній ціні, яка встановлюється при відвантаженій продукції і фіксується у накладній.

Відповідно до пунктів 2.2 і 4.3 Договору, покупець зобов'язується оплатити доставлену йому продукцію в термін до двадцяти чотирьох календарних днів з моменту її прийняття в місці розвантаження. При несплаті вартості доставленої продукції покупець сплачує пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості вчасно неоплаченої продукції за кожен день протермінування.

За змістом п. 6.1 Договору, дана угода вступає в силу з моменту її підписання двома сторонами і діє до 31 грудня 2010 р.

30 квітня 2009 р., на виконання своїх договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 207 грн 72 коп., що підтверджується даними накладної № ОСН-00272 (а. с. 38).

Однак, в порушення узятих на себе договірних зобов’язань, відповідач оплатив постачлений йому позивачем товар частково, зокрема, в сумі 707 грн 71 коп., що спричинило винекнення боргу відповідача перед позивачем на суму 500 грн 01 коп. (а. с. 36).

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 500 грн 01 коп. боргу за поставлений товар.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що в результаті неповної оплати отриманого від позивача товару відповідач порушив укладений між сторонами договір поставки і це спричинило виникнення боргу відповідача перед позивачем в сумі 500 грн 01 коп. Розмір цього боргу відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході її розгляду судом, а тому вимогу позивача про стягнення з відповідача 500 грн 01 коп. основного боргу слід задовольнити.

У зв’язку із простроченням виконання грошового зобов’язання, на підставі п. 4.3 Договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки на загальну суму 37 грн 60 коп. (а. с. 12), що відповідає положенням ч. 2 ст. 231 ГК України та вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Дана вимога позивача не суперечить зазначеним у ст. 549 ЦК України положенням, вбачається обґрунтованою, тому суд задовольняє її у повному обсязі.

Крім того, згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, позивач просить стягнути з відповідача 50 грн 71 коп. інфляційних втрат і три проценти річних на суму 20 грн 34 коп. (а. с. 12). Ці вимоги позивача суд також задовольняє.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно вимог ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

стягнути з приватного підприємства "ІВОЛ ТРАНС" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 101, кв. 15; ідентифікаційний код 35516893) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галка-Івано-Франківськ" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 14; ідентифікаційний код 30107431): 500 (п'ятсот) грн 01 коп. основного боргу, 37 (тридцять сім) грн 65 коп. пені, 50 (п'ятдесят) грн 71 коп. інфляційних втрат, 20 (двадцять) грн 34 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

                                                                                           повне рішення складено 23 грудня 2010 р.