Ухвала суду № 130150104, 12.09.2025, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6898/20

Провадження № 1-кп/303/242/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2025 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритомусудовомузасіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070120000887 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого,раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070120000887 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

До суду надійшло письмове клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні, під час іспитового строку,кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,наявні підставидлятриманняобвинуваченого підвартою та вважає, що в діях останнього наявні ризики, передбачені п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховується відсуду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Інший більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаному вище ризику та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила таке задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачений просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати йому запобіжний захід у вигляді застави та пояснив, що наміру ухилятися від суду він не мав, йому не вручалися судові виклики, у зв`язку з чим не з?являвся на судові засідання. Він працює неофіційно на будівництві, має дохід, на даний час проживає в АДРЕСА_2 .

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подане прокурором клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1ст.331КПКУкраїни,підчассудовогорозглядусудзаклопотаннямсторони обвинуваченняабозахистумаєправосвоєюухвалоюзмінити,скасувати,обратиабо продовжити запобіжнийзахідщодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

У відповідності до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно положень ч.1ст.194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1, п.5 ч.2ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за вчинення якого, у разі доведеності вини, йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, це свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду.

При цьому, суд враховує, що ризик у свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч.1ст.177 КПК України.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні під час іспитового строку нетяжкого злочину проти власності, тому обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недоцільно та неефективно.

Осіб, які б поручились за виконання обвинуваченим покладених на них обов`язків, не встановлено, що унеможливлює обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Стороною захисту не надано доказів наявності у обвинуваченого житла на праві власності чи користування, що унеможливлює застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; його вік та стан здоров?я; наявність сталих соціальних зв`язків за місцем проживання; раніше судимий; проходив військову службу за призовом під час мобілізації, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик повторення протиправної поведінки.

Матеріали клопотання прокурора не містять достатніх доказів, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.

Прокурором не мотивовано, чому більш м`який запобіжний захід застава не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така позиція узгоджується з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно якої тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Одночасно слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні у справі "Харченко проти України" (у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного враховуються також вимоги ст. ст. 5-6 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно вимог ч.1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Враховуючи вимогич.4ст.185КПК України,зокрема обставини кримінального провадження, фінансову можливістьобвинуваченого,який клопотав про застосування до нього такого виду запобіжного заходу,суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу відповіднодо п.1 ч.5 ст.182 КПК України 4-ох розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що згідно ч. 4 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_4 слід застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме: у виді застави з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись главою 18, ст.ст.331, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

запобіжний захід у вигляді застави у розмірі чотирьох розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, що становить 12112,00 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн, з покладенням на нього таких обов`язків:

- прибувати закожною вимогоюдо суду;

- не відлучатися з с.Зняцьово Мукачівського району Закарпатської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до ГУ ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), за реквізитами: отримувач коштів:ТУ ДСА України в Закарпатській обл., код отримувача (код за ЄДРПОУ):26213408, банк отримувача:ДКСУ м.Київ, МФО отримувача:820172, рахунок отримувача:UA198201720355209001000018501, в призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.

Обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати суду документ, що це підтверджує.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Порушення умов застави має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Мукачівського

міськрайонногосуду ОСОБА_1