Рішення № 130147471, 10.09.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2784/25

Провадження № 2/346/1750/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та малолітньої дитини,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 13.09.2023 року перебуває з відповідачем у шлюбі, в якомуу них ІНФОРМАЦІЯ_1 народивсясин ОСОБА_3 . З серпня 2024 року сторони припинили спільне проживання, син залишився проживати із нею та перебуває на повному її утриманні. Відповідач вдобровільному порядкуматеріальної допомогина утриманнявказаного синане надає.Крім того,у зв`язкуз складнимфінансовим становищем,вона маєправо наутримання додосягнення дитиноютрирічного віку. Тому позивач просить стягувати з відповідача аліменти на утримання вказаного сина в розмірі 1/4 частки його заробітку щомісячно до досягнення останнім повноліття,а також стягувати на її утримання аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку відповідача, до досягнення сином трирічного віку.

Позивач в судове засідання не з`явилася, 03.07.2025 року вона подала до суду письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у її відсутності та стягувати з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів ( а.с. 32 ).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить поштове повідомлення про одержання ним судової повістки-виклику. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно з даними копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони одружилися 13.09.2023 року. Шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1856 (а. с. 7).

Відповідно до даних копії свідоцтва про народження сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6).

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першоюст. 12 зазначеного Законувстановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.

Відповідно до ч.2ст.51 Конституції Українибатьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.

Ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері , батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями ч.1 ст.182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

На підставі наведеного, враховуючи вік сина сторін та пов`язані з цим витрати на його харчування, забезпечення найбільш необхідними речами, майновий стан платника аліментів, суд вважає за можливе визначити аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів відповідача, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості, та установленій судовій практиці.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частин першої та другоїстатті 75 СК Українидружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з положеннями ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» сформовано висновок, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.06.2019 року у справі № 201/2097/17 (провадження № 61-26230 ск 18) визначальним на підставі цієї норми закону є наявність у дружини права на утримання, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 року в справі № 487/5798/20 (провадження № 61-13023св21) тлумачення частини другої статті 84, частини другої статті 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв`язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, відсутність відомостей про місце роботи та заробітну плату відповідача, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивача, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трьохрічного віку, потребує постійного материнського догляду, суд вважає, що розмір аліментів на утримання дружини слід визначити в розмірі 1/6 частки всіх заробітку (доходу) відповідача. Аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для утримання позивача. При цьому слід зазначити, що позивач не обґрунтувала заявлений (збільшений) нею розмір аліментів на її утримання, їх достатність та співмірність з огляду на життєві потреби, а суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Крім того, відповідно достатті 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, уточнені (збільшені) позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач, відповідно до кількості позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 80, 84, 180-183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 81, 141, ч. 2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , уродженця та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , аліменти на утримання їхнього малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 02 червня 2025 року і проводити до досягнення вказаною дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків: НОМЕР_2 ,уродженця тамісце проживаннязареєстроване заадресою: АДРЕСА_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,жительки тамісце проживаннязареєстроване заадресою: АДРЕСА_2 ,аліменти урозмірі1/6(однієїшостої)частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на утриманнядружини до досягнення малолітнім сином сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трирічного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 02 червня 2025 року і проводити до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , уродженця та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 2 422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , уродженця та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 вересня 2025 року.

Суддя: Яремин М. П.