Ухвала суду № 130145130, 28.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35091/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням старшого слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий ГСУ ДБР ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання, слідчий обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000917 від 28.10.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 07.02.2018 на територію України був ввезений літак цивільної авіації Boeing 737-400, реєстраційний номер НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, 1989 р.в., який на підставі договору оперативного лізингу належить на праві користування ТОВ «ЯнЕір» ЛТД (код ЄДРПОУ 38267160), про що оформлено митну декларацію № UA125100/2018/361196. Вказаний літак, на підставі ст. 105 МКУ було поміщено в митний режим «тимчасового ввезення». Під час митного оформлення до пакету документів декларантом було додано рахунок-проформу № 602 від 07.02.2018, відповідно до якого вартість даного товару становить - 3 000 000 доларів США, вказану суму визначено в графі 45 декларації як митну вартість товару.

В подальшому, 12.12.2019 вищезазначений літак Boeing 737-400 вивезено за межі митної території України в режимі «реекспорту» за митною декларацією № UA100290/2019/373681, відповідно до якої, митна вартість товару також становить 3 000 000 доларів США.

Наступного дня, 13.12.2019, літак цивільної авіації Boeing 737-400, реєстраційний номер НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, ввезений на територію України, а саме до аеропорту «Бориспіль», що підтверджується митною декларацією № UA100290/2019/373737.

Як зазначено в графі 43 митної декларації № UA100290/2019/373737 декларант - митний брокер ТОВ «ТОВ «Скайброк-Логістік» ОСОБА_8 обрала метод визначення митної вартості «1», а саме основний метод визначення митної вартості, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 МКУ основний метод - це визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Під час митного оформлення митної декларації № UA100290/2019/373737 від 13.12.2019 до пакету документів декларантом було додано інвойс (рахунок-фактура) № 1312 від 13.12.2019, відповідно до договору оперативного лізингу повітряного транспорту № 73/1 від 30.03.2017, відповідно до якого вартість даного товару становить - 250 000 доларів США, вказану суму визначено в декларації як митну вартість товару.

При оформленні митної декларації № UA100290/2019/373737 державним інспектором митного посту «Бориспіль» Київської митниці, всупереч вимог чинного законодавства, не здійснено перевірку митної вартості товару, що декларується, а також відповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу та здійснено оформлення митної декларації, із визначеною митною вартістю літака - 250 000 доларів США.

Відповідно до вимог чинного митного законодавства, у випадку, коли при імпорті товарів за договорами, відмінними від купівлі-продажу, замість основного методу визначення митної вартості, повинен бути застосований резервний метод визначення митної вартості, передбачений ст. 64 МКУ.

А саме, відповідно до ч. 2 ст. 64 МКУ митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Враховуючи вищевикладене, раніше визнаною (визначеною) митними органами митною вартості товару - літака цивільної авіації Boeing 737-400, реєстраційний номер НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, 1989 р.в., яка найближча до дати митного оформлення митної декларації № UA100290/2019/373737, є митна вартість - 3 млн. дол. США, згідно оформленої 12.12.2019 митної декларації № UA125100/2018/361196.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ державний інспектор митного посту «Бориспіль» Київської митниці повинен був відмовити у оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Вказаний літак, перебував на території України у період з 13.12.2019 по 27.04.2021, у митних режимах «тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами» (ст. 105 МКУ) та «переробки на митній території» (ст 147 МКУ), при цьому митні платежі ТОВ «ЯнЕір» ЛТД не сплачувались.

Разом з тим, 26.04.2021 за результатами розгляду заяви ТОВ «ЯнЕір» ЛТД № 217 від 12.04.2021, заступником митного посту «Житомир-Центральний» Житомирської митниці відмовлено у продовженні дозволу на поміщення вищезазначеного літака у митний режим, передбачений ст. 147 МКУ та звільнені від оподаткування митними платежами, у зв`язку з відсутністю підстав.

В подальшому, у відповідності до положень ст. 161 МКУ, ТОВ «ЯнЕір» ЛТД подано заяву № 276 від 29.04.2021 на поміщення літака цивільної авіації Boeing 737-400, реєстраційний номер НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, у режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, відповідно до якого декларантом щомісячно сплачуються три відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

При цьому, митні платежі нараховувались від митної вартості товару - 250 000 доларів США, яка є заниженою та визначена із порушенням вимог митного законодавства, що призвело до заниження суми митних платежів, які надійшли до Державного бюджету України.

Також встановлено, що у період вчинення інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, а саме 04.02.2022, перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Держмитслужби, постійно виконуючи функції представника влади, являючись службовою особою і, відповідно до частини першої статті 2 Закону України

«Про державний захист суддів, працівників апарату суду і працівників правоохоронних органів» будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_5 був зобов`язаний суворо дотримуватися вимог Конституції України та норм чинного законодавства.

В порушення вимог статей 49, 50, 51, 54, 57, 106, 161, 248, 264, 270, 289, 334, 335, 336, 337, 362, 363, 490, 491 Митного кодексу України, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 10.07.2021 № 476, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильнiстю визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.09.2015 № 689 та п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.6., 3.9. посадової інструкції ОСОБА_5 , неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді недоотриманих державою сум митних платежів.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10 год. 50 хв. 04.02.2022, ОСОБА_5 перебуваючи у приміщенні відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Держмитслужби, за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Садова, 4, отримавши через інформаційну базу АСМО «Інспектор» електронну митну декларацію ТОВ «ЯнЕір» ЛТД (код ЄДРПОУ 38267160) № UA101020/2022/004406, будучи службовою особою, достеменно знаючи покладені на нього службові обов`язки, будучи обізнаним у порядку і процедурі проведення митних формальностей, розуміючи, що він є особою, що є відповідальною за перевірку правильності нарахування декларантом митних платежів, діючи всупереч інтересів Державної митної служби України щодо стягнення коректних сум митних платежів до Державного бюджету України, неналежно виконуючи свої службові обов`язки щодо якісного та повного виконання митних формальностей, а саме перевірки правильності визначення митної вартості товару, здійснив митне оформлення вказаної митної декларації, нарахувавши суму митних платежів, із врахуванням митної вартості товару, вказаної декларантом, у розмірі 250 000 доларів США, а саме митні платежі у сумі 41 580,75 грн., яку фактично сплачено ТОВ «ЯнЕір» ЛТД.

Встановлено, що 04.02.2022 під час митного оформлення митної декларації № UA101020/2022/004406 головний державний інспектор відділу митного оформлення «Оліївка» митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці Держмитслужби ОСОБА_5 виконав наступні митні формальності, які є обов`язковими: перевірка правильності класифікації та кодування товарів (час виконання 13:01), перевірка правильності визначення митної вартості (час виконання 14:38), перевірка правильності нарахування митних платежів (час виконання 14:38).

Так, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, в порушення вимог частини третьої статті 57, частини другої статті 64 МКУ, підпунктів 2.2.13, 2.2.14, 2.2.17, 2.2.19, 2.5. Методичних рекомендацій № 476 ОСОБА_5 , під час митного оформлення митної декларації № UA101020/2022/004406, не перевірив правильність визначення митної вартості, не дослідив рівень заявленої митної вартості ідентичного товару (того самого літака), митне оформлення якого вже здійснено та не прийняв до розрахунку митну декларацію № UA125100/2018/361196 від 12.12.2019, якою здійснено митне оформлення товару - літака Boeing 737-400, реєстраційний номер НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, відповідно до якої митна вартість даного товару становить - 3 000 000 доларів США.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства, за умови правильного визначення митної вартості товару, до сплати за митне оформлення даного транспортного засобу належали митні платежі у сумі 498 969 грн.

Таким чином, при зіставленні належних та фактично сплачених сум податку на додану вартість, заниження податкових зобов`язань податку на додану вартість, під час оформлення митної декларації № UA101020/2022/004406 підтверджується документально, а саме сума заниження податку на додану вартість становить 457 388,25 грн, чим заподіяно тяжкі наслідки.

Внаслідок неналежного виконання свої службових обов`язків з боку ОСОБА_5 та, як наслідок, сплати ТОВ «ЯнЕій» ЛТД неправильно нарахованої суми митних платежів, Державному бюджету України спричинені матеріальні збитки на суму 457 388,25 грн, які більш ніж у 250 разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян та, відповідно

до пункту 4 Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України, є тяжкими наслідками.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав у ньому зазначених.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

25.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

За положеннями ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами. Окрім цього прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Посилання підозрюваного та його захисника на відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про застосування запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.

Таким чином, підозрюваною та її захисником не було спростовано доводи прокурора та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосування особистого зобов`язання, як про це ініційовано питання захисником та підозрюваним.

Таким чином, оцінивши в сукупності ступень тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 згідно вищевказаної норми КК України, обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати підозрюваного: не відлучатися за межі м. Житомир без дозволу слідчого, прокурора, суду; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; утриматись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та іншими особами з приводу інкримінованого злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строків досудового слідства до 20.09.2025 включно, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту..

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

не відлучатися за межі м. Житомир без дозволу слідчого, прокурора, суду;

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

утриматись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та іншими особами з приводу інкримінованого злочину;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строків досудового розслідування, до 20.09.2025 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1