Рішення № 130144723, 11.09.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2365/25

Провадження № 2/752/3909/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Санфорд Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення суми заборгованості в розмірі 22 194,77 грн та судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 16.01.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду № С-614-002248-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за угодою виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок та надавши клієнту можливість користуватись кредитними коштами в сумі 7 000,00 грн в межах кредитного ліміту, визначеного угодою. Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за угодою щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією виконав лише частково. Останній платіж відповідач здійснив 18.11.2019, внаслідок чого у позичальника виникла заборгованість в загальній сумі 17 691,17 грн, що складається із заборгованості за основним боргом в сумі 6 928,19 грн та заборгованості за нарахованими і несплаченими відсотками в сумі 10 762,98 грн. 16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» було укладено договір факторингу № 16/11-23.

В подальшому 29.12.2023 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги, зокрема і до ОСОБА_1 за угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки № С-614-002248-19-980 від 16.01.2019.

Беручи до уваги положення п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України поточний кредитор має право правомірно нарахувати і вимагати сплати індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. Таким чином, додатково до суми боргу та процентів, що були нараховані протягом строку дії кредитного договору, відповідно до його умов, відповідач має також сплатити: інфляційні втрати в сумі 3 340,34 грн; три проценти річних в сумі 1 163,26 грн. З урахуванням викладеного, ТОВ «Санфорд Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 16.01.2019 року, інфляційні втрати і три проценти річних у загальному розмірі 22 194,77 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 442,40 грн, витрати на оплату правової допомоги в розмірі 5 200,00 грн і витрати на оплату послуг зв`язку.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04.02.2025 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до відповіді № 1071427 від 28.01.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом за адресою реєстрації відповідача направлялась копія ухвали про відкриття провадження, однак поштове відправлення повернулось без вручення відправлення не адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно положень частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Також Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17).

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.01.2019 АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали договір № С-614-002248-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки.

Відповідно до п. 2. кредитного договору банк надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку.

Згідно з п. 2.2 ліміт кредитної лінії доступний клієнту на день укладення договору 7 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 процентна ставка за користування коштами кредитної лінії на день укладення договору становить 48 % річних.

ПАТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач користувався грошовими коштами кредитного ліміту про що свідчить виписка з його рахунку та довідка-розрахунок заборгованості АТ «Ідея Банк» за кредитним договором.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» (Фактор) був укладений договір факторингу№ 16/11-23.

Пунктом 5.4. договору факторингу № 16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов`язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право. Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (Клієнт).

29.12.2023 ТОВ «ФК «Сонаті» уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу№ 29/12-23.

Згідно п. 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до Додатку «Витяг з друкованого реєстру боржників» до вказаного договору факторингу до ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С-614-002248-19-980 від 16.01.2019.

Згідно з Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Угодою № С-614-002248-19-980 від 16.01.2019, сформованої первісним кредитором АТ «Ідея Банк», станом на 16.11.2023 заборгованість відповідача становить: заборгованість за основним боргом в сумі 6 928,19 грн та заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 10 762,98 грн, що разом становить 17 691,17 грн.

Отже, всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги -16.11.2023.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено у ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладені вище норми та обставини справи, суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором № С-614-002248-19-980 від 16.01.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України та ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані суми інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми за період, починаючи з наступного дня з дати закінчення строку дії кредитного договору - 17.12.2019 до 23.02.2022 включно. Позивач обрахував дані суми та визначив, що інфляційні втрати становлять 3 340,34 грн, а три відсотки річних становлять 1 163,26 грн.

Однак, вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання не поніс жодних втрат в період до 29.12.2023.

За договором факторингу№ 29/12-23 позивач набув право вимоги до відповідача 29.12.2023, а тому з цієї дати у позивача виникло право обраховувати інфляційні втрати і 3 % річних.

ТОВ «ФК «Сонаті» 29.12.2023 уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23, за яким останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № С-614-002248-19-980 від 16.01.2019, а компенсувати втрати внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання позивач просить за період із 17.12.2019 до 23.02.2022 року, тобто за період коли ще не був кредитором та не ніс жодних втрат, не набув право на компенсації, не мав в період до 29.12.2023 порушеного майнового права і інтересу.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Крім того, сам позивач в позовній заяві вказав, що всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги 16.11.2023.

ТОВ «Санфорд Капітал» та ТОВ «ФК «Сонаті» не здійснювали жодних додаткових нарахувань.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги відсутність заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на правову допомогу чи неспівмірності таких витрат ціні позову, суд дійшов висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4 144,92 грн (79,71%).

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 678 від 01.10.2024 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1 930,90 грн (79,71 %).

Також підлягають стягненню з відповідача витрати на оплату послуг поштового зв`язку в розмірі 45,00 грн. відповідно до розрахункового документу про оплату послуг поштового зв`язку, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в додатковій постанові від 20 вересня 2022 року, в справі №756/11978/16-ц.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за договором № С-614-002248-19-980 від 16.01.2019 в розмірі 17 691 (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто одна) гривня 17 копійок, з яких: заборгованість за основним боргом в сумі 6 928 (шість тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень 19 копійок; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 10 762 (десять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 98 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 930 (одна тисяча дев`ятсот тридцять) гривень 90 копійок, 4 144 (чотири тисячі сто сорок чотири) гривні 92 копійки витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат за оплату поштового відправлення у розмірі 45 (сорок п`ять) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69; код ЄДРПОУ 43575686.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Текст судового рішення складено 11 вересня 2025 року.

Суддя А.В. Слободянюк