Ухвала суду № 130137256, 11.09.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3222/25

УХВАЛА

про зміну запобіжного заходу

м. Сокаль 11.09.2025 року

Слідчий суддяСокальського районногосуду Львівської області ОСОБА_1 за участю :

секретаряОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу підозрюваному

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженому та проживаючому в АДРЕСА_1 , громадянину України, освіти середньої, неодруженому, непрацюючому, відповідно до ст.89 КК України раніше несудимому,

в с т а н о в и в:

В клопотанні, погодженому прокурором, слідчий просить змінити підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що 26.08.2025р. близько 14:00год. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 один удар металевою трубою в область голови, після чого останній впав на землю та знепритомнів.

В наслідок вказаних протиправних дій потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку важкого ступеня, внутрішній крововилив, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент утворення.

Підозрюваному було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави та покладено обов`язки. Останній вніс заставу, однак не прибув на виклик слідчого, на телефонні дзвінки не відповідав, залишив територію м.Сокаль, чим порушив обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді.

Також, потерпілий помер та 08.09.2025р. кримінальне провадження було перекваліфіковано з ч.1 ст.121 КК України на ч.2 ст.121 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрюваний та захисник заперечили проти клопотання. Просили відмовити у задоволенні клопотання.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, вислухавши думку сторін, доходжу до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції Шептицького РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141310000292, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України є обґрунтованою, про що свідчать наявні в матеріалах клопотання докази, зібрані під час досудового розслідування.

Також, під час досудового розслідування змінено кваліфікацію кримінального провадження на ч.2 ст.121 КК України у зв`язку з тим, що потерпілий ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою слідчого судді від 27.08.2025р. ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 121120грн. та покладено обов`язки не відлучатися з м.Сокаль без дозволу слідчого, прокурора та суду, повідомляти прокурора т суд про зміну свого місця проживання, прибувати на першу вимогу слідчого, прокурора, суд.

З матеріалів клопотання встановлено, що 01.09.2025р. ОСОБА_4 отримав повістку про його виклик до слідчого на 10.00год. 09.09.2025р., однак у вказаний день та час не прибув до слідчого, відлучився з м.Сокаль Львівської області та не відповідає на телефонні дзвінки.

Відповідно до ч.2 ст.200 КПК України, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний не виконав свої процесуальні обов`язки, зокрема відлучився з м.Сокаль Львівської області без відома слідчого, прокурора та суду, не прибув до слідчого за його викликом та уникав будь-якого спілкування зі слідчим в телефонному режимі.

Зазначені обставини свідчать про існування підстав вважати, що обвинувачений вчиняє дії щодо протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Враховуючи вищезазначене, а також ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування і суду з огляду на тяжкість імовірного кримінального покарання, відсутність в нього постійного місця праці та сталого доходу, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у виді застави є недостатнім для забезпечення виконання останнім своїх процесуальних обов`язків та забезпечення належної процесуальної поведінки.

Вказані обставини свідчать про об`єктивне існування ризиків, зазначених прокурором та вчинення підозрюваним дій, які перешкоджають кримінальному провадженню.

Під час розгляду клопотання в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Під час судового засідання підозрюваний та його захисник зазначили, що підозрюваний не зрозумів обов`язків, які на нього покладалися у разі внесення застави, оскільки не в повній мірі володіє та розуміє українську мову.

Дане твердження підозрюваного і його захисника не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. за участю захисника, підозрюваний давав пояснення та відповідав на запитання українською мовою.

Крім цього, встановлено, що підозрюваний є уродженцем с.Середнє Закарпатської області, громадянин України, з народження проживає на території України, раніше судимий, Радехівським районним судом Львівської області ухвалено вирок без участі перекладача, даний вирок набрав законної сили. Вищевказане не може свідчити про те, що підозрюваний не розуміє та не володіє державною мовою, оскільки він з народження проживає на території України, має українське громадянство.

Згідно практики Європейського суду з прав людини рішення в справі «Х. проти Австрії» від 29 травня 1975 року, «Камасінскі проти Австрії» від 19 грудня 1989 року, «К. проти Франції» від 07 грудня 1983 року ЄСПЛ з приводу забезпечення права на послуги перекладача, підпункт (е) пункту 3 статті 6 Конвенції вказав, що не вимагається письмового перекладу повністю всіх письмових доказів або офіційних документів, пов`язаних із процесом. Слід вказати, що обвинувальний акт та багато інших документів були викладені мовою, яку розумів адвокат обвинуваченого, а обвинувачений міг сам прочитати. Крім того, 23.07.2020 року, 14.09.2020 року і в цьому засідання суддею обвинуваченому ставилися питання українською мовою, на які він давав відповіді, що вказує на розуміння ним української мови і будь-яких клопотань з приводу нерозуміння української мови від останнього не надходило. Забезпечувана допомога перекладача має надати можливість обвинуваченому ознайомитись з наявними проти нього доводами і здійснювати захист, зокрема, даючи йому змогу викласти свою версію подій. Конвенційне право на допомогу перекладача, очевидно, застосовується тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використаної в суді.

В той же час, ні підозрюваний ні його захисники не заявляли клопотання про залучення перекладача, тому суд дійшов до висновку, що підозрюваний в достатній мірі розуміє українську мову,

Разом з цим. ромська мова розділяється на численні діалекти, котрі більше чи менше підпадають під вплив тих мов, на теренах поширення яких живуть цигани. Мовою оточення підозрюваного за умови його тривалого проживання в Україні є українська мова, ромська громада у відповідній місцевості не є відокремленою від решти, відтак роми в Україні достатньою мірою інтегровані у суспільство, а тому суд критично сприймає доводи підозрюваного та його захисника з приводу того, що він не розумів обов`язків, які на нього покладалися ухвалою від 27.08.2025р.

На підставі вищезазначеного слідчий суддя дійшов висновку про необхідність зміни обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі п.1, п.3 ч.4 ст.183 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.181, 183, 193, 194, 196, 206 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) грн. на тримання під вартою, терміном на 60 днів без визначення застави.

Строк тримання під вартою визначити до 09.11.2025р.

Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя : ОСОБА_1