Вирок № 130134744, 11.09.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/243/1109/2025

Номер справи 243/8206/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2025 року місто Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052510000809 від 26.07.2025 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м.Слов`янськ Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, працюючого в ТОВ «Слов`янський комбінат м`яопродуктів» охоронцем, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Під час досудового розслідування 02.09.2025 між ОСОБА_5 та прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, письмовий дозвіл на укладення якої прокуророві у відповідності до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України був наданий представником потерпілого ОСОБА_6 .

За змістом обвинувального акту кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.

25.07.2025 приблизно о 07-00 год. ОСОБА_5 прийшов до території ТОВ «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів», що розташовується за адресою: Донецька область, Краматорський район, Черкаська ТГ, с.Олександрівка, де заступив на добове чергування як охоронець цього підприємства.

У вказаному місці у невстановлений час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме комбікорму.

Реалізуючи свій корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 25.07.2025 приблизно о 23-00 год., ОСОБА_5 , перебуваючи на території ТОВ «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів», переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, в умовах правового режиму воєнного стану, який введено на всій території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, та який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз строком на 90 діб, до 08 серпня 2025, шляхом вільного доступу, увійшов через відкриті ворота до приміщення корпусу № 7 ТОВ «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів», підійшов до автоматичної годівниці, з якої наповнив 4 мішки комбікормом КЧ 1542, тим самим викрав майно належне ТОВ «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів», загальною вартістю 5112 грн. 00 коп.

Після чого ОСОБА_5 , реалізуючи свій корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 25.07.2025 приблизно о 23-30 год. виніс 4 мішка, заповнені комбікормом КЧ 1542 за територію ТОВ «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів», плануючи в подальшому вивезти їх власним автомобілем до місця свого мешкання, однак у цей час був зупинений начальником служби охорони ТОВ «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» та працівниками поліції, у зв`язку з чим ОСОБА_5 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у скоєнні цього кримінального правопорушення визнав себе винним у повному обсязі та просив затвердити угоду про визнання винуватості від 02.09.2025, яку було ним укладено з прокурором. Він розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення, перелік викраденого майна, розмір заподіяної шкоди, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, усвідомлює небезпечність своєї протиправної поведінки.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 02.09.2025 між прокурором ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора по цьому кримінальному провадженню, та підозрюваним ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в інкримінованому йому діянні під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні. Також сторонами угоди визначено узгоджене між ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен нести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме позбавлення волі строком на 5 років, з застосуванням ст.75 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому. Угода була підписана прокурором ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником адвокатом ОСОБА_4 .

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: 1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Положеннями частини 2 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно частини 5 статті 469 КПК України укладання угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Прокурор у судовому засіданні зазначив про те, що при укладанні даної угоди від 02.09.2025 були дотримані вимоги та правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив цю угоду затвердити та призначити ОСОБА_5 узгоджену по угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості від 02.09.2025, беззастережно підтвердив визнання ним винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, добровільність укладання цієї угоди та можливість її виконання.

Представник потерпілого ОСОБА_6 не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні та надав суду заяву з проханням проводити судове засідання за його відсутності, зазначивши про відсутність заперечень щодо укладення прокурором угоди про визнання винуватості з ОСОБА_5 . Неявка представника потерпілого не перешкоджає розгляду питання про затвердження угоди у відповідності до ч.2 ст.474 КПК України, адже він не є стороною цієї угоди.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , воно правильно кваліфіковане за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені частиною 4 статті 185 КК України, є тяжкими злочинами.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості від 02.09.2025 за своїм змістом та порядком укладання відповідає вимогам статей 468-470, 472 КПК України, положенням ч.4 ст.185 КК України, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі, строк якого передбачено санкцією частини 4 статті 185 КК України, та можливості застосування положень ст.75 КК України. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, заслуховування пояснень ОСОБА_5 суд переконався у тому, що укладання угоди є добровільним. Тобто, згідно положень частини 6 статті 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим, тому угода підлягає затвердженню також з урахуванням особи обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, за місцем роботи позитивно, не звертався за медичною допомогою до психіатра та нарколога, раніше не судимий.

Крім того, обвинуваченому роз?яснені положення частини 5, 6 та 7 статті 474 КПК України та положення статті 389-1 КК України Умисне невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладання та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених частиною п`ятою статті 474 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз?яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження судом угоди про визнання винуватості.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди у судовому засіданні, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального та кримінального законів, врахувавши заслухані доводи сторін угоди, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про ухвалення обвинувального вироку та затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, та призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі з застосуванням положень ст.75 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 374, 468-472 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 02 вересня 2025, укладену між ОСОБА_5 та прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 про визнання винуватості у рамках кримінального провадження № 12024052510000809 від 26.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі положень статей 75 та 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуванняпокарання увиді позбавленняволі,якщо вінпротягом іспитовогостроку 1(один)рік невчинить новогозлочину,і виконаєпокладені нанього обов`язки:1)періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку суду.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченої ст.3891 КК України.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474КПК України,в томучислі нероз`ясненняйому наслідківукладення угоди; потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз?яснення йому наслідків укладання угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 КПК України; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1